'
Читаєте зараз
Шон Пенн, членство в журі і синьо-жовтий ведмідь: як на Берлінале підтримали Україну

Шон Пенн, членство в журі і синьо-жовтий ведмідь: як на Берлінале підтримали Україну

Markiian Oliiarnyk
  • Берлінський кінофестиваль вважається одним із найбільш політично активних кінофорумів світу.
  • У 2023 році захід проводиться з 16 по 26 лютого.
  • На фестивалі представлено вісім різноформатних стрічок, присвячених подіям в Україні.

До столиці Німеччини офіційно повернувся щорічний міжнародний кінофестиваль — Берлінале. У 2023 році серед номінантів на «Золотого ведмедя» — 18 стрічок з 19 країн світу. Зразки українського кінематографа не потрапили до списку претендентів на головну нагороду, однак фільми про опір російській агресії можна зустріти майже у кожній фестивальній секції.

Заборона розповідає про один із найпрестижніших кінофорумів світу, а також про місце України у його програмі. 


Берлінський кінофестиваль 2023: яким він буде

73-й Берлінський міжнародний кінофестиваль (Берлінале) триватиме з 16 до 26 лютого. Зважаючи на гостру політичну ситуацію у світі, головними темами організатори обрали війну Росії проти України та протести в Ірані. 

«Берлінале рішуче засуджує тривалу агресивну війну Росії, яка порушує міжнародне право, і висловлює свою солідарність з народом України та всіма тими, хто виступає проти цієї війни. Фестиваль також підтримує сміливих протестувальників в Ірані, які захищаються від насильницького недемократичного режиму», — йдеться у повідомленні оргкомітету.

На знак солідарності з українським народом офіційний логотип фестивалю, червоного ведмедя, перефарбували у синьо-жовті кольори. Для вступної промови на церемонії відкриття фестивалю організатори запросили президента України Володимира Зеленського.

Читати більше новин в Telegram

Прем’єрні покази традиційно проходять у Палаці Берлінале на Потсдамській площі. Сама програма поділена на такі секції:

  • Основний міжнародний конкурс;
  • Форум (Forum & Forum Expanded);
  • Панорама (Panorama);
  • Ретроспектива (Retrospective, Berlinale Classics & Homage);
  • Покоління (Generation);
  • Короткий метр (Berlinale Shorts);
  • Encounters;
  • Спешели і серіали (Berlinale Special & Berlinale Series);
  • Перспектива німецького кіно (Perspektive Deutsches Kino).
Палац Берлінале у Берліні. Фото: Wikimedia Commons

Для змагання в основному конкурсі за статуетку «Золотого ведмедя» (найкращий фільм) було відібрано 18 стрічок із 19 держав, серед яких: Китай, Австралія, Сербія, Велика Британія, США, Японія та країни ЄС. Це фільми різних жанрів та форм: анімаційні, документальні, історичні, комедії, мелодрами та драми; 15 з них — світові прем’єри.

Переможця має визначити міжнародного журі, яке у 2023 році очолила американська акторка, сценаристка і режисерка Крістен Стюарт, відома за роль Белли у кіносазі «Сутінки» та Білосніжки у фільмі «Білосніжка і мисливець». Окрім нагороди за найкращий фільм, також вручаються «Срібні ведмеді» за:

  • найкращу режисуру;
  • найкращу головну роль;
  • найкращу роль другого плану;
  • найкращий сценарій;
  • видатний внесок у мистецтво;
  • гран-прі журі;
  • окремий приз журі.

Особливу нагороду поза конкурсом — почесного «Золотого ведмедя» — має отримати американський режисер Стівен Спілберг за заслуги перед мистецтвом впродовж усього його творчого життя.

Очікується, що на гала-прем’єру 16 лютого завітають актори Енн Гетевей, Пітер Дінклейдж і Маріса Томей, які знялися у фільмі відкриття фестивалю «Іди до мене, дитинко» (She Came to Me) режисерки Ребеки Міллер. Також на червоній доріжці можна буде побачити Гелен Міррен, Кейт Бланшетт, Віллем Дефо, Джеральдіна Чаплін та Джон Малкович, чиї фільми також покажуть в рамках фестивалю.

