Таки схвалили: чому грузинський закон про іноагентів такий небезпечний

• Парламент Грузії 14 травня 2024 року остаточно затвердив закон «Про прозорість іноземного впливу». Це відбулося попри масові протести громадян та критику міжнародних партнерів.
• Акт намагалися просунути ще у 2023 році, але тоді через численні мітинги розгляд таки відклали.
• Грузинський закон часто порівнюють з російським — влада РФ ухвалила свій документ у 2012 році.

Так званий закон про іноагентів вимагає від організацій, які отримують певний відсоток фінансування з-за кордону, реєструватися і діяти з певними обмеженнями. Під дію акту підпадають ЗМІ та навіть студенти, які здобули стипендію на навчання за кордоном або фермери, які виграли конкурс на фінансування сільгосптехніки. На практиці це загрожує серйозними утисками прав і свобод, адже у РФ документ роблять все жорсткішим ледь не щороку. До того ж він фактично перекреслює можливість для Грузії вступити у Євросоюз.

Заборона розповідає про грузинський та аналогічний російський акти.

Закон про іноземний вплив: голосування у Грузії 14 травня

Парламент Грузії 14 травня 2024 року остаточно затвердив закон «Про прозорість іноземного впливу» (це було третє фінальне читання). Це відбулося попри масові протести громадян та критику міжнародних партнерів, пише Эхо Кавказа.

Мітингарі ще зранку зібралися біля будівлі парламенту в Тбілісі, щоб продемонструвати невдоволення рішеннями уряду. Туди також прибули загони спеціального призначення. Протестувальники спробували зібратися біля заднього входу в парламент, але правоохоронці відтіснили їх із території.

За затвердження ініціативи керівної партії «Грузинська мрія» проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів виступили проти. Документ, ухвалений парламентом, у 10-денний термін передадуть президентці Грузії Саломе Зурабішвілі. Раніше вона пообіцяла накласти вето на законопроєкт, але «Грузинська мрія» має достатньо голосів, щоб подолати його.

Крім членів політсили «Грузинська мрія», а також «Сили народу», що формально відкололася від неї, закон про іноагентів підтримали представники партії «Європейські соціалісти» – Фрідон Інджія та Автанділ Енукідзе. Ця партія є опозиційною, але часто підтримує ініціативи влади.

Згідно з Конституцією країни, президент у двотижневий термін має підписати та оприлюднити закон, або з мотивованими зауваженнями повернути його депутатам. Якщо ж очільниця держави не підпише закон, це зробить голова парламенту.

Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказано. Імовірно, керівна партія може остаточно затвердити закон у середині червня 2024 року. 

Хто такі іноагенти: суть грузинського документа

Так званий закон про іноагентів, або закон «Про прозорість іноземного впливу», вимагає від організацій, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону, реєструватись як «організація, що представляє інтереси іноземної держави». Під обмеження підпадають некомерційні юридичні особи, мовники, ЗМІ та навіть студенти, які здобули стипендію на навчання за кордоном або фермери, які виграли конкурс на фінансування сільгосптехніки. 

За ухилення загрожує штраф у розмірі $9 000. Тобто іноземними агентами, найімовірніше, доведеться назвати себе і людям, які далекі від політики. 

Проти законопроєкту виступила опозиція. Вона заявляє, що документ має на меті придушення інакомислення та становить загрозу для демократії. Крім того, він нібито підготовлений за російським зразком — все це означає відхилення від євроінтеграційного курсу країни. Такі думки підтверджують представники ЄС та США. Приміром, Євросоюз заявив, що у випадку ухвалення акту буде змушений переглянути скасування візового режиму з Грузією, який діє з 2017 року. Йдеться і про зупинення статусу країни-кандидатки на членство в ЄС.

Однією з причин ухвалення акту саме зараз, попри протести і критику партнерів, можуть бути парламентські вибори, які пройдуть в Грузії вже у жовтні-2024. Важіль тиску на незалежні ЗМІ і громадські організації у теорії може дозволити фальсифікації.

Закон про іноагентів у РФ

Грузинський закон часто порівнюють з російським — влада РФ ухвалила його у 2012 році. Документ дозволив Мін’юсту визнавати некомерційні організації іноземними агентами, якщо вони:

• займаються політичною діяльністю;
• отримують фінансування з-за кордону.

Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не прописані. Це фактично дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини тощо.

Впродовж наступних років документ робили все жорсткішим. Кілька ключових положень з оновлення 2022 року:

• іноагентом можна визнати фізичну особу або організацію, які не обов’язково отримують іноземне фінансування, але й просто ‘перебувають під впливом’. Як визначається цей вплив, не уточнено;
• у реєстрі іноагентів публікують не тільки ім’я, а й персональні дані людей, які потрапили у список;
• новий реєстр для афілійованих з іноагентами. Це співробітники неурядових організацій та ЗМІ, які визнали такими, а також керівники та засновники всіх цих організацій, у тому числі – колишні;
• ЗМІ, в яких є співробітники-іноагенти, мають маркувати свої матеріали спеціальною позначкою (раніше це стосувалося тільки засобів масової інформації, які як були визнані такими повністю);
• іноагентам не можна працювати педагогами у державних та муніципальних організаціях, а також загалом навчати неповнолітніх і поширювати серед них будь-яку інформацію;
• іноагенти не можуть бути членами виборчих комісій, брати участь у створених владою консультативних, дорадчих та експертних органах, проводити незалежну антикорупційну експертизу та публічні заходи. 

Для розуміння, в країні-терористці станом на кінець 2022 року налічувалося 348 іноземних агентів, більшість з них — ЗМІ.

А от у травні-2024 Держдума РФ у другому й третьому читаннях ухвалила поправки, що забороняють іноземним агентам брати участь у виборах.

Раніше Заборона розповідала про протести у Грузії. Перша хвиля була ще після ухвалення акту у першому читанні. Тоді документ таки зняли з розгляду, хоч і не надовго. Після остаточного затвердження акту парламентом 14 травня мітинги посилилися.