У Болгарії пройдуть сьомі парламентські вибори за три роки: що відбувається в країні

• Президент Болгарії Румен Радев підписав призначення технічного уряду в складі, запропонованому тимчасовим прем’єр-міністром Димитаром Главчевим.
• Очільник держави призначив дострокові парламентські вибори на 27 жовтня 2024-го — вони стануть вже сьомими за останні три роки.
• Напередодні Радев відхилив уряд на чолі з кандидаткою у прем’єр-міністри Горікою Гранчаровою-Кожаревою.

Лідер Болгарії невдоволений кандидатурою міністра внутрішніх справ Каліна Стоянова. Радев вважає, що посадовець не забезпечить прозорих виборів через ймовірні зв’язки з місцевим олігархом. Така частота голосувань у країні свідчить про затяжну політичну кризу. Болгарські політики не можуть узгодити свої дії, чим дедалі більше її поглиблюють.

Заборона розповідає про парламентські вибори у Болгарії у 2024 році.

Парламентські вибори-2024 у Софії: дата

Президент Болгарії Румен Радев підписав указ про призначення технічного уряду у складі, запропонованому тимчасовим прем’єр-міністром Димитаром Главчевим. Іншим указом очільник країни призначив дострокові парламентські вибори на 27 жовтня 2024 року, пише Nova.bg.

У вівторок, 27 серпня Радев і віцепрезидентка Іліана Йотова братимуть участь в церемонії приведення Кабінету міністрів до присяги у будівлі парламенту.

Ситуація, що склалася, навіть не була передбачена конституцією Болгарії. Річ у тім, що 19 серпня імена кандидатів у міністри президенту представила технічно призначена прем’єр-міністрка Горіца Гринчарова-Кожарева. У переліку був і міністр внутрішніх справ Калін Стоянов, який гостро конфліктує з президентом.

Румен Радев дав колежанці час до другої половини дня [19 серпня], щоб вона обрала іншого або іншу протеже. Але та стояла на тому, що Стоянова варто зберегти на посаді, тож президент просто відхилив новий уряд. До вирішення суперечки країною керуватиме попередній технічний кабінет [Димитара Главчевого], в якому Калін Стоянов також обіймає посаду очільника МВС.

Технічний уряд Гринчарової-Кожаревої мав керувати Болгарією до наступних парламентських виборів. Представники більшості партій хотіли, щоб вони відбулися 20 жовтня, однак їх перенесли. Згідно з Конституцією Болгарії, спочатку обов’язково має бути сформований технічний уряд — лише після цього президент може розпоряджатися про дострокові вибори.

Болгарія вже проводила вибори до парламенту у квітні, липні та листопаді 2021 року. Також громадяни віддавали свої голоси у 2022, 2023 і 2024 роках. Останні, у червні 2024 року, не змогли призвести до формування постійного уряду. Тобто, голосування 27 жовтня стане уже сьомим за три роки.

Політична криза у Болгарії: в чому справа

Вже 20 серпня представники політсил зустрілися, щоб обговорити неоднозначну політичну ситуацію. Вони не змогли знайти конкретний шлях до виходу з політичної кризи, яку лише підсилила відмова президента призначати технічний уряд, пише Радіо Свобода.

Серед депутатів немає більшості для обрання заступників голови Рахункової палати, омбудсмена та заступника керівника Нацбанку. У цих посадовців уже скінчився термін повноважень. З-поміж них президент, згідно з останніми законодавчими змінами, може вибирати тимчасового голову уряду.

Румен Радев 19 серпня закликав депутатів подати йому перелік потенційних кандидатур на державні посади. Втім, він підкреслив, що ці люди не повинні мати чіткої партійної афіліації. Незгода президента з тим, щоб чинний виконувач обов’язків голови МВС Стоянов залишився на посаді, пов’язана з місцевим олігархатом. Оскільки Радев не має повноважень відхилити кандидатуру лише одного міністра, він забракував увесь склад уряду.

Кандидата на посаду глави МВС вважають людиною Деляна Пеєвського — одного з лідерів партії «Рух за права і свободи» і найзаможнішого болгарського медіамагната. Тобто, маючи лояльного до себе міністра внутрішніх справ, Пеєвський може впливати на результати виборів. Адже їхня прозорість сильно залежить від дій або бездіяльності МВС щодо підкупу голосів. До того ж підсанкційний олігарх — серйозний політичний опонент Румена Радева, пише RFI.

Крок президента з одного боку може захистити чесність та прозорість політичних процесів у Болгарії. А з іншого — таким чином Радев завдає удару власному конкурентові, що відповідає його особистим інтересам. Думки експертів щодо цього питання дещо розходяться.

«Криза не конституційна, а політична, і виникла вона через нездатність Національної асамблеї надати повний список [доцільних кандидатів], з якого президент має обирати, як це передбачено текстом конституції. Перший крок — призначення уряду, другий — призначення дати виборів», — каже експертка з питань конституційної кризи Наталія Кисельова. 

«Болгарія потрапила в черговий політичний шторм. Виявляється, що політична еліта не в змозі сформувати тимчасовий уряд. На політичну та інституційну кризу накладається й ще конституційна», — вважає соціологиня Єлена Дарієва.

Раніше Заборона розповідала про відставку прем’єр-міністра Японії Фуміо Кісіди. Його політсила перебуває при владі практично безперервно з 1955 року.