У Фінляндії створили реєстр собак: навіщо потрібен і де є щось подібне

• На країни ЄС поширюються прописані у Європейській конвенції про захист домашніх тварин зобов’язання.
• У Фінляндії стали обов’язковими чипування та реєстрація собак. Для систематизації даних створили загальнодержавну базу.
• В Україні єдиного реєстру немає, однак у Києві з 2019 року діє локальний. Він призначений в основному для пошуку собак і котів, а також для допомоги безпритульним тваринам.

У єдиній базі Фінляндії міститиметься вся інформація про пса та його господаря. Це необхідно для запобігання жорстокому поводженню та щоб люди не займалися нелегальним розведенням. Тож доступ до реєстру буде у правоохоронців та компетентних відомств. Законодавство Європейського Союзу не зобов’язує країни-членкині створювати такі системи, але багатьох є локальні бази.

Заборона розповідає про нововведення у Фінляндії та про те, які ще зоозахисні закони діють у різних державах ЄС.

Захист тварин у ЄС: які правила діють у країнах

Країни-членкині Євросоюзу мають низку спільних зобов’язань щодо утримання тварин. Більшість з них стосуються ідентифікації домашніх улюбленців та навіть худоби.

Так, собаки, коти, тхори, папуги, види великої рогатої худоби, вівці, кози, свині, коні та навіть верблюди та олені мають бути зареєстровані, тобто мати документ, що підтверджує:

• звідки вони;
• чи проведені ветеринарні огляди;
• хто є господарем. 

Це необхідно, зокрема, для переміщення між країнами ЄС, перевірки їх здоров’я, щоб запобігти поширенню певних хвороб (наприклад, сказу).

Є кілька засобів ідентифікації:

• вушні бирки та кільця на ногах (для свійських тварин) з номером чи чипом, за яким можна відкрити електронний документ;
• паперові документи;
• центральні бази даних, комп’ютеризовані інформаційні системи.

У випадку зі свійськими тваринами діють дві загальноєвропейські бази — TRACES BOVEX. Вони були створені для перевірки скоту, який транспортується для виробництва харчових продуктів. 

Щодо домашніх улюбленців, то загальної бази не існує. Замість цього призначені компетентні органи держав-членкинь мають розробляти окремі моделі для перевірок: створювати контактні пункти, де будуть зберігатися документи, реєстри тощо.

Також на країни ЄС поширюються зобов’язання, прописані у Європейській конвенції про захист домашніх тварин. Вони мають бути імплементовані у національні законодавства.

Коротко про ключові норми:

• купити тварину самостійно можна тільки з 16 років (оформлюється договір купівлі-продажу);
• людина, яка бере улюбленця, несе відповідальність за її здоров’я та добробут: повинна забезпечувати їй місце для проживання, харчування, необхідні фізичні навантаження, турботу й увагу з  урахуванням потреб тварини відповідно до її виду й породи;
• купірування хвоста, вух, позбавлення голосу, видалення зубів і пазурів та інші операції (крім кастрації та необхідних для здоров’я) заборонені;
• вилов безпритульних тварин повинен проводитись виключно зі спричиненням їм мінімальних фізичних і психічних страждань.

Крім того, у більшості країн ЄС діють окремі, іноді більш жорсткі закони, покликані захищати тварин. 

Кілька прикладів внутрішнього регулювання у країнах ЄС:

• у Франції тварина ні в якому разі не може бути продана без ветеринарного обстеження, а якщо вона хвора, її можна повернути продавцеві з повною компенсацією коштів або продавець має покрити всі витрати на лікування. Через два тижні після покупки продавець має право відвідати покупця з метою переконатися, що власник дотримується умов продажу і якщо ні, забрати тваринку без повернення коштів. Продаж тварин до восьми місяців заборонений;
•  в Італії господарі собак зобов’язані вигулювати їх принаймні тричі на день. За невиконання загрожує штраф до €500;
• у Великій Британії передбачено кримінальну відповідальність для власників тварин, що нападають на людей. Максимальна міра — тюремне ув’язнення на п’ять років (пам’ятайте, так званих бійцівських порід не існує. Все залежить тільки від виховання);
• в Іспанії собаки будь-яких порід мають вигулюватися на повідку (за недотримання штраф €300). Також тваринам заборонено заходити на дитячі майданчики, купатися у фонтанах та ставках. Якщо не прибрати під час вигулу, загрожує штраф €300;
• у Великій Британії, Німеччині, Швейцарії та низці інших держав діє система ліцензування тварин — господар зобов’язаний її чипувати (неважливо, це кіт чи собака) та зареєструвати улюбленця. Вся відповідальність, наприклад, за жорстоке поводження, лежить на реєстрованому власнику.

