Читаєте зараз
Канікули в окупації. Що відбувається з освітою в містах, захоплених росіянами

Канікули в окупації. Що відбувається з освітою в містах, захоплених росіянами

Kateryna Moskalyuk
Освіта в Україні. Як війна та окупація вплинули на роботу шкіл і вчителів

Окупанти зобов’язують дирекції шкіл на тимчасово окупованих територіях розпочати навчання. Мова, зокрема, про райони поблизу лінії фронту. Так у Волновасі з 11 квітня запрацювала школа №5: на навчання вийшло 823 учні та 45 учителів. А окупаційна влада міста вже заявила, що діти навчатимуться російською мовою та за програмою РФ. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова занепокоєна, що російські військові можуть використовувати дітей як живий щит для власного захисту. Спеціально для Заборони журналістка Катерина Москалюк розповідає, як в окупації змінилося життя українських вчителів і про що мріють їхні учні.


«Сумую за дітьми, зараз плакатиму»

Від початку повномасштабного російського вторгнення Херсон та сусідні села і містечка перебувають під окупацією. Херсонська область — це материковий доступ до захопленого у 2014 році Кримського півострова. Регіон має стратегічне значення, і окупанти, попри присутність місцевої влади у Херсоні [25 квітня російські військові захопили будівлю херсонської мерії] та інших населених пунктах, встановлюють там свій режим і намагаються запровадити у школах нову навчальну програму. Місцеві директори та вчителі опираються: пишуть заяви про звільнення з посад та продовжують навчати дітей дистанційно.

«Дуже складно морально. Стараємося пройти з дітьми увесь матеріал. Все розповідаю, пояснюю. Якщо задача складна, розписую буквально кожну дію — так, наче ми разом у класі навчаємося. Батьки переважно не працюють, тому вчать уроки разом з дітьми, — розповідає вчителька молодших класів Ольга [ім’я змінено з метою безпеки]. — Діти хочуть до школи та просять, коли з’являється інтернет, приєднуватися до Google Meet. Дистанційні уроки дають відчуття, що нічого не сталося і війни зараз немає». Батьки розповідають учительці, що їхні діти почали кричати уві сні, в декого стрес провокує блювоту.

У містечку на Херсонщині, де живе Ольга, усюди російські блокпости. Військові постійно перевіряють документи, тому їх потрібно завжди мати з собою. «Лазять, роблять обшуки по хатах — хочуть знайти Бандеру і бандерівців. Коли я вперше це почула, думала, вони шуткують», — розповідає жінка Забороні.

Вчителі по двоє чергують у школі. Інколи до них приходять батьки по консультації, а старшокласники навіть приносять зошити на перевірку, особливо випускники: «Їм же потрібно поставити оцінки, видати документи», — пояснює вчителька.

Окупанти часто вимикають мобільний зв’язок, інтернет зазвичай працює дуже повільно. За умови доброго зв’язку проблем із віддаленим навчанням не виникало б: за часів карантину в Україні запрацювали дистанційні освітні платформи, вчителі напрацювали методику віддаленого проведення уроків та перевірки домашніх завдань. Ольга розповідає, що вони з напарницею зараз готують для дітей короткі навчальні відеоролики — знімають одна одну у класі біля дошки. Творчі роботи дітей навіть публікують на сайті школи.

«Дирекція, вчителі, учні — усі залишилися вдома»

Від початку війни всі українські школи вийшли на дострокові двотижневі канікули. Після них розпочалося дистанційне навчання. 11 квітня Міністерство освіти і науки повідомило, що в 14 областях України діти навчаються віддалено і в одній області організовано змішане та очне навчання дітей. Ще раніше міністр освіти Сергій Шкарлет закликав заклади освіти, які перебувають у відносній безпеці, відновлювати роботу. Утім, південь України до цього списку не належить.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова зазначила у соцмережах, що окупанти намагаються запустити навчальний процес і змушують учителів викладати російською за новою програмою. «У Бердянську значна частина директорів шкіл та керівники відділу освіти написали заяву про звільнення з посад. Вони не хочуть працювати під проводом окупантів. Подібна ситуація раніше склалася у Мелітопольському районі. Окупанти чинили тиск на представників галузі освіти у Мелітополі. Директори шкіл почали масово звільнятися», — написала Денісова.

Схожа ситуація була і в рідному містечку вчительки Ольги: «До нашого голови прийшли представники окупаційної влади, вимагали зібрати усіх директорів шкіл. Керівниця школи сказала, що не розповідатиме дітям, «як я люблю свою родіну», й інші також не будуть. Діти цього просто не зрозуміють».

Директори закладів середньої освіти вирішили скористатися рекомендаціями МОН і достроково закінчити навчальний рік. «Ми вирішили скоротити навчальний процес, щоб окупанти не загнали нас у школи й не примусили навчати дітей за їхніми стандартами», — говорить Ольга і потім довго мовчить. Плаче.

Вчителі вирішили офіційно завершити навчальний рік та подати всі необхідні документи для оформлення випускних атестатів. Проте планують займатися з дітьми до початку червня, щоб вони пройшли усю навчальну програму. Майже всі учні Ольги залишилися в окупованому містечку, дехто виїхав до родичів у дальні села. Якщо у дітей взагалі немає інтернету, вчителька телефонує батькам та диктує домашні завдання. У батьківському чаті у вайбері Ольга щодня пише розклад уроків та пояснює новий матеріал.

«У моєму класі багато молодих батьків — просять у мене поради як у мами. Обіцяють виконувати всі домашні завдання з дітьми. Я сумую за своїми учнями. Ми всі пригнічені. Сподіваємося, що до початку нового навчального року українські військові нас визволять», — каже вона.

З Херсонщини можна виїхати лише власним транспортом через російські блокпости. Жити у містечку щодня складніше: продукти дорожчають, готівку зняти ніде, оскільки банки та банкомати не працюють, а через брак інтернету неможливо розрахуватися карткою у магазині.

«Ми не готувалися до війни. Зрештою, підготуватися до неї неможливо, — каже Ольга. — У «ділків» можна кошти перевести у готівку і придбати у мешканців сусідніх сіл городину, молоко та яйця. Фермери ріжуть худобу, бо не мають чим її годувати. Неподалік пропала птахофабрика, оскільки не завезли корм. З протилежного берега ріки приїжджають люди — у них там зовсім скрутно. Їх сильно розбомбили. Вони ловлять рибу, продають і купують у нас хліб на все село. Вибачте, знову плачу».

«Одними із перших, до кого прийшли окупанти, були освітяни»

«Першу половину березня мій син навчався дистанційно, був постійний зв’язок із вчителями. Проте, коли почалися перебої з інтернетом, вчителі надсилали домашні завдання у спільний чат, і тільки таким чином можна було продовжувати освітній процес», — пригадує в розмові з Забороною журналіст Олег Батурин.

Він працює у каховській газеті «Новий день» та очолює громадську організацію «Європростір», що спеціалізується на журналістських розслідуваннях про життя на окупованих територіях та корупцію в регіонах. Журналіст вісім діб перебував у полоні російських окупантів, після чого йому вдалося разом з родиною евакуюватися з Каховки. Серед речей, які Олег поклав у валізку найперше, були шкільні підручники сина.

1 квітня російські військові захопили владу у Каховці та призначили свого мера, чим фактично унеможливили роботу органів місцевого самоврядування. Олег Батурин пригадує: одними з перших, до кого прийшли окупанти, були освітяни — від них почали вимагати співпраці.

«Ми просто плакали, коли читали повідомлення від учителів у спільному чаті. Які слова вчителі знаходили, коли зверталися до своїх учнів, до батьків. Закликали берегти дітей і себе, берегти життя, писали про те, що дуже сумують за учнями», — пригадує журналіст і додає, що зрозумів, наскільки важко було вчителям у той момент.