На Берлінале-2023 також представлено чимало українських кінематографістів і не лише у ролі конкурсантів, а й серед членів журі. Так, кураторку Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів (KISFF) Олександру Прокопенко запросили оцінити роботи учасників 37-ї премії Teddy Awards, присвяченої тематиці сексуальних меншин, інклюзивності та гендерної репрезентації в кіно.

Українська кінокураторка Олександра Прокопенко. Фото: Insider

А кінорежисерка Катерина Горностай увійшла до складу журі категорії Generation 14plus, однієї з двох основних номінацій у секції Generation, присвяченій тематиці дітей та підлітків, а також проблем, з якими вони стикаються. У 2021 році стрічка «Стоп-Земля» авторства Горностай здобула перемогу на Берлінале саме у цій номінації.

Українська режисерка Катерина Горностай. Фото: Marie Claire

До участі у фестивалі не допущені російські інституції, делегації та особи, які підтримують Кремль. Також під заборону потрапили російські фільми, створені за участі країни-терористки.

Які фільми про Україну покажуть на Берлінале

У 2023 році фільми про Україну представлені майже в усіх фестивальних секціях. Всього їх вісім, а найгучнішою прем’єрою вважається спеціальний показ (поза конкурсом) документального фільму про російсько-українську війну «Суперсила» (Superpower), знятий американським актором Шоном Пенном спільно із продюсером та режисером Аароном Кауфманом.

«Пенн був у Києві, знімаючи фільм із Зеленським, коли почалася війна в Україні. Реальність змусила фільм перетворитися на щось менш комфортне та більш значуще. Ми дуже вдячні Шону Пенну та всій команді за те, що вони обрали Берлінале для показу цього фільму… Берлінський кінофестиваль відбудеться рівно через рік після того, як спалахнула війна, і, можливо, показ цього фільму в Берліні має більш актуальне значення, ніж у будь-якому іншому місці», — розповів артдиректор Берлінале Карло Шатріан.

Кадр з документального фільму «Суперсила» Шона Пенна. Фото: Berlinale 

Інші фільми про Україну від вітчизняних режисерів, а також створені у кооперації з третіми країнами:

Назва: «Це побачення» (It’s a Date)
Режисерка: Надія Парфан
Країна: Україна
Конкурсна програма: Berlinale Shorts
Опис: Короткометражний фільм про красу, життя та незламність Києва під час повномасштабної війни 2022 року. «Камера передає емоції надзвичайного стану, викликаного війною».

Назва: «Залізні метелики» (Iron Butterflies)
Режисер: Роман Любий
Країна: Україна
Конкурсна програма: Panorama Dokumente
Опис: Фільм-розслідування присвячений збиттю пасажирського літака Малайзійських авіаліній MH17 на сході України у 2014 році. Автор стрічки досліджує риторику російських пропагандистів і реакцію світової спільноти на злочин.

Назва: «Ми не згаснемо» (We Will Not Fade Away)
Режисерка: Аліса Коваленко
Країни: Україна, Франція, Польща
Конкурсна програма: Generation 14plus
Опис: Документалка про гімалайську експедицію, в яку вирушають п’ять підлітків з охопленого війною Донбасу. «Портрет покоління, яке, незважаючи ні на що, здатне розпізнати та оспівувати крихку красу життя».

Кадр з документального фільму «Ми не згаснемо» Аліси Коваленко. Фото: Berlinale 

Назва: «Ти мене любиш?» (Do You Love Me?)
Режисерка: Тоня Ноябрьова
Країни: Україна, Швеція
Конкурсна програма: Panorama
Опис: ігровий фільм про дорослішання 17-річної Кіри, яка стає свідком розлучення батьків, розпаду СРСР та народження незалежної України.