Реєстр собак у Фінляндії: що за система

У Фінляндії чипування та реєстрація тварин стали обов’язковими з початку 2023 року. Процедурі підлягають усі собаки, які є в країні, пише Yle.

Так, до кінця року всі господарі, а також притулки та розплідники повинні чипувати та оформити ідентифікаційний сертифікат. Тобто зробити це мають навіть українські переселенці. 

Дані з цього документа будуть внесені у спеціальний єдиний реєстр — Koirarekisteri. Він офіційно відкрився 9 травня. У найближчі тижні зареєструвати тварину зможуть лише власники, згодом — підприємства та товариства.

Базу веде державна Агенція продовольства (Ruokavirasto). Туди вносять дані собак (кличка, порода, вакцинації, код чипу), а також відомості про власника.  Це (серед іншого) необхідно для того, щоб люди не кидали тварин напризволяще і не займалися нелегальним розведенням.

Реєстрація платна:

• якщо господар має фінський ідентифікаційний код і доступ до онлайн-банкінгу — €10 за кожну собаку;
• якщо оформлюється інакше — €19.

Зауважимо, що майже вся ця інформація міститься у базі Асоціації кінологів Фінляндії (Suomen Kennelliitto), однак реєстрація у ній необов’язкова. При цьому власники собак, які вже є у ній, все одно повинні перереєструвати вихованців у держреєстрі.

Домашній улюбленець з притулку у Польщі: як взяти кота чи собаку

Відповідально у ЄС ставляться не тільки до утримання тварин, а й до підбору господарів. Одна з найсуворіших систем діє у Польщі.

Так, щоб взяти улюбленця з притулку, перш за все, потрібно мати легалізацію: посвідка на проживання, громадянство, статус тимчасового захисту.

Процедура дещо відрізняється для людей, які хочуть взяти кота або собаку, але в загальному система така:

• потрібно обрати притулок (можна знайти найближчий в інтернеті, практично у всіх є сайт);
• заповнити детальну анкету (вони зазвичай є на сайтах або ж її можна взяти безпосередньо у притулку). Там містяться запитання про ваші плани догляду за вихованцем, розміри та тип житла, час, який ви можете виділяти тварині, наявність інших людей і улюбленців у помешканні тощо;
• анкету розглядають і якщо все добре, призначають співбесіду;
• у випадку з собаками також призначають кілька прогулянок під наглядом волонтерів, аби переконатися, що ви знайшли контакт;
• укладається договір і можна забирати додому.

Реєстр домашніх тварин у Києві: як працює

В Україні єдиного реєстру домашніх тварин поки немає, однак локальну базу створили у Києві ще у 2019 році. Це міська мережа для зберігання всієї важливої інформації, йдеться на сайті Київської міської держадміністрації (КМДА).

Система працює для таких цілей:

• контроль за вакцинацією;
• пошук загублених;
• пошук притулку для бездомних.

Реєстрація відбувається у три етапи:

• потрібно увійти на портал через Київ ID (для верифікації використовується онлайн-банкінг або електронний ключ);
• додати відомості про тварину у розділі «Мої тварини»;
• вам на пошту надійде лист-запрошення на верифікацію;
• після цього у призначений час треба разом з улюбленцем прийти на верифікацію;
• там підтвердять дані та видадуть жетон з QR-кодом (щось на кшталт електронного паспорта).

Якщо ви загубили друга, можна відправити запит і оголошення з’явиться на порталі. Також в окремому розділі публікують пости про собак та котів, яким шукають дім.

Раніше Заборона розповідала про всі нюанси виїзду за кордон з домашнім улюбленцем. Потрібно обов’язково мати паспорт міжнародного зразка, чипування та проведену вакцинацію від сказу. Крім того, не більше ніж за три місяці до виїзду за кордон потрібно зробити так звані титри.