Статус захисту у ЄС: юристка пояснила, чи реально отримати повторно
- Українці, які виїхали у країни Європейського союзу після 24 лютого 2022 року, мають право на отримання тимчасового захисту.
- Статус відрізняється від біженства, адже отримати його можна у короткі терміни у будь-якій державі об’єднання (крім Данії), як і скасувати.
- Законодавство ЄС не забороняє повторно оформлювати захист, але є нюанси.
У випадку повторного отримання захисту у конкретній державі доведеться оформлюватися заново. У такому разі дозвіл на проживання видається вже за чинними правилами, тож деякі пільги та виплати можуть бути більше не доступними. Українці мають право отримати дозвіл на проживання у деяких інших європейських державах, але перед приїздом краще звернутися у консульство.
Заборона розповідає про повторне оформлення спецдозволу на проживання для українців, а також про його відмінність від біженства.
Поновлення тимчасового захисту: які нюанси
Українці, які вже отримали тимчасовий захист в одній із країн ЄС, мають право виїжджати за межі держави, що надала прихисток, але тільки на певний термін. Коли він спливе, статус анулюють, розповіла юристка Мар’яна Гавришко.
У більшості випадків дозволений період складає 90 днів, однак є винятки. Наприклад, у Польщі захист заморожують після виїзду на 30 днів, а у Німеччині — на пів року.
Якщо ж ви цілеспрямовано повертаєтеся в Україну або переїжджаєте в іншу державу, статус треба обов’язково скасувати. Якщо цього не зробити пільги та виплати, які надавалися у період після перетину кордону, можуть попросити повернути.
Читати більше новин в Telegram
«Попри відмову від статусу тимчасового захисту, українці можуть відновити його в будь-який момент, приїхавши на територію Євросоюзу. Законодавство ЄС не забороняє повторно його отримати, але у такому разі ви повинні повторно зареєстровуватись», — пояснила Гавришко.
Це означає, що ви фактично подаєтеся на захист заново. Варто враховувати, що у такому разі дозвіл на проживання видається вже за чинними правилами. Приміром, деякі країни зберігають певні пільги для людей, що живуть під захистом з 2022 році, але не оформлюють їх у 2023 році.
«Водночас рішення про надання повторного тимчасового захисту залишається за країною, до якої ви звернулись. Це відбувається на дискреційній, тобто індивідуальній основі, тому уніфікованої процедури поновлення статусу не існує», — зазначила юристка.
Також українці мають право отримати спецпосвідку на проживання майже в будь-якій іншій країні ЄС (крім Данії). Перед приїздом до обраної держави експертка радить звертатися у консульство, адже правила перебування та користування статусом регулюються внутрішнім законодавством кожної країни, а отже можуть відрізнятися.
Кілька прикладів:
- Чехія не надає статус захисту людям, які вже мають візу у Канаду (CUET та інші), оформлену після 10 січня 2023 року;
- Швейцарія, де діє статус S (аналог тимчасового захисту), не оформлює його людям, які вже мали посвідку на проживання в іншій державі ЄС;
- Польща при повторному оформленні статусу не дає право відновити виплати, що отримувалися раніше (навіть якщо вони ще діючі). Однак можна подаватися на ті, що не отримував.
Тимчасовий захист і біженство: у чому різниця
Статуси захисту і біженця є різними правовими категоріями, тож мають різні юридичні наслідки. Головна різниця в тому, що статус біженця — це індивідуальне, гарантоване міжнародними конвенціями право, тоді як право на тимчасовий захист є колективним, розповіла юристка Дар’я Ганзієнко.
Ключові відмінності між статусом захисту і біженством
| Тимчасовий захист | Біженство | |
| Термін | Визначає кожна країна, у більшості діє до березня-2024 | Визначає окремо кожна держава, але в основному діє три роки |
| Де можна отримати | У будь-якій країні ЄС. | Тільки у державі, чий кордон перетнули першим (тобто для українців це тільки сусідні країни) |
| Чи вилучають паспорт | Ні | Так, на всю процедуру розгляду заявки |
| Пільги | Житло (у центрах розміщення, у сім’ях, що приймають переселенців, самостійна оренда), освітні та медичні послуги на рівні з громадянами, соцдопомога (субсидії і виплати) | Житло (у центрах розміщення, у сім’ях, що приймають переселенців, самостійна оренда), безкоштовне харчування, медична допомога (обмежена), безкоштовний проїзд у громадському транспорті |
| Працевлаштування | На рівні з громадянами одразу після отримання статусу | Тільки після шести місяців з моменту подачі заяви |
| Термін розгляду заяв | Кілька тижнів | Від пів року |
| Подорожі у межах ЄС | По безвізу до 90 днів | Видається спеціальний документ для подорожей між країнами |
«Щоб визначитись, який саме статус потрібен, необхідно дати відповідь на запитання: яка мета отримання такого статусу? Якщо людина зацікавлена в негайному отриманні всіх прав та в поверненні на територію України по закінченню воєнних дій, тобто не має наміру залишатись в ЄС, то оптимальним буде саме тимчасовий захист. Якщо ж переслідуються більш далекоглядні цілі, як то отримання права безстрокового проживання та доступ до інтеграційної системи ЄС, тоді є сенс звернутись з заявою про отримання статусу біженця», — зазначила Дар’я Ганзієнко.
Раніше Заборона розповідала про виплати на повернення в Україну, які запровадила Швейцарія. Головна умова — скасувати статус S перед від’їздом.
Читати більше новин в Telegram