Читаєте зараз
У Гані 21 активіста збираються судити за «пропаганду ЛГБТ+». Як та чому країна досі переслідує одностатеві пари

У Гані 21 активіста збираються судити за «пропаганду ЛГБТ+». Як та чому країна досі переслідує одностатеві пари

Polina Vernyhor
Порушення прав ЛГБТК+ людей у Гані: законодавство, релігійна пропаганда та активізм

Гана — африканська країна, де досі можна сісти до в’язниці за гомосексуальність. 21 травня ганська поліція заарештувала правозахисників, які влаштовували семінари на ЛГБТ+ тематику. Попри те, що закон фактично не забороняє таку діяльність, активістів понад три тижні не хотіли відпускати з-під арешту. Після десятків звернень правозахисників суд таки погодився відпустити їх під заставу, але скоріш за все їх все одно судитимуть. Заборона розповідає про ситуацію та стан прав ЛГБТ+ в західноафриканській країні.


Наприкінці травня поліція Гани заарештувала 21 активіста/ку, які організовували навчання з підтримки ЛГБТ+ для юристів. Алекс Кофі Донкор, директор правозахисної організації LGBT+ Rights Ghana, яка організовувала захід, пояснив, що відвідувачів навчали документувати жорстоке поводження та порушення прав вразливих груп, а також надавати підтримку в таких випадках. Організатори заявляють, що останнім часом у країні почастішали переслідування та напади на ЛГБТ+. 

16 жінок та п’ятьох чоловіків затримали в готелі, де відбувався захід. Після арешту активістів місцева поліція пояснила, що їх підозрюють у «пропаганді діяльності ЛГБТ+ за допомогою книжок та листівок». На це Донкор заявив, що такі дії поліції — «полювання на відьом», адже фактично в законодавстві немає норми, за якою можна притягнути до відповідальності в цьому випадку.

Алекс Кофі Донкор, директор LGBT+ Rights Ghana

Понад три тижні затриманих тримали під вартою та відмовляли їм у заставі. Тільки після того, як на ситуацію звернули увагу міжнародні правозахисні організації та відомі ЗМІ, суд Гани таки погодився відпустити заарештованих під заставу в 5 тисяч ганських седі (понад 23 тисячі гривень). Однак це не означає, що їх відпустили остаточно — розслідування продовжать.

«Неприродне плотське пізнання»

Чіткої норми, яка забороняє подібні заходи, немає. Закон також не визначає поняття «пропаганда ЛГБТ+», на яке посилається поліція Гани. Однак у Кримінальному кодексі є дуже давня й дискусійна стаття. 

Від 1860-х років гомосексуальність у Гані визнана злочином. Чинний Кримінальний кодекс Гани прирівнює стосунки між людьми однієї статі до зоофілії та зґвалтування, називаючи це «неприродним плотським пізнанням». Під цим терміном розуміють будь-яке проникнення чоловічого пеніса в щось окрім вагіни. Законотворці досі сперечаються щодо того, чи можна інкримінувати цю статтю жінкам. До речі, під формулювання також підпадає оральний та анальний секс в гетеросексуальних парах, тому ці практики теж заборонені законом.

Такі стосунки караються ув’язненням до трьох років. Однак на практиці вироки за цією статтею гомосексуалам і тим паче гетеросексуалам виносять нечасто: держава все ж офіційно намагається не втручатися в приватне життя громадян. Проте така норма в законодавстві лише посилює суспільну ненависть до ЛГБТ+.

Ганські політики намагаються посилити тиск на геїв — нещодавно вони подали законопроєкт, який криміналізує допомогу спільноті ЛГБТ+. Депутати посилаються на бога та «культурні цінності» — їх нібито руйнує діяльність правозахисників. Проте поки що законопроєкт не ухвалили. 

Гана і права ЛГБТ+

Конституція Гани захищає кожну людину від дискримінації за релігійними, расовими, політичними та гендерними ознаками. Розмови щодо декриміналізації одностатевих стосунків ведуться всередині країни не перший рік. У 2012 році Комісія з перегляду конституції рекомендувала Верховному суду вирішити, чи варто легалізувати гомосексуальність. У 2013 році в США зголосилися допомогти Гані сформувати нові норми, які б захистили представників ЛГБТ+. Тодішній президент країни Джон Драмані Махама був дипломатичнішим за попередників у своїх публічних заявах, однак все одно сказав, що не збирається декриміналізовувати гомосексуальність. 

Більшість населення Гани ворожо налаштована до ЛГБТ+ людей. У міжнародному аеропорті Гани висить плакат із написом «Гана не вітає педофілів і сексуальних збоченців». Ті жителі країни, які не відносяться до ЛГБТ+ спільноти, пов’язують гомосексуальність саме із сексуальними відхиленнями, тому міжнародні правозахисні організації розцінюють плакат як гомофобний.

Нинішній президент Гани Нана Акуфо-Аддо заявив, що допоки він при владі, гомосексуальність не декриміналізують. Оскільки Гана — доволі релігійна країна, влада нерідко залучає церкву до просування гомофобної політики. Саме через церкви населенню нав’язана більшість стереотипів щодо ЛГБТ+ людей, їхньої «неповноцінності» та «відхилення від норми». До цієї діяльності долучають і ЗМІ.

У країні активно просувають конверсійну терапію — псевдонаукові методи лікування гомосексуальності. У медіа такі практики висвітлюються як добровільні, однак насправді здебільшого це примусові заходи. На «лікуванні» геїв та лесбійок сотнями катували. В деяких регіонах Гани конверсійну терапію збиралися зробити обов’язковою — вона мала б замінити тюремний термін. Однак поки що подібних законів у країні не ухвалили.

Через високий рівень гомофобії в суспільстві напади на ґрунті ненависті там — не рідкість. Є навіть групи лінчувателів, які навмисно шукають ЛГБТ+ людей та намагаються їх вбити. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch неодноразово звертала увагу на поширення всією країною дискримінації ЛГБТ+ людей у суспільному та приватному житті, що ускладнює звернення по допомогу до органів влади. 

Розслідування нападів на ЛГБТ+ — радше випадковість, ніж правило. Здебільшого поліція або не реагує на злочини, або навіть долучається до них. Наприклад, в одному зі своїх звітів Human Rights Watch повідомляє про випадок, коли поліцейський долучився до натовпу, який бив жінку через її гомосексуальність. Потерпіла повідомила, що правоохоронець вдарив її ногою по губах.

Підпільний активізм

ЛГБТ+ активізм у Гані довий час в основному був анонімним. Однак в 1998 році одним із його голосів став Коббіна МакДарлінг, який використовує псевдонім Принц Квеку Макдональд. Принц працював з Асоціацією геїв і лесбіянок Гани (GALAG), яка пізніше була перетворена на Центр народної освіти і прав людини (CEPEHRG). В останні роки з’явилося кілька масових ЛГБТ+ груп, які сформували ширший рух «Коаліція проти гомофобії, трансфобії й біфобії в Гані». Більшість активістських груп продовжують працювати підпільно: якщо когось із активістів відстежують, на них відкривають полювання лінчувателі. 

На початку 2021 року правозахисна організація LGBT+ Rights Ghana відкрила свій офіс в Аккрі, чим викликала чималий гнів суспільства: на офіс декілька разів нападали. Після масових протестів 25 лютого поліція наказала закрити офіс. 

Проблема багатьох активістських груп полягає в тому, що їхній роботі безпосередньо заважає уряд. У 2006 році уряд Гани заборонив конференцію з прав ЛГБТ+, яка мала відбутися 4 вересня в Міжнародному конференц-центрі Аккри. Міністр інформації та національного походження Кваме Бартельс сказав: «Уряд не схвалює будь-яку діяльність, яка жорстоко ображає культуру, мораль і спадщину всього народу Гани».

У березні 2020 року в Аккрі мала відбутися історична для африканської ЛГБТ+ спільноти подія. Африканське представництво Міжнародної асоціації ЛГБТ+ збиралося провести свою першу конференцію в Західній Африці, розробити стратегії щодо поліпшення прав ЛГБТ+, збільшення обізнаності про проблеми ЛГБТ+, а також захисту квір-молоді в Африці. На анонси події різко відреагували релігійні організації. Після цього президент Гани Нана Акуфо-Аддо заборонив захід, пославшись на те, що його проведення в Гані буде вважатися незаконним, оскільки закон засуджує і криміналізує одностатеві стосунки.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору