Читаєте зараз
Щоб зруйнувати ГЕС, потрібні сотні ракет, які мають вибухнути одночасно. Заборона розібралася, чи це можливо та як виглядатиме повінь після підриву Київської ГЕС

Щоб зруйнувати ГЕС, потрібні сотні ракет, які мають вибухнути одночасно. Заборона розібралася, чи це можливо та як виглядатиме повінь після підриву Київської ГЕС

Iryna Oliinyk

Протяжність Київського водосховища сягає 100 кілометрів. Від столиці його відділяє гребля ГЕС завдовжки 280 метрів. Наскільки міцна гідроспоруда, та чи здатна вона витримати ракетний удар в умовах російсько-української війни? Разом з експертами Заборона проаналізувала, скільки ракет має влучити в ціль одночасно, щоб зруйнувати греблю, та які райони столиці найбільше постраждають у разі знищення гідроелектростанції.


Чи зможе армія РФ зруйнувати інші ГЕС ракетними ударами?

Практично це майже неможливо.

Українські ГЕС побудовані з насипної земляної частини, бетонних або залізобетонних плит, каменю та асфальтобетону — це надзвичайно міцні матеріали, тому зовнішні фактори загрози, такі як ракетні удари, не можуть спричинити ефект руйнації. За підрахунками Forbes, для підриву гідроелектростанції потрібно 215 ракет HIMARS або 40 ракет Storm Shadow, які мають вибухнути одночасно. Через нестачу в російської армії ракет та ефективність української ППО ситуація, в якій всі ракети дістануться цілі одночасно, майже нереальна. 

Ігор Бровченко. Фото: Національна Академія Наук

«Гребля Київської ГЕС розрахована на ракетні удари (якщо ми не беремо до уваги ядерні удари), — пояснює у розмові з Забороною доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко, який за допомогою математичного аналізу моделює наслідки підриву ГЕС. — Щоб спричинити велике затоплення, потрібне не тільки значне за шириною руйнування греблі.

Дуже важливо також, наскільки глибоко буде пошкоджена споруда. Якщо вона буде пошкоджена тільки зверху і прорив сягне близько одного метра, нічого страшного не станеться». 

Читати більше новин в Telegram

Дослідник історії української енергетики, урбаніст Віталій Селик наголошує, що всі українські ГЕС, які зводилися протягом XX століття, будувалися з високоякісних матеріалів, а термін їх експлуатації сягає близько 100 років. 

Віталій Селик. Фото: Віталій Селик / Facebook

«У Радянському Союзі ці станції будувалися з додатковим перевищенням запасу міцності. Їх дуже складно вразити класичними ракетами, які запускають з РФ, навіть балістичними, — пояснює Забороні Селик. — Теоретично ними можна вразити споруду та пошкодити проїзну частину чи машинний зал, але призвести до руйнування самої дамби, яка утримує воду у водосховищі, практично неможливо». 

В компанії «Укргідроенерго» також підтвердили, що при будівництві ГЕС була врахована загроза атаки з повітря: «Щодо можливих сценаріїв ракетного обстрілу російськими військами греблі Київського гідровузла критичної загрози для населення не прогнозується. Оскільки Київська гідроелектростанція та гребля спроєктовані й побудовані у 1960-х роках з урахуванням тогочасних загроз [холодної війни], зі значним запасом міцності та стійкості, зруйнувати чи суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ураженням ракетою не так просто». 

Кожна ГЕС оснащена автоматизованою системою контролю безпеки, яка забезпечує цілодобовий та безперервний моніторинг основних показників стану споруди. Це дає змогу спецслужбам миттєво відредагувати у разі пошкодження ГЕС та витоку води. В Укргідроенерго зазначили, що у випадку пошкодження металевих затворів греблі може відбутися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища, внаслідок чого станеться короткочасне підтоплення обмеженої території. Проте зони підтоплення будуть незначними, а служби ДСНС та місцеві органи влади оперативно зреагують на це.

А якщо РФ все ж пробʼє греблю, які будуть наслідки?

Вчені Національної Академії Наук України (НАН) змоделювали наслідки пошкодження Київської гідроелектростанції внаслідок ракетного удару. Інститут проблем математичних машин та систем створив карту розливу Дніпра у Київській області для розроблення заходів своєчасного реагування. Ці дані вчені передали до Державної служби України з надзвичайних ситуацій. 

Для розрахунків науковці взяли за основу два сценарії: повне руйнування греблі (280 метрів) та часткове (100 метрів). При повному або частковому руйнуванні найбільше постраждають території на півночі Києва — мікрорайони Оболонь та Троєщина, острови Труханів, Долобецький, Венеційський, а також дачні й котеджні містечка на лівому березі (містечко Деснянське, Русанівські сади, Нижні сади). На півдні Києва під загрозою затоплення опиняться ділянка Голосіївського району від Дніпра до Столичного шосе, мікрорайони Позняки, Осокорки й Бортничі.

На Оболоні в районі ТРЦ Метрополіс рівень води може піднятися на 0,95 метра при повному руйнуванні греблі, однак при частковому пошкодженні підтоплення не спостерігатиметься. На Русанівських садах вода може піднятися від 1,5 до 3 метрів залежно від пошкоджень. В місцевості Корчувате та в районі Осокорків рівень затоплення може сягнути від 1 до 2 метрів.

Загалом більшості житлових масивів ймовірний прорив греблі не торкнеться, вважають науковці. Хоча прогноз розроблений минулого року, він залишається актуальним і нині, наголошує Ігор Бровченко, який моделював наслідки підриву ГЕС. Однак дані можуть коригуватися залежно від показників рівня води у водосховищі та швидкості течії. 

У дослідженні також зазначається, що у разі підтоплення столиці у місцевої влади та рятувальників буде час для евакуації населення, а в людей — для того, щоб піднятися на безпечну висоту (вище першого поверху). Адже при повному руйнуванні греблі вода поступово прибуватиме протягом наступних восьми годин, а при частковому пошкодженні споруди вона підніметься протягом 23 годин. Ігор Бровченко впевнений, що велика вода у столиці буде сходити від двох до трьох днів.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій