Світ уже не стане таким, як раніше. Але ми знаємо, як у ньому вижити | Заборона
Читаєте зараз
Світ уже не стане таким, як раніше. Але ми знаємо, як у ньому вижити

Світ уже не стане таким, як раніше. Але ми знаємо, як у ньому вижити

Заборона повертається в складний період, і ми впевнені, що потрібні тут і тепер. 

Дев’ятого березня я вирушила у робочу поїздку до Праги. Тоді вже нагніталася паніка через коронавірус, але кордони (майже) ніхто не закривав, надзвичайного стану не було ні в Чехії, ні в Україні. Я їхала на тренінг із безпеки. Тренери попросили учасників не обійматися й постійно обробляти руки антисептиком. Ми щедро поливали себе цим антисептиком, крадькома обіймалися й нишком веселилися з цієї всієї ситуації. 

За п’ять днів мого перебування в Празі Чехія оголосила надзвичайний стан. Ми встигли виїхати до того, як кордони закрила й Україна. Прилетівши до Борисполя, почали щасливо обійматися з колегами, забувши про правила безпеки – таке було щастя опинитися вдома. Дівчина, яка проходила повз, з надією запитала: «А можна й мені до вас приєднатися?» Ще через кілька днів Україна ввела карантин, а термометр показав, що в мене 37,4. Довелося самоізолюватися, хоча раніше я ходила на роботу з ГРВІ й могла навіть не знати, що в мене підвищена температура. Але ті часи закінчились. 

Ми вже давно живемо у світі, де події змінюються часто й непередбачувано. В Україні до цього навіть звикаєш: у 2014 році два дні розстрілів на Майдані цілковито змінили країну. А згодом була анексія Криму, війна на Донбасі, кризи, вибори й ще багато всякого, що знову і знову змінювало звичну для нас реальність. До цього майже ніколи неможливо підготуватися. Навряд чи в грудні 2019, коли в Китаї звернули увагу на пневмонію невідомого походження, хтось міг подумати, що саме це змінить світ. І нас разом із ним. 

Ми точно знаємо, що світ не буде такий, як раніше, але поки ще не розуміємо – а яким же він буде? Очевидно, що нас чекають економічні та соціальні кризи – люди втрачатимуть бізнес, роботу й навіть близьких. А що ще? Новий спалах расизму – тепер до китайців? Ізоляція, відмова від концепції відкритого світу? Страх і недовіра? Бунти й революції? Чи впораються молоді демократії Східної Європи чи стануть авторитарними? І чи впорається суспільство з викликами, частину яких ми навіть не можемо уявити? 

Заборона повертається в цей складний період. Ми також не знаємо, чого очікувати. Але ми точно знаємо, що можемо допомогти вам вижити в цьому новому світі. У нас немає універсальних рецептів, однак ми вміємо пояснювати простими словами, що й чому відбувається. Ми переконані, що і в цьому новому світі є місце для гуманізму, толерантності і прав людини – і ми будемо слідкувати, щоби про це не забували. А ще ми знаємо, що добро завжди є, навіть якщо його не бачиш. І допоможемо вам його розгледіти. 

Нагору