Скасування призову в Україні. Чого хоче Зеленський і що це означає для українців

• 1 лютого 2022 року Володимир Зеленський підписав указ, який передбачає скасування військового призову в Україні.
• У Міністерстві оборони пояснили, що строкову службу планують замінити системою інтенсивної військової підготовки.
• Передбачається, що повний перехід до нової системи повинен відбутися до 2024 року. 

1 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, який передбачає реформування української армії, зокрема скасування військового призову з 1 січня 2024 року. Цей указ викликав низку запитань, зокрема як саме відбуватиметься відмова від строкової служби, як це вплине на обороноздатність Збройних сил України. І одне з головних: чи вирішить він давні проблеми нестатутних відносин, які приводять до трагедій на кшталт розстрілу в Дніпрі. У Міністерстві оборони пояснили, що строкову службу планують замінити на систему інтенсивної військової підготовки громадян.

Заборона розповідає подробиці резонансної ініціативи президента України щодо скасування військового призову в Україні з 2024 року. 

Указ президента України від 1 лютого про зміцнення армії

1 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленській підписав указ №36/2022 «Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії».

Документ пропонує низку ініціатив з реформування ЗСУ. Зокрема йдеться про скасування обов’язкового призову на строкову військову службу з 2024 року та збільшення чисельності української армії на 100 000 до 2025 року.

Виступ Зеленського перед парламентом спричинив резонанс серед експертів та народних депутатів, особливо щодо легітимності такого указу (рішення щодо зміни структури та чисельності української армії ухвалює виключно Верховна Рада). Однак після оприлюднення тексту документу стало зрозуміло, що указ фактично є розпорядженням президента до Кабінету міністрів та Міноборони щодо створення відповідних законопроєктів та їх подання на розгляд Ради.

Скасування призову в Україні: пояснення Міноборони

Як зазначено у тексті указу, Кабмін повинен підготувати план скасування військового призову та розробити проєкт запровадження моделі інтенсивної військової підготовки як альтернативної форми строкової служби. 

За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, перехід відбуватиметься поступово впродовж чотирьох років. «Ми підготували бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте в якості альтернативи вводиться короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Натомість вони отримають базові військові навички. З 1 січня 2024 року ми плануємо повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів», — уточнив міністр оборони України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Терміни призовів на військову службу в Україні протягом 2022 року

Серед аргументів на користь скасування строкової служби — потреба у переході України до повністю професійної армії. «Щоб знизити ймовірність військових сценаріїв [конфлікту з Росією] до мінімуму, нам потрібно не тільки сучасне озброєння, але й чисельна, професійна, вмотивована армія. Так ми зможемо утримувати в безпеці весь периметр державного кордону і потенційно небезпечні напрямки», — зазначив Резніков.

Наразі українська армія складається з трьох категорій військовослужбовців:

• професійні кадрові військові, офіцери та сержанти, які отримали фахову освіту;
• контрактники, які служать від 6 місяців до кількох років;
• призовники строкової служби.

31 січня в інтерв’ю виданню LB.ua Резніков зазначив, що на призовників припадає лише 10% складу української армії, а решту складають контрактники, які й мають стати основою для формування професійної армії. 

Чим замінять призов: думки експертів

Досі залишається незрозумілим, як скасування призову може посприяти збільшенню армії на 100 000, як цього хоче президент Зеленський. Про це зазначив і народний депутат України від партії «Голос» Сергій Рахманін. За його словами, перехід до професійної армії зазвичай означає скорочення армії, а не їх збільшення. 

«У таких випадках військових меншає, але вони стають краще  навченими, ліпше озброєними й мають отримувати суттєво більше. Держава нині не здатна повноцінно утримувати навіть наявну армію, не здатна укомлектувати навіть наявні бригади. Не здатна (без допомоги ззовні) фінансувати поточні потреби в озброєнні більше, ніж на 20%», — зауважив народний депутат у Facebook. 

До того ж деякі експерти зазначають, що у разі скасування призову і недобору професійних військових до запланованого рівня, сили української армії стануть вразливішими для наступу країни-агресора. Однак, на думку військового експерта, директора New Geopolitics Research Network Михайла Самуся, скасування обов’язкового призову не позначиться на обороноздатності України в російсько-українській війні через запровадження системи інтенсивної військової підготовки.

«При новому підході служити мають всі. Кожен громадянин України має пройти базову військову підготовку впродовж двох місяців [Резніков уточнив, що до чотирьох], дуже інтенсивно. Ті півтора року з фарбуванням трави і стройовою підготовкою, незрозуміло кому потрібною, і чищенням картоплі набагато менш ефективні, ніж два місяці, які будуть проведені за сучасною ізраїльською, американською чи британською системою підготовки до служби у війську», — зазначає військовий експерт.

Подібну думку висловив і політолог Володимир Фесенко, який наголосив на важливості поетапного переходу до професійної армії. «В нинішній ситуації актуальність такого рішення [скасування призову] тільки зростає. Проте це не означає, що воювати з ворогом мусять тільки професійні військові. Нагадаю про створення територіальної оборони. Також не скасовується і система масової мобілізації у разі виникнення війни», — зазначив Фесенко.

Раніше Заборона розповідала про те, як підписати контракт з Силами територіальної оборони, хто й на яких засадах там взагалі може бути.