США передадуть Україні заборонені багатьма країнами касетні боєприпаси. Розбираємося, що це за снаряди, як вони вплинуть на контрнаступ і чим це загрожує цивільним

7 липня США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на суму $800 мільйонів. Окрім уже звичного переліку техніки й амуніції, у списку з’явилися заборонені відповідною Конвенцією та багатьма країнами касетні боєприпаси. Разом з військовими експертами Заборона розібралась у тому, чим вони такі небезпечні, чи дійсно становлять загрозу цивільному населенню та як нове озброєння вплине на хід контрнаступу. 

Що таке касетні боєприпаси?

Касетний боєприпас — це контейнер, який вміщує від двох до кількох сотень суббоєприпасів. Касетні засоби ураження вибухають не під час безпосереднього влучання в ціль, а в повітрі над нею. Таким чином суббоєприпаси розлітаються на велику площу, підвищуючи ймовірність ураження більшої кількості об’єктів.

Касетні засоби ураження діляться на декілька класів: бомби повітряного базування (скидають з літаків), реактивні снаряди (запускають з реактивних систем залпового вогню) та артилерійські снаряди (запускають з артилерійських установок і САУ). Суббоєприпаси, своєю чергою, поділяються на фугасні й кумулятивні типи.

Що саме передадуть Україні?

США пообіцяли передати Україні касетний артилерійський снаряд DPICM М864 калібру 155 мм. Кожен снаряд містить 72 суббоєприпаси M42/M46 протитанкового й протиінженерного призначення. Їх використовують для різних цілей: знищення оборонних споруд і мінних перешкод, дестабілізації засобів комунікації противника та руйнації дорожньої інфраструктури.

«Кожен суббоєприпас важить 200 грамів і накриває площу діаметром приблизно 300 метрів, — пояснює постійний військовий експерт Заборони Роман Світан. — Використовуючи такі снаряди, можна знищувати живу силу та бронетехніку, а під час контакту з мінами — підривати ще й мінні поля. Ці боєприпаси особливо ефективні проти легких систем укріплень, де немає бетону. Практично всі перші та другі лінії [оборони] росіян без бетону — це відкриті траншеї».

Інший запрошуваний військовий оглядач Заборони, ізраїльський офіцер Ігаль Левін, зауважує так звану низьку інтенсивність відмов снарядів, вироблених США. «Важливе питання — наскільки якісні чи старі касетні снаряди. Від цього залежить відсоток суббоєприпасів, який не розірветься [та сама інтенсивність відмов]. У тих снарядах, які використовує Росія, цей показник сягає 20–30%. Американці запевняють, що вони не передадуть Україні боєприпаси, у яких більше ніж 2% браку», — каже він.

За аналізом Романа Світана, США виготовили близько 3 мільйонів одиниць касетних снарядів, з яких наразі в доступі Пентагону є орієнтовно 1 мільйон (і не факт, що ЗСУ отримають саме цю кількість). На його думку, це перекриє можливий «снарядний голод» ЗСУ. «[Крім того], кожен такий боєприпас дорівнює приблизно 10 простим боєприпасам. Для того щоб покрити площу діаметром 300 метрів, потрібно використати 10 простих 155-мм снарядів. Для покриття тієї ж площі достатньо одного касетного снаряда. Так ми зберігатимемо боєзапас», — каже він.

Як ці боєприпаси вплинуть на контрнаступ?

Для застосування касетних снарядів українським силам оборони не доведеться проходити додаткове навчання чи чекати постачань нової техніки (необхідні для використання боєприпасів артилерійські установки FH70, M777, Panzerhaubitze 2000, M109 та CAESAR уже перебувають на озброєнні ЗСУ). 

Під час контрнаступу українська армія активно використовує артилерію як інструмент прикриття штурмових груп піхоти, і касетні артилерійські снаряди тільки сприятимуть обраній тактиці. Касетні боєприпаси найефективніші на відкритій рівнинній місцевості. Враховуючи, що весь південний фронт — це суцільна відкрита рівнина, касетне озброєння, ймовірно, помітно вплине на бойові дії. Крім того, новий тип озброєння ефективніше уражає небетоновані укріплення — це особливо важливо для темпу просування ЗСУ, які уткнулися в якісно укріплені лінії оборони Збройних сил РФ. 

Однак, на думку всіх опитаних Забороною військових експертів (уже згадані Світан, Левін та Давід Гендельман), касетний боєприпас навряд чи стане геймченджером та не зможе радикально змінити характер контрнаступу. 

Касетні боєприпаси заборонені конвенціями через «невибірковий» характер ураження і небезпеку для цивільних. Детальніше пояснюємо чому

Після рішення США про передання Україні касетних снарядів низка країн виступила проти їх постачання, посилаючись на Конвенцію проти касетних боєприпасів.

Конвенція набрала чинності 1 серпня 2010 року. Декілька з причин її впровадження — жертви серед цивільного населення та широкий розкид нерозірваних суббоєприпасів, які перетворювали великі площі на мінні поля. За дослідженням Handicap International, 90% випадків травм чи смертей унаслідок підриву кластерних снарядів припадає на цивільне населення (зокрема через роки після закінчення бойових дій). Згідно з конвенцією, її підписанти мають знищити всі запаси касетних засобів ураження. На сьогодні документ ратифікувало 111 держав. 71 країна, серед них Україна, США та Росія, його не підписали. Наразі виробництво касетних снарядів продовжують.

Рівень ризику для цивільного населення прямо залежить від відсотка інтенсивності відмови. Навіть 2% нерозірваних суббоєприпасів одного снаряда в умовах війни високої інтенсивності з використанням сотень тисяч снарядів становлять велику проблему. Проте постачі ЗСУ касетних боєприпасів американського виробництва не означають, що їх уперше застосують у російсько-українській війні. За звітом Human Rights Watch, Росія використала касетні снаряди на сході України ще 2014 року (до того ж, на відміну від американських моделей, російські мають більшу інтенсивність відмов — 20–30%). 

«Україна офіційно заявила, що не буде застосовувати касетні снаряди в населеній місцевості та звітуватиме про райони застосування. Але це просто слова. Українське командування застосує їх там, де вважатиме за потрібне. Враховуючи характер бойових дій, зокрема масове протипіхотне мінування, додаткові побічні збитки від касетних боєприпасів — це крапля в морі», — говорить у коментарі Забороні Гендельман.