Комікси травня: «Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі», Лінда Баррі, Річард МакГуайр | Заборона
Читаєте зараз
«Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі» та інші подорожі в часі — огляд коміксів Бориса Філоненка

«Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі» та інші подорожі в часі — огляд коміксів Бориса Філоненка

Комікси травня: «Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі», Лінда Баррі, Річард МакГуайр

Редакція Заборони щомісячно робить огляд коміксів. Цього разу ми публікуємо добірку цікавих графічних новел від редактора IST Publishing та автора телеграм-каналу «Нормальні комікси» Бориса Філоненка.


Локальні видання

tenten - <b>«Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі» та інші подорожі в часі</b> — огляд коміксів Бориса Філоненка - Заборона

Тентен, репортер «XX віку», у країні Сов’єтів

Ерже
Пінзель, 2019

Комікси про бельгійського репортера Тентена, який подорожує світом разом з білим фокстер’єром Мілу, — мабуть, найбільш значущий і впливовий європейський мальопис XX століття. З 1929-го до 1976 року друком вийшли 23 завершені історії, в яких Тентен і Мілу відвідали безліч місць: США і Китай, піраміди єгиптян і мая, високогір’я Тибету, вигадану балканську країну Сільдавію та навіть Місяць, на поверхню якого герої коміксу висадились на 15 років раніше за Ніла Армстронґа. 

Для Ерже, автора «Тентена», всі ці історії мали різний сенс і значення. Перші альбоми йому доводилось кілька разів перемальовувати, зокрема під тиском редакторів, публічного осуду і через зміни власних переконань. Від «Тентена у країні Сов’єтів» автор взагалі намагався відмовитись — через графічну недосконалість та поступову зміну підходів до наповнення сюжету. Від альбому до альбому Ерже ставав художником-документалістом, уважним до деталей, а його графічний стиль дістав назву «чиста лінія». Утім, у «…країні Сов’єтів» він вдався радше до клішованої і сповненої стереотипів оповіді.

«Тентен у країні Сов’єтів» — це пригодницький комікс, зібраний з динамічних сценок, які без упину змінюють одна одну. Сюжет починається стрімко: Тентен і Мілу сідають на поїзд «Брюссель — Берлін — Москва», і вже на другій сторінці в вагоні розривається вибухівка. На героїв чекає ув’язнення, полон, ведмеді, горілка і козаки, втечі на всіх можливих видах транспорту, й у всій цій метушні — спроби репортажу про СРСР, країну, яка маскується під нову утопію, але за привабливим декоративним фасадом пригноблює своїх громадян. Або навпаки: за фасадом закинутої сільської хати з павуками й скелетами ховає бункер, «де Ленін, Троцький і Сталін зібрали вкрадені у народу скарби».

Незважаючи на певні недоліки і химерність історії, «Тентен у країні Сов’єтів» завжди був цінним альбомом для шанувальників і дослідників доробку Ерже. Уважні читачі знайдуть у коміксі перегукування фреймів у в’язниці із супрематичним «Чорним квадратом», сцени з автомобілями нагадають про фотографічні експерименти італійських футуристів, а сп’янілий Тентен бачитиме світ крізь призму німецького кіноекспресіонізму.

Український переклад серії «Пригод Тентена» почався саме з подорожі до СРСР не лише через хронологічну першість альбому. Комікс неочікувано став артефактом культурної дипломатії. До виходу мальопису у видавництві «Пінзель» долучились Служба закордонних справ Королівства Бельгії, Міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kyiv Fest, посольство Франції та Французький інститут, а презентація висвітлювала український погляд на роботу Ерже. Видавці наголошували на актуальності «Тентена в країні Сов’єтів» через його особливу оптику на події Голодомору, адже в коміксі Тентен і Мілу спостерігають за розкуркуленням і чергами по шматки хліба. На презентації видання в Національному музеї Голодомору-геноциду ім’я Тентена лунало поруч з іменем британського журналіста Ґарета Джонса, які були об’єднані загальною рамкою «свідків Голодомору». З огляду на історію альбому, його джерела і ставлення автора, такий погляд є радше сміливою інтерпретацією першого коміксу про Тентена, який у своїй простоті надається і до анахронічних тлумачень.

Світові видання

cherez  - <b>«Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі» та інші подорожі в часі</b> — огляд коміксів Бориса Філоненка - Заборона

Через

Том Огома
Бумкнига, 2020

«Через» належить до графічних романів, які зображують життя людини від народження і до останніх днів. На початку ми бачимо головного героя в материнській утробі, в грудні 1955 року, а у 2026-му — біля приватної оранжереї, де вже літній астронавт NASA спостерігає за метеликами. «Через» — комікс про польоти й споглядання навколишнього світу.

Назва роману підкреслює художній задум: ми завжди дивимось на світ за посередництва екранів, лінз, шпарин, рам тощо. Том Огома ділить книжковий розгорт навпіл, де на лівій сторінці показує сцени з життя героя, а на правій — картини, які герой бачить у відповідний момент. Дитина в ліжечку дивиться крізь прутики (зліва) і бачить тінь матері на стіні (справа), чоловік сидить у кінотеатрі (зліва) і бачить, як астронавт спускається в печеру, повну яєць ксеноморфів з «Чужого» Рідлі Скотта (справа). Відсилань на космічні сюжети багато: корабель зі «Стар Треку», ракета, на якій Тентен і Мілу дісталися Місяця, кадри з «Космічної Одіссеї» Стенлі Кубрика, берег моря на «Планеті Мавп». Астронавт-ентомолог виростає на цьому медійному тлі, але також веде спостереження за світом і космосом у безліч інших способів. У низці різноманітних оптик, які пропонує «Через», випадкові знахідки, драми особистого життя, епізоди спокою та суспільні катастрофи завжди отримують свій унікальний ракурс бачення.

03 1 glenn 784x1024 - <b>«Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі» та інші подорожі в часі</b> — огляд коміксів Бориса Філоненка - Заборона

Glenn Ganges in: The River at Night

Kevin Huizenga
Drawn&Quarterly, 2019

Комікс про Гленна Генджеса починається зі жвавих роздумів про подорожі в часі. Та цій мандрівці судилось затягнутися: надвечір Гленн випиває забагато кави й більше не може заснути. Ані відеоігри, ані складні філософські трактати не допомагають поринути в омріяний сон. Над усією оповіддю нависають знемога і нудьга, якими майстерно користується автор коміксу Кевін Гейзинга. Він змушує читача переживати перепади настрою героя, то уповільнюючи, то прискорюючи події. З захопленням спостерігати за двобоями у грі та рухом річок в геологічних моделях Землі, а вже за кілька сторінок нудитись від постійних повторів і бурмотіння Гленна: «Я досі не можу заснути… Як вгомонити ці дурні роздуми?..»

Гейзинга наче відповідає газетним коміксам Вінзора Маккея початку ХХ століття. Там Маленький Немо потрапляв у країну снів, де бачив гігантських тварин,  колосальну архітектуру, перевтілення і трансформації персонажів і просторів. Історія Гленна Генджеса, навпаки, працює з досвідом лімбу між повноцінним життям і відкладеним сновидінням. Адже багато речей відкривається перед нами саме тоді, коли посеред ночі ми вирішуємо невідкладно відшукати якісь відповіді у «Вікіпедії».

