Читаєте зараз
У Білому домі не відкидають замороження війни в Україні за корейським сценарієм. Що таке «Корейський мир» і чого Україна на нього не згодна? 

У Білому домі не відкидають замороження війни в Україні за корейським сценарієм. Що таке «Корейський мир» і чого Україна на нього не згодна? 

Elizaveta Pavlenko

Білий дім допускає все вищу ймовірність заморожування війни в Україні, зазначає Politico з посиланням на анонімні джерела в Овальному кабінеті. Конфлікт між Україною та РФ, на думку політиків, може тривати кілька років і навіть десятиліть. На прохання Заборони політологиня Єлизавета Павленко проаналізувала, чому замороження за корейським сценарієм навряд чи спрацює з РФ та Україною і які ще плани завершення конфлікту розглядають країни-партнери. 


Що обговорюють у кулуарах Білого дому?

Розгляд сценарію замороження війни почався на тлі побоювання, що Україна не зможе звільнити окуповані території військовим шляхом. Тож зміна дискурсу в Білому домі повністю залежить від майбутнього контрнаступу ЗСУ.

На Заході результати контрнаступу оцінюють реалістично й без ентузіазму: жодна країна-союзник не очікує, що він призведе до повного звільнення українських територій і швидкого завершення бойових дій. Бенджамін Дженсен з Центру стратегічних та міжнародних досліджень проаналізував історію модерних війн, аби передбачити розвиток подій в Україні. Навіть за умови найуспішнішого контрнаступу ЗСУ, припускає аналітик, бойові дії триватимуть і наступного року.

Розмови серед вищого керівництва США про ймовірність замороження війни в Україні, за джерелами Politico, поки що на ранніх стадіях. Видання зазначає, що посадовці обговорюють варіант припинення бойових дій між Україною та Росією, у якому жодна зі сторін не оголошується переможцем. 

В Адміністрації президента США Джо Байдена також попередньо обговорюють можливий розвиток, за якого між Україною та Росією буде встановлено тимчасовий кордон, який сторони конфлікту погодилися б не перетинати, але водночас він би не був офіційним рубежем.

Американський чиновник, ознайомлений з дискусіями адміністрації Байдена, повідомив, що довгострокове планування наразі є пріоритетом в Овальному кабінеті, на відміну від останніх місяців, коли США «терміново» допомагали Україні підготуватися до контрнаступу. 

Якщо раніше Києву надсилали зброю та техніку безпосередньо з арсеналів США, то тепер багатомільйонні пакети допомоги передбачають замовлення на виготовлення зброї та доставлення її в Україну від кількох місяців до років, залежно від типу озброєння. 

Водночас офіційні особи США наголошують, що адміністрація Байдена має намір надати Україні всю необхідну зброю та підтримку, аби витіснити росіян з якомога більшої території. На початку травня адміністрація Байдена передала військову допомогу із резервів Міноборони озброєння на суму $300 мільйонів.  

Які сценарії мирного врегулювання пропонують Україні?

У травні цього року колишній спецпредставник уряду США в Україні (2017–2019) Курт Волкер відвідав Одесу. Він наголосив на можливості застосувати в Україні сценарій «корейського миру».

«Як і коли закінчиться війна — невідомо. Це може бути щось подібне до того, що відбулося в Кореї. Корея поділена на дві частини — Північну та Південну — і все ще перебуває в стані війни», — сказав Волкер.

Північна й Південна Корея так і не підписали мирний договір у 1953 році, тож офіційно все ще перебувають у стані війни. Після закінчення Другої світової Корейський півострів був розділений за так званою 38-ю паралеллю, запропонованою американцями: ця лінія ділила територію Кореї навпіл. Північна частина перебувала під впливом СРСР, південна — під протекторатом США. Поділ мав бути тимчасовим та виник у звʼязку з поразкою Японії та країн-союзниць у 1945 році. 

Північна частина країни була своєрідним Донбасом — на цих територіях були зосереджені промислові потужності. Тож напад на бідний Південь за підтримки комуністів з СРСР та Китаю був лише питанням часу. Це протистояння стало апогеєм Холодної війни: проти комуністичного блоку боровся демократичний, який став на захист Півдня. Бойові дії завершилися перемир’ям унаслідок смерті Йосифа Сталіна й відмови комуністів продовжувати війну. Нині кордон між Північною та Південною Кореєю не має жодного військового чи політичного обґрунтування. 

Проте між корейською та російсько-українською війнами не так багато спільного. Ймовірно, Волкер вважає ефективним поділ Кореї, де припинилося зіткнення. Але у випадку з Росією це малоймовірно.

Стан замороженого конфлікту на території Донецької та Луганської області добре відомий. З 2014 року, попри переговорні процеси й угоди між Україною та Росією щодо встановлення режиму тиші й припинення вогню, військові РФ продовжували здійснювати обстріли з окупованих областей. У разі призупинення бойових дій сьогодні Україна втратить значні території, а Росія здобуде контроль над окупованим Донбасом, Кримом і південним узбережжям України, а також час, щоб наростити військовий потенціал для повторного вторгнення. Тоді трапиться сценарій не «корейського миру», а повторення 24 лютого.

Волкер також заявив, що приєднання України до НАТО можливе ще до завершення війни, навіть за умови окупованих Росією територій. Якщо Україну приймуть в Альянс, західні країни зможуть застосувати п’яту статтю НАТО до підконтрольних українській владі територій. 

«Щодо того, чи може приєднатися Україна до НАТО до завершення війни, варто подивитися на Німеччину, яка приєдналася до НАТО, будучи поділеною країною, коли східна частина Німеччини була під окупацією СРСР», — заявив Волкер.

Унаслідок поразки в Другій світовій війні країна була поділена на зони впливу: Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) відходила Заходу, а Народна Демократична Республіка (НДР) — Радянському Союзу. Західна частина Німеччини приєдналася до НАТО у 1955 році. Включення ФРН до Альянсу мало першочергове значення як гарантія ненападу. У 1990 році республіки підписали договір про возз’єднання у Федеративну Державу Німеччину. Таким чином колишня республіка НДР уже в складі обʼєднаної Німеччини також приєдналася до НАТО. 

За словами політолога Петра Бурковського, українські дипломати ще з 2014 року наводили приклад розділеної Німеччини, яка стала членом НАТО. Аргументація полягала в тому, що лише гарантії Альянсу допомогли б уникнути великої війни між Україною та Росією. Цей дискурс тривав до 2022 року, поки військові дії на сході України перебували в неінтенсивній фазі.

Однак члени Європейської народної партії (ЄНП) — найбільшого партійного об’єднання в Європарламенті — переконані, що Україна має вступити до НАТО в повному складі. Якщо цього не станеться, наслідки, на думку парламентарів, будуть катастрофічними.

«Якщо Україну не запросять до НАТО під час саміту у Вільнюсі [11–12 липня 2023 року], це матиме серйозні негативні наслідки для довгострокової архітектури безпеки на Європейському континенті. Це буде чітким свідченням, що Путін має право вето на розширення НАТО», — йдеться в заяві.

Пропозиція ЄНП полягає в тому, щоб надати Україні обмежене членство в НАТО. У такому разі пʼята стаття Північноатлантичного договору набуде чинності лише після перемоги України у війні, однак просто зараз Збройні сили України зможуть брати участь у навчаннях НАТО та прискорити перехід до стандартів Альянсу, який уже розпочався. Обмежене членство не передбачає припинення вогню. До того ж жодні мирні угоди не змусять Росію припинити бойові дії.

Замороження війни дорівнює капітуляції. Це правда? Та як українська влада реагує на пропозиції миру?

Україна не може дозволити варіант замороження конфлікту. На окупованих територіях українці систематично потерпають від репресій з боку росіян, а військові й цивільні перебувають у полоні без будь-яких гарантій Женевських конвенцій.

В Офісі президента різко висловлюються щодо планів замороження війни. «Це фікція, псевдоаналітичний продукт і напрям лобістських зусиль російської дипломатії, — написав радник голови ОП Михайло Подоляк. — У реальному порядку денному таких сценаріїв немає, у жодних кабінетах вони не обговорюються. Усі гравці чудово розуміють обмеженість ресурсу та часу в РФ і путінської еліти. Шлях незмінний. Будемо дотискати».