У школі, де навчався син Олега, теж вирішили достроково завершити навчальний рік: 8 квітня був останній день. Вчителі на прощання повідомили, що виставили оцінки та заліки — так вони убезпечили школу від дій самопроголошеної влади. Натомість ситуація з вступом до закладів вищої освіти доволі складна, оскільки не на всіх територіях можна провести вступні іспити. В Міносвіти з огляду на це вирішили провести Національний мультипредметний тест (НМТ), який мають скласти всі, хто вступатиме на бюджет. НМТ — це спрощений варіант ЗНО. Він одночасно охопить українську мову, історію України та математику — по 20 завдань на кожний предмет.

«Мені відомо, що деякі директори шкіл Каховського району вже почали отримувати попередження — з 1 вересня 2022 року навчання в місцевих школах відбуватиметься за російськими освітніми програмами, — говорить Олег Батурин. — Усіх вчителів планують влітку відправити на примусові курси з навчання у наших школах за російськими освітніми програмами й російськими освітніми стандартами».

Цю інформацію не приховує і окупаційна влада. Самопроголошений голова Криму Сергій Аксьонов повідомив про створення літніх «таборів перекваліфікації» для вчителів з Херсонської, Харківської та Запорізької областей на території півострова. Робитимуть це для того, щоб перевести їх на «російські стандарти освіти».

Повідомлення надходили директорам шкіл на мобільні телефони з невідомих номерів. Окупанти напередодні зібрали представників каховської влади й попередили, що не варто нехтувати звістками й потрібно обов’язково відповідати на них: «Якщо не буде зворотного зв’язку, до вашого дому прийдуть російські військові на БТРах і силою повезуть до нас». Батурин зазначає, що такі випадки вже були. За його інформацією, «Народний мер» Каховки Павло Філіпчук під час розмов зі співробітниками Каховської міської ради підкреслив, що «відправить на підвал» усіх, хто відмовиться від співпраці. Про це він сказав, зокрема, і чиновникам, які відповідають за освітню галузь, зазначає Батурин.

«Мені боляче бачити лінійку російською мовою»

«Продовжуючи політику примусової «русифікації» населення України, агресор порушує право дітей на культурну і національну ідентичність, гарантоване статтею 29 Конвенції ООН про права дитини, та право на освіту відповідно до статей 24 та 94 Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни», — повідомила Людмила Денісова. Вона звернулася до Комісії ООН з розслідування порушень прав людини під час військового вторгнення Росії в Україну та експертної місії, створеної державами-учасницями ОБСЄ, із закликом урахувати ці факти порушень прав людини Росією в Україні.

Секретар комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа в розмові з Забороною зазначає, що місцеві департаменти освіти в тимчасово окупованих містах спрацювали добре і в тих регіонах вже відбувається завершення навчального року.

Проте наразі не до кінця зрозуміло, що буде з освітянами далі. Ось що про це говорить Наталя Піпа: «Існує наказ МОН №274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні». Але там детально не описано, що робити на окупованих територіях, як попередньо обіцяло МОН. Позиція Міносвіти: освітянам треба переїжджати на підконтрольну Україні територію, і тоді вони отримуватимуть зарплату. На мою думку, це не найкраще рішення. Мені більше подобається позиція освітнього омбудсмена Сергія Горбачова: на всіх окупованих територіях оголосити простій і тоді освітяни отримуватимуть 2/3 зарплати. Ті, хто пішов співпрацювати з окупантом, має нести відповідальність згідно із законом про колабораціонізм. У випадку простою ми можемо фінансувати і патріотичних, і тих, які співпрацюють з ворогом. Але передусім ми б тоді підтримали ідейних освітян. Тому освітяни, що не змогли виїхати, кинуті напризволяще».

Крім того, чиновниця говорить, що отримувала персональні звернення від освітян, які зазнали утисків через небажання співпрацювати з окупантами. Деталі цих звернень вона не хоче розголошувати з питань безпеки.

«Мені було боляче бачити лінійку у Волновасі, яку провели російською мовою з російськими наративами, — говорить Наталія Піпа. — Дуже хвилююся за цих громадян і сподіваюся, що все зміниться найближчими тижнями».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій