«Тимчасові незручності»:
Даша Подольцева у «Рівні цензури»
«Моє захоплення народними об’явами почалося з «Серії». «Серія» — це спільний проєкт з архітекторкою Оленою Орап, присвячений українській серійній бруталістській забудові, а якщо простіше — панелькам», — розповідає Даша.
В рамках цього проєкту художниці працюють з фасадами, намагаючись знайти в них початковий лоск та чистоту. І тут — об’ява «Можливе падіння елементів фасаду». Вони надрукували світшоти з написами «фасад», «бурулі», «незручності» та каламбуром, що виник з об’яв, які постійно чути в метро: «тримайте поли довгого одягу, а зовсім маленьких на руках», — і жартома фотографувалися для сторіз. Далі арсенал об’яв суттєво розширився, адже українська земля родюча та багата на міські парадокси.
«Наше міське середовище дуже активне, воно не може бути непомітним. Навпаки: воно взаємодіє з тобою максимально, навіть якщо ти цього не хочеш. Це схоже на поїздку в тролейбусі, де сусідка розкаже тобі все своє життя, включно з зятем-алкоголіком та чоловіком-садистом. В принципі, щоб вижити в київських (та українських) міських джунглях, треба боротися», — розповідає художниця.
Бо скрізь чатує небезпека: плитка, двері, балкони, ями, фарбування, бурулі врешті-решт. Жорсткий предметний світ прикрашається кавою та вайфаєм, а небезпечні елементи не прибираються, а позначаються за допомогою об’яв — так само як Адам давав імена речам в раю. Те що потребує довгої системної роботи та стратегій (ремонтні роботи, реформи, зміна конструкцій та планів), набагато простіше і швидше розв’язується за допомогою надрукованого А4. І файліку. «Предупрежден — значит, вооружен!».
«Я вірю, що ці об’яви відображають нашу картину світу. Найуніверсальніша конструкція про «тимчасові незручності» влучно описує не тільки наше мирне міське середовище та роботу комунальних служб, але й поточну воєнну ситуацію (сподіваюся, ЦІ незручності дійсно тимчасові). Вона описує навіть ситуацію геополітичну — наш спротив, відмову здаватися та існування України як держави, яке, на жаль, зручне далеко не всім».
Є в цих об’явах і передчуття війни: «щасливої дороги» (коломийський вокзал), «аварійно-небезпечна ділянка» (прекрасна метафора України після 24 лютого), «обережно, (російський) ГАЗ»…
Шрифти, пунктуація, капслоки, трекінг та кернінг — як багато там зашифровано емоцій та переживань! 2-3-4 знаки оклику — це фактично «Крик» Мунка, але такий урбаністично-постмодерністичний.
Оплата тільки готівкою. Миру нам усім! Будьте уважні та обережні. Все минає, а тимчасові незручності залишаються.
«Рівень цензури нульовий» — це майданчик для відкритого діалогу на складні й табуйовані теми, як-от сексуальність і тілесність, стрес і депресія, війна й ідентичність. Ми не платимо гонорару за публікацію, але допоможемо зробити авторське висловлювання почутим, а також беремо участь у його оформленні. Деталі — тут.