Однак війна триває майже 10 років, а повномасштабне вторгнення трапилося близько 500 днів тому. Тому розгляд планів з довгострокового врегулювання конфлікту виглядає радше очікуваним кроком.

У 2022 році Володимир Зеленський запропонував мирний план від України, який підтримали всі країни-партнери. Наразі українська формула миру передбачає, зокрема, повернення міжнародно визнаних кордонів 1991 року та повне виведення російських військ за межі українських територій. 

Повернення всіх окупованих територій на умовах України: які ще сценарії закінчення війни розглядають країни-союзники?

З урахуванням сценарію замороження таких є чотири.  

За інформацією Washington Post, перший з них повністю відповідає мирному плану Зеленського: він є найбільш оптимістичним та передбачає відхід росіян з усієї території України, включно з Кримом і територією Донбасу, захопленими 2014 року. 

Другий план пропонує завершити війну компромісом: повернутися до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року. 

Третій сценарій передбачає повернення Донбасу, але не Криму. 

Очільник Головного управління розвідки України Кирило Буданов вважає, що російсько-українська війна завершиться падінням владної вертикалі в Москві або розпадом Росії на окремі республіки: «Перший [сценарій] — це розділення Росії на три й більше частини. Другий — відносне збереження територіальної цілісності РФ при зміні керівництва країни. В останньому випадку новий очільник держави скаже, що РФ ні при чому в усіх цих процесах, це був хворий диктатор, а країна тут ні до чого. У цьому випадку Росія віддасть усі окуповані нею території — від островів Японії до Кенігсберга [нинішній Калінінград], який належить Німеччині».

Єдина гарантія безпеки — це український контрнаступ. Чи це так? Принаймні про це говорить філософ Френсіс Фукуяма

На думку філософа й політолога Френсіса Фукуями, членство України в НАТО є критично важливим пунктом будь-якого сценарію завершення війни. Жодні договори із зобов’язаннями від країн-членів Альянсу не спрацюють, так само як і не спрацював Будапештський меморандум 1994 року: «Сьогодні ніщо, крім членства в НАТО та його гарантій безпеки згідно з п’ятою статтею, не може бути достатнім для стримування майбутніх спроб Росії відновити війну», — наголосив Фукуяма.

Формальний мирний договір, за яким Росія прийняла б вступ України до НАТО, а Україна поступилася б юридичним суверенітетом над Донбасом, Кримом та південними територіями, важко уявити як справедливе завершення найбільшої війни на Європейському континенті з часів Другої світової. 

Фукуяма стверджує, що звільнення південного регіону дасть Україні значно вигіднішу позицію в майбутніх переговорах і в перспективі подальшого звільнення територій. Риторику розмов про замороження війни змінить успішний контрнаступ — у тому разі, якщо Україні вдасться повернути значні території Запорізької та Херсонської областей. 

Фукуяма виділив основні причини, чому для України вкрай важливо повернути контроль над південними територіями:

  • Українська економіка суттєво залежить від південних областей. Порти Азовського й Чорного морів забезпечують експорт зерна, добрив та сільськогосподарських продуктів, які вирощують у цьому регіоні. 
  • Південь України має стратегічне воєнне значення. Якщо Україна зможе деокупувати решту Херсонської області, вона перекриє Кримський півострів від постачання озброєння материковою частиною. Залізниця, яка йде від Росії до Криму, буде під контролем України, а Кримський міст опиниться під загрозою HIMARS та іншої далекобійної артилерії. Крім того, українці знову зможуть перекрити канал у Новій Каховці, який забезпечує подання прісної води півострову, — це створить додаткове соціальне напруження. Повне звільнення Херсонщини зробить російський військовий плацдарм, розміщений у Криму, вразливим. 
  • Повернення Криму військовим шляхом є складним завданням через його вузький перешийок. Фукуяма припускає, що Україні може бути вигідніше «фактично тримати весь півострів у заручниках», ніж намагатися його повернути. Вигода полягає в тому, що під таким тиском Крим може повернутися до України дипломатичним шляхом.

Скептичність ключових країн-партнерів може змінитися, щойно вони побачать ефективність переданої допомоги під час українського контрнаступу. Успіх на полі бою — єдина гарантія завершення війни на умовах, які вигідні Україні.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій