Термін Столтенберга у 2024 році закінчується: хто може стати генсеком НАТО і що це значить для України

• Єнс Столтенберг обіймає посаду голови НАТО з 2014 року, його мандат вже неодноразово продовжувався.
• Термін повноважень експрем’єр-міністра Норвегії мав добігти кінця у вересні 2022 року. Він залишився виконувати обов’язки через російське вторгнення в Україну.
• Щоб визначити, хто очолить НАТО, консенсусу мають дійти 32 країни-членкині блоку.

У Брюсселі незабаром озвучать ім’я нового лідера Альянсу. Багато хто вбачає нового генсека у прем’єр-міністрі Нідерландів Марку Рютте. Однак деякі союзники все ж проти його призначення. 

Заборона розповідає про кандидатів на посаду генерального секретаря Північноатлантичного Альянсу.

Головування в Альянсі: коли визначать нового генсека

Єнс Столтенберг піде у відставку після десятирічного терміну служби на посаді (вперше він очолив союз 1 жовтня 2014 року). Його неодноразово просили залишитися, навіть після того, як Столтенберг уже погодився перейти до обов’язків голови Центрального банку Норвегії, пише Deutcshe Welle.

Генсек НАТО мав відійти від справ ще 30 вересня 2022 року, однак у березні через повномасштабну агресію РФ проти України його повноваження продовжили ще на рік. У червні 2023 року країни НАТО погодилися продовжити мандат Столтенберґа. Вже 30 серпня 2023 року він заявив, що не погодиться залишатися на посаді. Протягом цього часу, враховуючи напруженість у відносинах з Росією та трансатлантичних зв’язках за 45-го президента США Дональда Трампа, союзники не хотіли замінювати Єнса Столтенберга через його врівноважений підхід. 

Під час обговорень ймовірної заміни Столтенберга часто звучить, що наступник має бути представником держави з високими витратами на оборону. Також країни НАТО, найімовірніше, хочуть бачити лідера з країни, розташованої на південному або східному фланзі Альянсу (після майже 15 років перебування на цій посаді представників північних країн). Йшлося і про те, щоб нарешті поставити на чолі Альянсу жінку. Втім, офіційних кандидатів поки лише двоє.

У будь-якому разі наступника, очевидно, будуть вибрати якомога раніше, аби уникнути факторів, що ускладнять ситуацію. Так, зміна генсека не має збігатися ані з виборами до Європарламенту (в червні 2024 року), ані з президентською кампанією у США.

«Насправді це масштабна дипломатія за лаштунками з обох боків Атлантики. Все, від скріпок до ядерної стратегії, вирішується тут на основі консенсусу — і це стосується виборів генсека», — каже віцепрезидент аналітичного центру Німецького фонду Маршалла США Ян Лессер.

Генсек НАТО: офіційні кандидати на травень-2024

Поки є два офіційних кандидати на посаду генсека Альянсу: це прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та президент Румунії Клаус Йоганніс. Фаворитом вважають саме Рютте, який попередньо отримав підтримку 29 членів НАТО, серед яких:

• США;
• Велика Британія;
• Франція;
• Німеччина.

Кандидатура прем’єр-міністра Нідерландів вдала для України. Так, саме його держава першою оголосила про поставки Києву винищувачів F-16, очоливши авіаційну коаліцію. Також на початку березня-2024 Україна та Нідерланди підписали двосторонню безпекову угоду. Документ передбачає €2 млрд військової допомоги у 2024 році та оборонну підтримку протягом наступних десяти років.

Проти призначення Рютте виступають Угорщина, Словаччина, Туреччина та Румунія. Так, Будапешт має претензії до політика через суперечки у Європейському Союзі у 2021 році, коли обговорювали угорський закон проти ЛГБТК+. 

Своєю чергою Туреччина не хоче бачити на чолі НАТО представника країни Євросоюзу. А от причини жорсткої позиції Словаччини не уточнюють, але відомо, що очільник уряду країни Роберт Фіцо займає проросійську позицію.

Румунія відмовляється підтримувати Рютте, адже просуває власного кандидата — Клауса Йоганніса. Країна намагається перетягнути підтримку Східної та Центральної Європи. З моменту оголошення своєї кандидатури в березні Йоганнісу вдалося отримати підтримку лише однієї країни з 32. Йдеться про Угорщину, Словаччина ще не визначилася, а решта підтримала Марка Рютте.

Деякі європейські чиновники вважають, що президенту Румунії слід зняти свою кандидатуру після двох місяців боротьби за посаду генерального секретаря. Йоганніс начебто використовує заявку по НАТО, щоб просунути себе на іншу високу посаду в Євросоюзі, пише Politico.

Важливо, що обидва офіційних кандидати, як Йоганніс, так і Рютте, активно підтримують Україну. Між Бухарестом та Києвом тривають обговорення відправки системи протиповітряної оборони Patriot. Крім того, Румунія готує новий пакет військової допомоги для української армії.

Столтенберг: хто ще може стати наступником 

Про бажання стати наступним генсеком Альянсу публічно у дискусіях з журналістами Politico заявляла і премʼєр-міністрка Естонії Кая Каллас. Однак вона жартома визнавала, що рішення обрати Рютте практично ухвалене.

Однак кандидатура Каллас поступається Рютте з огляду на її критику на адресу США та Німеччини. У 2023 році посадовиця сказала, що двосторонні гарантії безпеки України замість вступу в НАТО розмивають картину.

«Вашингтон і Берлін залишаються обережними щодо всього, що може дати Росії найменший привід для ескалації, тому їм важко вибрати балтійського лідера, який може дотримуватися національного порядку денного, замість консенсусу щодо Альянсу», — зазначила колишня прессекретарка очільника НАТО.

Ще у 2023 році бажання приєднатися до списку претендентів на посаду генсека висловив міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш.

Потенційні фаворити — прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен і ексочільник міністерства оборони Великої Британії Бен Уоллес — нібито особисто говорили з президентом США Джо Байденом про свої шанси. Втім, обидва згодом усунули свої кандидатури без пояснення причин.

Раніше Заборона розповідала про альтернативу НАТО, яку хочуть створити країни Євросоюзу. Ідея повноцінної армії навряд буде реалізована найближчим часом.