Скандал на нацвідборі Євробачення 2024: чому критикують сурдопереклад
В Українському товаристві глухих (УТОГ) заявили, що переклад нацвідбору Євробачення жестовою мовою здійснювався на аматорському рівні та не був адаптований для людей з вадами слуху.
«Глухі люди кажуть просто: ‘Я нічого не зрозумів’. Прагнучи зробити начебто добру справу, організатори зовсім не врахували, чи комфортно буде подано матеріал для людей, які не чують. Тож сьогодні отримуємо відгуки розчарованості та навіть відчуття того, що організатори зневажили жестомовних осіб», — каже перша заступниця голови УТОГ Тетяна Кривко.
В товаристві закликали до використання якісного підходу для забезпечення інклюзивності на національному рівні.
У 2024 році фінал українського нацвідбору на пісенний конкурс супроводжувався перекладом жестовою мовою вперше. Перекладачкою розмовних студій була Ольга Буназів, а за адаптацію пісень відповідала Катерина Заботкіна. Заботкіна каже, що використовувала українську жестову мову.
«Це про творчість. Я порівнюю виконання пісні жестовою мовою з невеликою виставою, бо за 3-4 хвилини ти маєш передати все: ритм, сенс, акценти в пісні, які коронні фішки додав артист. І тут можна собі дозволити інтерпретувати так, як ти це вважаєш за доцільне», — висловилась Катерина Заботкіна.
Ольга Буназів у коментарі для Суспільного розповідала, що українська жестова мова відрізняється в регіонах, у кожному є свій діалект і різні жести для передання одних і тих же слів. За її словами, перекладати українською жестовою мовою з англійської набагато складніше.
«Наприклад, на одне слово «цукор» є 3–4 жести, розумієте? І коли ти можеш сказати інший жест, тебе ж можуть не зрозуміти. Це складна праця. Тут треба бути дуже уважним і зосередженим на роботі», — каже Буназів.
