Службу безпеки України реформують. Розповідаємо, як це буде

Тему реформи СБУ обговорюють в українському суспільстві вже не перший рік. Створювались ініціативи, лунали політичні заяви — але суттєвих змін так і не відбулось. Однак нещодавно у Верховній Раді спочатку проголосували у першому читанні проєкт закону «Про внесення змін до закону України «Про Службу безпеки України», а тепер стало відомо, що вже у вересні депутати планують проголосувати за нього у другому читанні. Цей закон має розпочати велику реформу всієї спецслужби. Заборона розповідає, що це означає та чи дійсно у СБУ щось зміниться на краще. 

Що не так з СБУ?

Лідери держав Євросоюзу неодноразово говорили, що СБУ не має бути воєнізованою структурою. Вони пропонують перетворити службу на цивільну, як це зроблено в більшості країн ЄС. Ще одним суттєвим зауваженням є велика кількість працівників, що працюють у СБУ. На думку ЄС, така кількість людей, а також потреба виплачувати їм заробітні плати, не виправдовує себе. Тому краще буде зменшити кількість кадрів, а зекономлені кошти направити на удосконалення та оновлення служби.

Що стосується претензій, що лунають у бік СБУ в Україні, то тут усе набагато критичніше. Випадки, коли працівники СБУ перешкоджають бізнесу чи виконують політичні замовлення з боку Адміністрації (Офісу) президента, стали поганою традицією.

Наприклад, історія з експортом волоського горіха, що відбулась 2015 року. Тоді заступник начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю СБУ Павло Демчина спрямував лист на Державну фітосанітарну службу з проханням запрошувати представників спецслужби на відбір зразків горіхів. Через цей лист у всіх експортерів волоського горіха почались проблеми під час замитнення машин — підприємці зазнали серйозних збитків.

Ще один приклад зовсім свіжий і показує, наскільки СБУ може бути керованою зі сторони політичних еліт за відповідної потреби. Історія з викраденням судді Миколи Чауса працівниками СБУ (детальніше Заборона розповідала про це в цьому матеріалі) та відмовою передати його до рук НАБУ та слідчого судді прямо свідчить про заангажованість служби на бік Офісу президента. 

Микола Чаус — колишній український суддя Дніпровського райсуду Києва. Детективи НАБУ викрили його на отриманні хабаря в розмірі 150 тисяч доларів. Після цього судді вдалось втекти до Молдови, однак у 2021 році невідомі його викрали та привезли до України. Через деякий час суддя з’явився у селі Мазурівка на Вінниччині. А далі працівники СБУ вирішили забрати суддю собі, хоча за законом мають передати його працівникам НАБУ та слідчому судді.

Процес реформування

У 2016 році Євросоюз вирішив створити Міжнародну дорадчу групу (МДГ). До її складу увійшли Консультативна місія ЄС (КМЄС), Представництво ЄС, Офіс зв’язку НАТО та Посольство США в Україні. Група мала сприяти реформуванню Служби безпеки України. 

«Реформа СБУ — це проблема, яка вже давно назріла, — каже Забороні Олена Щербань. — За роки незалежності служба належним чином не реформувалася, і як наслідок перетворилася на таку структуру, яка є «державою в державі». Тобто в неї забагато повноважень — вони виходять за межі завдань спецслужб в усіх сучасних цивілізованих країнах. Звісно, це потрібно змінювати і переформатовувати службу».

Міжнародна дорадча група підтримала законопроєкт, який подали депутати фракції «Слуга народу». Він уже пройшов перше читання та очікує на друге у вересні. Ось основні зміни у СБУ, що пропонуються цим законопроєктом:

• ліквідувати спецпідрозділи СБУ з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією;
• надати СБУ можливість блокувати участь окремих партій у виборах. Передбачається, що за поданням служби про здійснення партією сепаратистської діяльності Центральна виборча комісія має відмовити політичній партії у реєстрації;
• поступово скоротити штатну чисельність працівників СБУ. До 2023 року у спецслужбі має залишитися 17 тисяч штатних посад — а зараз їх 27 тисяч.

Незалежні експерти та аналітики бачать чимало проблем у законопроєкті. Олена Щербань із Центру протидії корупції зазначає, що ключовим у реформі СБУ мало б бути позбавлення служби правоохоронних функцій. Однак це можливо лише за прийняття ще одного закону про внесення змін до кримінально-процесуального кодексу України, а наразі ніхто подібних ініціатив не висуває.

Олена насамперед каже про право СБУ проводити досудове розслідування. Навіть у разі прийняття закону у працівників спецслужби залишиться право та можливість порушувати кримінальні справи. По суті це означає, що ситуації з тиском на бізнес з тих чи інших причин залишатимуться можливими. І хоча законопроєктом передбачається ліквідація департаменту «К» (Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю), це навряд чи особливо вплине на ситуацію.

«Прибирають функціонал по боротьбі з корупцією, департаменту «К» як такого не буде, але залишають повноваження у сфері боротьби зі злочинністю, — говорить Олена Щербань. — Тобто люди, які зараз працюють у цих департаментах, просто перейдуть до інших. Вони [силовики] втручались у роботу бізнесу не стільки силами департаменту «К», скільки повноваженнями зі слідства. Тому реформа половинчата. Фактично слідство залишають, хоч і кажуть, мовляв, ми його колись заберемо. І додають СБУ ще повноважень у сфері контррозвідки, яких у них раніше не було. Орган не очищують».

Чимало запитань викликає й так звана переатестація працівників СБУ, передбачена у рамках проведення реформи. За словами Олени Щербань, вона немає жодних правових наслідків та навряд вплине хоча б на щось у службі.

«Самі оперативники — ті ж оперативники департаменту «К» — не будуть атестуватись взагалі, — каже Щербань. — Тоді запитання: а для чого цю процедуру передбачати? Також цікавим є те, що непроходження атестації взагалі не буде підставою для звільнення. Тому виходить, що сама процедура атестації — це більше картинка для суспільства, але насправді ніяка не атестація».

Що означають кадрові зміни в СБУ?

26 липня в керівництві СБУ відбулись серйозні зміни. Руслана Баранецького звільнили з посади першого заступника голови СБУ та усунули від виконання обов’язків керівника Антитерористичного центру при СБУ. Василя Малюка звільнили з посади першого заступника голови СБУ — начальника головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління СБУ. Сергія Андрущенка звільнили з посади заступника голови СБУ та перевели на посаду першого заступника голови СБУ й керівника Антитерористичного центру. Крім того, звільнили начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олексія Корнійчука, а також Віталія Монастирецького — з посади начальника Управління СБУ в Чернівецькій області.

Такі зміни пояснювались підготовкою до реформи, що має розпочатися восени 2021 року. 

Однак, на думку Олени Щербань із Центру протидії корупції, зміни вигідні насамперед Офісу президента.

«Кадрові зміни — радше наслідок політичних процесів і перерозподілу влади та впливу на СБУ між різними осередками впливу в Офісі президента України, — каже Щербань. — Це пов’язано з [головою ОП Андрієм] Єрмаком. Це важливо для Офісу президента, силами якого зараз здійснюється дуже багато процесів. І на багато процесів у державі Офіс може впливати».