Денісову усунули з посади омбудсмена. За що і чи було це взагалі законно

Ilona Kivva
Автор:
  • 31 травня Верховна Рада 234 голосами проголосувала за звільнення Людмили Денісової з посади уповноваженої ВРУ з прав людини.
  • Омбудсменка вважає, що процедура її усунення була незаконною.
  • Посаду Людмила Денісова обіймала з 2018 року.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова покинула свою посаду, пробувши на ній понад чотири роки. Рішення про звільнення ухвалив український парламент, але не обійшлося без скандалів. Сама омбудсменка вважає, що таке розпорядження дали безпосередньо з Офісу президента, оскільки їх не влаштовувала її професійна діяльність.

Заборона розповідає про скандальне звільнення Людмили Денісової з поста уповноваженої ВРУ з прав людини.

Звільнення Денісової: рішення Верховної Ради України

31 травня 2022 року парламент висловив недовіру уповноваженій з прав людини Людмилі Денісовій, звільнивши її з посади. Рішення підтримали 234 народні депутати. Кандидатів на заміну поки не оголосили.

Про можливість свого звільнення омбудсменка повідомила напередодні, 30 травня, назвавши процедуру незаконною. «‎За моєю інформацією, Офіс президента не влаштовує моя активність як омбудсмена, зокрема діяльність, спрямована на збір інформації про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях. Я вважаю, що такі дії влади незаконні та такі, що втручаються у діяльність Офісу омбудсмена України», — заявила під час пресконференції Людмила Денісова.

Наступного дня головний консультант апарату ВРУ Павло Фролов зазначив, що рішення нібито було ініційоване на засіданні фракції «Слуга народу» через те, що Денісова нібито не виконувала своїх обов’язків щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених з початку повномасштабної війни.

«Всі ці питання фактично вимушено робила Ірина Верещук. Незрозуміла концентрація медійної роботи омбудсменки на чисельних деталях сексуальних злочинів, вчинених у неприродний спосіб та зґвалтуваннях дітей на окупованих територіях, які не могла підтвердити доказами, лише шкодила Україні», — сказав Фролов.

Процедура звільнення відбувалася за схожою процедурою з ухваленням законопроєктів:

  • народні депутати дев’ятого скликання надали підписи щодо підтримки висловлення омбудсмену недовіри;
  • їх передали голові ВРУ Руслану Стефанчуку, який надав доручення  Комітету з прав людини зібратися на розгляд;
  • після засідання комітету питання винесли на розгляд парламентарів.

Чи було усунення омбудсменки законним

У своїх аргументах щодо незаконності процедури Денісова спирається на зміни, внесені до закону про державну службу та місцеве самоврядування у період дії воєнного стану, які набули чинності 20 травня 2022 року.

Зокрема, у статті 12 йдеться, що у період дії воєнного стану парламент може ухвалювати рішення про звільнення посадової особи з посади, якщо її призначення належить до компетенції Верховної Ради України, крім підстав, передбачених спеціальними законами.

У статті 10 цього ж документу вказано, що у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження:

  • президента України;
  • Верховної Ради України;
  • Кабінету міністрів України;
  • Національного банку України;
  • уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Зазначимо, що згідно з ЗУ «Про уповноваженого ВРУ з прав людини»

парламентарі можуть звільнити омбудсмена до закінчення строку, на який його було обрано, у разі:

1) порушення присяги;

2) порушення вимог щодо несумісності діяльності;

3) припинення громадянства України;

4) неспроможності протягом понад чотирьох місяців поспіль виконувати обов’язки через стан здоров’я чи втрату працездатності;

5) порушення закону України щодо запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом олігархів у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.

«Найменше, що хотілося б, — це вписуватися за Денісову: у нас як правозахисників до неї купа запитань, до її компетентності і незалежності… Але те, що заплановано [звільнення з посади омбудсменки], — це чиста сваволя і витирання ніг об інститут уповноваженого ВР з прав людини. Денісова опустила до плінтуса інститут омбудсмана, але “слуги” це дно хочуть пробити ще нижче», — прокоментувала ситуацію голова правління ГО «ZMINA. Центр прав людини» Тетяна Печончик.

Всередині травня низка комунікаційників, журналістів та правозахисників звернулися до Денисової з приводу комунікаційної стратегії її офісу, зокрема щодо риторики висвітлення трагедій з випадками згвалтувань.

Що відомо про Людмилу Денісову

Людмила Денісова закінчила Архангельське педагогічне училище за спеціальністю «вихователь дитсадка», юридичний факультет Ленінградського державного університету, а також Таврійський інститут підприємництва та права за спеціальністю «Облік і аудит».

До 1990 року працювала на посадах вихователя дитсадків, секретаря судового засідання, завідувача канцелярії та консультанта Архангельського обласного суду. З 1990 до 1991 роки обіймала посаду юрисконсульта Кримського обласного комітету Ленінської комуністичної спілки молоді України (ЛКСМУ). 

Після проголошення незалежності України Денісова стала заступницею начальника відділу надходження коштів і комерційної діяльності, а пізніше і виконувачкою обов’язків голови Кримського республіканського управління Пенсійного фонду України.

З 1993 до 1998 року — начальниця управління Пенсійного фонду України в АР Крим, а з травня 1998 року — міністерка економіки АР Крим. 

З травня 2001 року Денісова стала членкинею Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при РНБО України.

З 2003 до 2005 року — голова наглядової ради ТОВ «Корпорація “Гуматекс”», яка займалася випуском текстилю для технологічних потреб (з 2005 до 2006 року була головою компанії).

Крім того, з 2005 року Денісова стала членкинею партії ВО «Батьківщина» та певний час обіймала посаду заступниці голови Комітету з питань соціальної політики та праці, але у 2007 році достроково припинила свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами з метою проведення позачергових парламентських виборів.

18 грудня 2007 року Денісова була призначена на посаду міністерки праці та соціальної політики, через три роки у зв’язку з відставкою всього складу Кабінету міністрів звільнилася.

З 27 лютого 2014 року була знову призначена на цю ж саму посаду в уряді Арсенія Яценюка.

З 15 березня 2018 року — уповноважена Верховної Ради України з прав людини.

Раніше Заборона розповідала про особливості трудових відносин в Україні в умовах дії воєнного стану, зокрема, про підстави, за якими людину можуть звільнити з роботи під час війни.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору