Скандал навколо очільниці музею Голодомору: чи карають в Україні за фетшеймінг

• Юрист Клим Братківський опублікував пост, у якому висловив думку, що очільниця музею Леся Гасиджак не може обіймати посаду через невідповідну зовнішність.
• На захист жінки висловилися медійники, працівники сфери культури. Також відреагував омбудсман.
• Гасиджак заявила, що подасть до суду, адже хейту в Україні піддається багато жінок. І не лише через зовнішність. 

В українському законодавстві взагалі не прописані поняття дискримінації на основі ваги, зросту чи інших особливостей статури, тож і пряме покарання за них не передбачене. Однак за образи людей на основі їх зовнішнього вигляду, навіть в інтернеті, автора висловлювання можуть зобов’язати спростувати сказане і компенсувати моральну шкоду.

Заборона розповідає про бодішеймінгові закиди щодо Лесі Гасиджак та про те, як можна покарати винного.

Леся Гасиджак: позов до суду

Юрист Клим Братківський на своїй сторінці у Facebook опублікував пост, у якому висловив думку, що Леся Гасинджак, яка є в.о. гендиректора Національного музею Голодомору-геноциду, не може обіймати цю посаду. Позицію він обґрунтував тим, що жінка нібито має невідповідну для цієї роботи зовнішність.

«Можете називати це бодішеймінгом, фетшеймінгом та лукізмом, але я вважаю, що музей Голодомору-геноциду має очолити військовий, який пройшов російський полон і знає реально, що таке голод. Тому він може зрозуміти всю суть музею про Голодомор, а не пані Леся Гасиджак», — написав Братківський.

Публікація викликала обурення у користувачів соцмережі (були й ті, хто підтримав позицію) та медійників. Наприклад, головна редакторка «Громадського радіо» Тетяна Трощинська назвала допис інтелектуальним убозтвом та людською ницістю.

«Це справді найогидніше з того, що я бачу у ФБ за останній, напевне, рік. Або й більше. І булінг за зовнішність чи колір очей, чи вагу, чи вік, чи ще щось подібне. І те, що люди, які плутають Голодомор і Бабин Яр, вважають, що мають право розкривати рота про будь-що. І люди, які не вміють користуватися мозком або хоча б гуглом, і плутають прізвища директорок  музею Голодомору в різні періоди, не стидаються щось писати публічно», — прокоментувала вона.

До своєрідної акції на підтримку Гасиджак доєдналися і інші журналісти та працівники сфери культури.

«Кожна людина має право на повагу, рівні можливості та захист від дискримінації, яка порушує основні права людини, її свободу та гідність. Вважаю абсолютно неприпустимими та недоречними недавні випадки цькування виконувачки обов’язків директорки музею Голодомору Лесі Гасиджак. Професійні якості та здібності повинні бути єдиними критеріями для оцінки її здатності до керівництва та виконання обов’язків на посаді. Ніхто не має права ставитися до когось з презирством чи недовірою через такі поверхневі риси, як зовнішність», — відреагував уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець

Він також запевнив, що надаватиме підтримку та захист людям, які потрапляють під дискримінацію.

Сама ж Гасиджак заявила, що готує позов до суду через образу її честі та гідності. 

«Позов буде обов’язково. Питання не в мені — я спокійно до хейту поставилася. Я принципово буду подавати до суду, бо розумію, що такі історії трапляються кожного дня. Хейту піддається дуже багато жінок в Україні. І не лише через зовнішність. А просто через те, що вони є жінками на керівних посадах. Я вважаю, що це має бути повчальним кейсом. Щоб він ніколи більше не повторився. Ми живемо в 21 столітті. Дуже багато зусиль фахівці різних рівнів докладають до того, щоб суспільство наше трохи змінилось. Щоб ми перестали інакшість сприймати як щось погане, неправильне і незручне», — сказала очільниця музею.

Зазначимо, що після того, як історія набула розголосу, Братківський видалив допис, але опублікував інший. У ньому він критикує вже професійні якості жінки. 

Образа в інтернеті: яке покарання в Україні

Судячи з коментаря Гасиджак, у позові адвокати сторони обвинувачення спиратимуться на образу честі і гідності. За подібні дії, вчинені в інтернеті, автора висловлювання можуть зобов’язати спростувати свої слова, а також накласти штраф за завдану моральну шкоду, кажуть у Подільському юридичному центрі.

«Захистити себе та свою репутацію в еру бурхливого розвитку віртуального світу цілком можливо, реєстр судових рішень містить уже чимало позитивних прикладів. Компенсація моральної шкоди відбувається в судовому порядку. Розмір відшкодування присуджується по-різному в кожному випадку і залежить конкретних обставин справи», — пояснили юристи центру.

Окремого покарання за фетшеймінг чи лукізм в Україні не передбачено, але вони теоретично має підпадати про закон про дискримінацію. У документі вказано, що дискримінацією вважаться ситуація, за якої людина зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі за ознаками:

• раси;
• кольору шкіри;
• політичних, релігійних та інших переконань;
• статі;
• віку;
• інвалідності;
• етнічного та соціального походження;
• громадянства;
• сімейного та майнового стану;
• місця проживання;
• іншими ознаками.

Порушники можуть нести цивільну (відшкодування моральної шкоди, спростування), адміністративну та кримінальну відповідальність. При цьому дієвий механізм притягнення до адміністративної відповідальності відсутній. Якщо ж дискримінація була спрямована на розпалювання ворожнечі і ненависті або пряме чи непряме обмеження прав, то такі дії караються:

• штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 3 400 до 8500 грн;
• обмеженням волі на строк до п’яти років;
• позбавленням волі на строк до трьох років.

Наприклад, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму листі від 07.05.2014 вказав, що при розгляді спорів, що виникають у сфері трудових відносин, судам необхідно враховувати, що перелік ознак, за якими не може бути привілеїв або обмежень у реалізації трудових прав громадян, не є вичерпним. Зокрема, недопустимим є порушення рівності трудових прав громадян не лише на підставі ознак, зазначених у статтях КУта КЗпПУ, а й за ознаками віку, кольору шкіри, іншими фізичними ознаками (вага, зріст, вади мовлення, вади обличчя), сімейного стану, сексуальної орієнтації тощо. 

Раніше Заборона розповідала про антидискримінаційний закон, ухвалений  у Нью-Йорку. Там роботодавцям заборонили урізати зарплатні людям через їхню статуру.