Постер до ігрового фільму «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової. Фото: Berlinale

Назва: «Прокидаючись у тиші» (Waking Up in Silence)
Режисери: Міла Жлуктенко та Даніель Асаді Фаезі
Країни: Україна, Німеччина
Конкурсна програма: Generation Kplus
Опис: документальний короткометражний фільм про українських дітей-біженців, що знайшли прихисток у колишній німецькій казармі. Вони знаходять там військові символи минулого та пов’язують їх зі своїм досвідом.

Назва: «Східний фронт» (Eastern Front)
Режисери: Віталій Манський та Євген Титаренко
Країни: Україна, Латвія, Чехія
Конкурсна програма: Encounters
Опис: документальний фільм про велику війну очима парамедиків, стрічку знімали в різних куточках України, зокрема в Київській, Харківський і Херсонській областях. Крім війни, сюжет змальовує долі побратимів Євгена Титаренка, їхні сім’ї та товариські стосунки, які допомагають їм пережити складні часи.

Кадр з документального фільму «Східний фронт» Віталія Манського та Євгена Титаренка. Фото: Berlinale

Назва: «В Україні» (In Ukraine)
Режисери: Томаш Вольський та Пйотр Павлюс
Країна: Польша
Конкурсна програма: Forum
Опис: документальний фільм про війну України з Росією, поданий через подорож творців стрічки із заходу країни через Київ до Харкова. Цей маршрут проводить їх через досвід війни, від спостереження за її наслідками на вулицях до проживання разом з українцями жахіть російської агресії.

Постер до документального фільму «В Україні» Томаша Вольського та Пйотра Павлюса. Фото: Berlinale

Чим важливий фестиваль кіно у Берліні для України

Берлінале завжди був і залишається одним із найбільш політично активних кінофорумів планети. У його показах постійно можна побачити відголос актуальної політичної ситуації у світі, зокрема це помітно у виборі учасників та спеціальних заходів.

Поява фільмів, присвячених російсько-українській війні, на такому престижному міжнародному заході має дати потужний медійний ефект. «Ми б хотіли, щоб побічним ефектом показу нашого фільму була політична обізнаність, щоб Україна не сходила зі шпальт», — розповіла українська режисерка Надія Парфан. 

Своїм фільмом «Це побачення» вона хоче зробити внесок у лобіювання інтересів України та прискорити постачання зброї. А окрім цього, важливою місією її стрічки є намір показати світу, якою насправді є наша батьківщина, та розбити поширені стереотипи. «Перший — про Київ, бо це харизматичне та красиве місто. Другий — про Україну як країну прогресивних цінностей і поваги до прав людини навіть в умовах війни», — пояснила Парфан.

Ще один важливий меседж, який українські фільми мають донести до глядачів Берлінале — наявність постійної загрози для всієї Європи з боку Російської Федерації.

«Поки світові лідери міркують, яку нам передавати зброю чи техніку… Мені здається, все просто: якщо ми, українці, закінчимося, їм уже не доведеться міркувати — давати чи не давати літаки, їм доведеться саджати своїх власних дітей в ці літаки і відправляти на фронт. Російська Федерація обов’язково прийде і до них додому — у випадку, якщо Україна програє», — вважає автор фільму «Східний фронт», режисер і парамедик Євген Тітаренко.

Участь українських митців у фестивалі також може мати й потужний комерційний ефект. Адже раніше виробництво фільмів в Україні майже повністю фінансувало Держкіно. А з початком повномасштабного вторгнення РФ фактично усі кошти з непріоритетних секторів спрямовуються на підтримку безпеки та оборони. Тож участь України в Берлінале — це шанс знайти кошти та інші опції для розвитку вітчизняного кінематографа.

«Наразі в Україні знімають документальні фільми, які мають більше шансів отримати гранти. Ігрове кіно не знімають. Багато студій залишилися без техніки. У перші дні практично всі продакшени відправляли камери, дрони, автомобілі ЗСУ. Якщо швидко не знайти можливість знімати ігрове кіно, за рік-два українських фільмів на фестивалях не буде», — переконана виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух. 

Раніше Заборона розповідала про довгоочікуване повернення Венеційського карнавалу у 2023 році, а також цікаві факти з історії однієї з найбільших масових гулянок планети. 

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій