Стефанчук запропонував заміну Денісовій: що відомо про кандидата в омбудсмени

• Дмитро Лубінець є достатньо відомим політиком в середовищі прав захисту людини.
• Він двічі обирався в народні депутати: в 2014 році від БПП, в 2019-му — як самовисуванець.
• За даними Руху Чесно, народний депутат є фігурантом в антикорупцій справі щодо контрабанди з територій так званих «Л/ДНР».

Уповноваженим з прав людини Верховної Ради замість звільненої 31 травня 2022 року Людмили Денісової може стати член депутатської групи «За Майбутнє» Дмитро Лубінець. Його кандидатуру на посаду омбудсмена вніс до парламенту Руслан Стефанчук. З 2019 року Лубінець є головою Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції.

UPD. 1 липня народні депутати України підтримали призначення Лубінця на посаду. 250 голосів за.

Заборона розповідає про нового омбудсмена.

Хто такий Дмитро Лубінець

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук 21 червня вніс до Верховної Ради кандидатуру народного депутата Дмитра Лубінця на посаду уповноваженого з прав людини.

«Вірю, що його досвід на посаді голови Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також його професійні та людські якості створять усі необхідні передумови для виконання в повному обсязі повноважень, покладених на уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», — сказав Стефанчук.

Лубінець у 2003 році закінчив історичний факультет Донецького національного університету за фахом спеціаліста з міжнародних відносин. З 2008 по 2013 рік навчався на юридичному факультеті Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого у Харкові за судово-прокурорською спеціалізацією. 

Він працював юристом у КФГ «Практика» та займався приватним підприємництвом, а у 2010 році був обраний депутатом Волноваської міської ради шостого скликання від партії «Фронт Змін».

У 2014 став народним депутатом ВРУ восьмого скликання від «Блоку Петра Порошенка» за округом №60 (Донецька область). Обіймав посаду секретаря Комітету ВРУ з питань Регламенту та організації роботи. За даними Руху Чесно, у 2016 році був фігурантом антикорупційного розслідування щодо контрабанди з «Л/ДНР», у організації якої підозрюють проросійського депутата Іллю Киву.

У червні 2019 року Лубінець вийшов з БПП. В дев’яте скликання був обраний позафракційним депутатом. Тепер є членом депутатської групи «За майбутнє», яку пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським.

Наразі очолює Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Тобто головою того комітету, через який пройшло питання зняття Денісової з посади.

Звертаємо увагу, що коментуючи ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, пан Лубінець жодного слова не сказав про важливість цього кроку для жертв насилля.

«Коротко поясню свою позицію. Питання ратифікації Стамбульської Конвенції назрівало давно, категорично проти виступають Всеукраїнська рада церков та деякі релігійні організації. Однак, вважаю, що наразі це питання актуальне, як ніколи. Адже це було однією з умов деяких країн-членів ЄС щодо надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі», — написав тепер вже кандидат на посаду уповноваженого ВРУ з питань захисту прав людини.

Звільнення Денісової 31 травня

Уповноважену з прав людини Людмилу Денісовій звільнили з посади 234 голосами. Рішення було ініційоване на засіданні фракції «Слуга народу» через те, що Денісова нібито не виконувала своїх обов’язків щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених з початку повномасштабної війни.

На думку Денісової, процедура ухвалення рішення була незаконною. «‎За моєю інформацією, Офіс президента не влаштовує моя активність як омбудсмена, зокрема діяльність, спрямована на збір інформації про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях. Я вважаю, що такі дії влади незаконні та такі, що втручаються у діяльність Офісу омбудсмена України», — заявила під час пресконференції 30 травня Людмила Денісова.

Раніше Заборона розповідала про заборону у судовому порядку 11 проросійських політичних партій в Україні. У червні по дев’ятьох із них, зокрема по «Партії Шарія» та «Опозиційному блоку», суд виніс своє остаточне рішення.