Теорія коміксу

04 1 barry 788x1024 - <b>«Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі» та інші подорожі в часі</b> — огляд коміксів Бориса Філоненка - Заборона

Making comics

Lynda Barry
Drawn&Quarterly, 2019

З усіх способів пробудити в собі автора коміксів метод Лінди Баррі найбільше надає перевагу несвідомому рисуванню і письму. Наприклад, з книжок Стена Лі ви дізнаєтесь про особливості роботи в індустрії супергеройських коміксів, а Скотт Макклауд допоможе вам зрозуміти, як працює коміксова оповідь. Баррі ж нагадує, що приблизно у віці дев’яти років ви почали поступово закривати власні можливості для вільного висловлювання та здебільшого підлаштувались під прояви, доречні в вашому суспільстві чи соціальній групі. Тож перш за все, аби почати створювати самостійний комікс, вам варто побороти в собі страх до вільного творення: «Головне — не закривати двері для невідомого. Коли ви розгубились, малюйте монстрів». І ще: «Чи достатньо ви дорослі, щоб дати собі раду погано малювати?» Вітаємо в навчальному класі Лінди Баррі!

Впроваджуючи власний метод, Баррі цитує поетесу Емілі Дікінсон, рекомендує вправи ще одного коміксиста Івана Брунетті, а також постійно демонструє роботи своїх учнів і учениць, які пройшли її курс в коміксовій кімнаті Вісконсинського університету. Баррі вчить рисувати швидко, користуючись улюбленими музичними композиціями замість таймера. Разом із вправами з визволення несвідомого дає поради для ведення щоденника, які переростають в основу для автобіографічного коміксу. А також Баррі вдає сувору вчительку, яка слідкує за дисципліною: на одному з розгортів коміксу можна знайти систему оцінювання класу залежно від відвідування занять. Починаєте ви читати «Створювати комікси» чи вже закінчили — питання на звороті обкладинки з великою ймовірністю залишиться з вами, доки ви не намалюєте власний комікс: «Можливо, варто дати малюванню ще один шанс?»

З чого почати знайомство з коміксами

05 1 here 716x1024 - <b>«Тентен у країні Сов’єтів», «Річка вночі» та інші подорожі в часі</b> — огляд коміксів Бориса Філоненка - Заборона

Here

Richard McGuire
Phanteon Books, 2014

Річард МакГуайр — непересічна постать для американського незалежного коміксу. Будучи басистом гурту Liquid Liquid і автором дитячих ігор та книжок, він створив лише кілька коротких коміксів. Уже з першою роботою «Тут», обсягом шість сторінок, він одразу потрапив в журнал RAW Арта Шпігельмана та Франсуази Мулі й істотно вплинув на молоде покоління коміксистів. Навіть Кріс Вер вважає МакГуайра своїм учителем.

Графічний роман «Тут», наразі єдиний великий твір МакГуайра, — симфонія місця і плутаних думок. Перед читачем розкривається кут кімнати, з якої більше не потрібно виходити. «Тут» — комікс з зафіксованою геолокацією, і в цьому його головний формальний прийом. Події відбуваються в окремих вікнах з таймкодом року: сцени з приватного життя мешканців будинку (1957, 1989, 2005, 1986 тощо), рух магматичної поверхні Землі (3,000,500,000 до Р.Х.), динозаври (80,000,000 до Р.Х.), будівництво дому (1907), екскурсії будинком після антропологічного кінця світу (2213) тощо. Все змінюється, крім місця. Ланцюжки образів складаються в інтенсивний ритмізований потік — таку собі коміксову бас-партію. Читачам варто лише знайти час, щоб прочитати всю цю історію від початку до кінця, за один раз.


Редакція Заборони щомісячно випускає огляд коміксів. Раніше ми регулярно публікували комікси наших постійних авторів, а тепер ще й випускаємо рецензії на комікси й графічні новели, які виходять в Україні, Східній Європі й усьому світі. Ми хочемо, щоб цей жанр розвивався в нашому регіоні, і закликаємо вас підтримувати видавців і авторів, що випускають комікси. Ви також можете підтримати Заборону щомісячною підпискою на «Патреоні» або зробити разовий внесок, щоб ми могли випускати більше історій у рубриці «Комікси». Якщо ви автор або видавець, надсилайте свої опубліковані роботи нам у редакцію можливо, вони з’являться в наступних рецензіях Заборони. Якщо ви хочете стати спонсором цієї рубрики, зв’яжіться з нами.

Нагору