Світло і Слід

Саша Населенко у «Рівні цензури»

Світло і Слід. Саша Населенко у «Рівні цензури»

У рубриці «Рівень цензури нульовий» Заборона публікує роботи одного фотографа, художника або колективу, в яких показані історії, що не співзвучні з масовою культурою або наражаються на цензуру в ЗМІ і соціальних мережах. У цьому випуску — проєкт «Світло і Слід» Саші Населенка.


Це хантологічний детектив у сетингу південноукраїнської готики. Слід — це образ, тінь, відбиток; а світло — фотографія, те, що може його зафіксувати. У момент клацання фотоапарата, коли відбувається «відбиток» зображення реальності, світло і слід невіддільні одне від одного, є єдиним цілим. Але вже наступної секунди від них лишається тільки привид, який свідчить про одне: «Це було раніше, тепер його немає».

Ролан Барт у своєму есе згадує німецьке слово heimlich — прикметник, що описує почуття безпеки, яке межує з таємницею, схоже на мовчазну материнську турботу. «Land chosen by desire, — перекладає Барт. — Земля, обрана бажанням».

Світло і Слід. Саша Населенко у «Рівні цензури»
Світло і Слід. Саша Населенко у «Рівні цензури»
Світло і Слід. Саша Населенко у «Рівні цензури»

Для Саші Населенка ця земля обрана з дитинства, він бачив її за вікнами рідного житлового масиву — величезний дикий пустир на південному сході Білгорода-Дністровського. Колись тут були виноградники Шабо — від них залишилися лише тонкі стежки. Зараз у пустиря інше обличчя: собачі і зміїні нори, цегляні руїни й перекотиполя.

Навколо пустиря — інфраструктура житлового району в мініатюрі, що нагадує декорації до «Доґвіля». З північного його краю церква, на півдні — панельки, гаражі, СТО, школа. По дорозі з церкви додому — великий супермаркет «Таврія В». Місцеві називають це місце «Пустеля джинів», тому що іноді через густий туман пустир може повністю зникнути.

Навколо пустиря — інфраструктура житлового району в мініатюрі, що нагадує декорації до «Доґвіля». З північного його краю церква, на півдні — панельки, гаражі, СТО, школа. По дорозі з церкви додому — великий супермаркет «Таврія В».

Місцеві називають це місце «Пустеля джинів», тому що іноді через густий туман пустир може повністю зникнути.
Навколо пустиря — інфраструктура житлового району в мініатюрі, що нагадує декорації до «Доґвіля». З північного його краю церква, на півдні — панельки, гаражі, СТО, школа. По дорозі з церкви додому — великий супермаркет «Таврія В».

Місцеві називають це місце «Пустеля джинів», тому що іноді через густий туман пустир може повністю зникнути.

Земля зберігає в собі пам’ять, і пустир — це архів. Автор шукає привидів, щоби розібратися з особистим травматичним досвідом. Звивисті стежки можуть вивести його на окремий слід, а той — до підказок, які допоможуть, нарешті, розкласти все на свої місця. Для цього потрібно уподібнитися сороці, вишукуючи серед гілок усе, що блищить.

Світло і Слід. Саша Населенко у «Рівні цензури»
Світло і Слід. Саша Населенко у «Рівні цензури»

«Рівень цензури нульовий» — це майданчик для відкритого діалогу на складні й табуйовані теми, такі як сексуальність і тілесність, стрес і депресія, війна й ідентичність. Ми не платимо гонорару за публікацію, але допоможемо зробити авторське висловлювання почутим, а також беремо участь у його оформленні. Деталі — тут