Репресії проти Apple Daily в Гонконзі: чому Китай знищує свободу слова | Заборона
Читаєте зараз
У Гонконзі заарештували керівників опозиційного видання. Розповідаємо, як Китай окуповує автономне місто

У Гонконзі заарештували керівників опозиційного видання. Розповідаємо, як Китай окуповує автономне місто

Репресії проти Apple Daily в Гонконзі: чому Китай знищує свободу слова

17 червня пів тисячі правоохоронців прийшли з обшуком в офіси газети Apple Daily в Гонконзі. Вони вилучили техніку, а п’ятьох керівників видання заарештували. За версією слідства, Apple Daily порушила закон про нацбезпеку — публікувала матеріали, які закликали країни ввести санкції проти Гонконгу й Китаю. Apple Daily — найпопулярніше та єдине опозиційне видання, яке сьогодні виходить в Гонконзі китайською й англійською. Міжнародна спільнота вже засудила такі дії Китаю та назвала це знищенням свободи слова. Заборона разом з головним координатором Free Hong Kong Center Артуром Харитоновим розповідає, що сьогодні відбувається в Гонконзі та чому Китай підкорює автономію, перетворюючи її на мертве місто.


Що трапилося в Гонконзі?

17 червня 500 правоохоронців увірвалися в офіси продемократичної газети Apple Daily в Гонконзі. Поліцейські стверджували, що журналісти порушили прийнятий у 2019-му закон про національну безпеку, відтак у них провели обшуки. Слідство виявило, що понад 30 статей Apple Daily закликали країни ввести санкції проти Гонконгу й Китаю. Назви цих статей не уточнюють.

Журналісти транслювали всі події у своєму акаунті у Facebook, а коли їм заборонили це робити й видворили з офісу, встановили камеру на даху будівлі і вже звідти спостерігали за операцією. Поліція вилучила комп’ютери, тож коли репортери повернулися на місця, вони стали писати матеріали на телефонах.

Того ж дня заарештували п’ять ключових фігур видання: редакторів, операційного директора й видавця. Також Китай заморозив близько 2,3 мільйона доларів на рахунках Apple Daily та афілійованих компаній. Наразі невідомо, яким коштом видаватимуть газету та чи отримуватимуть працівники — понад 700 людей — зарплатню. Однак журналісти заявили, що працюватимуть, поки останню людину не виведуть зі штаб-квартири, каже Артур Харитонов. Звичайний наклад газети становить 90 тисяч примірників. Але останній номер видали накладом у 500 тисяч.

Гонконгська Apple Daily — випуск накладом в 500 тис. примірників, 18 червня 2021

«Це найвідоміша гонконгська газета у світі, яка виходить англійською і китайською мовами. Її продають в Америці, Тайвані й низці інших країн. Усі англомовні журналісти виїхали з Гонконгу, тож Apple Daily лишалася єдиним медіа, яке продовжувало боротьбу й висвітлювало корупцію, репресії з боку Китаю проти активістів та інші темні сторони республіки», — пояснює Харитонов.

Також влада Китаю пригрозила відповідальністю тим, хто поширюватиме контент Apple Daily, назвала журналістів «ненормальними» й закликала всіх триматися від них подалі.

«Акції протесту в місті заборонені. Навіть заява «Свободу Apple Daily» звучатиме як порушення закону про нацбезпеку, — каже Харитонов. — Тому все, що роблять люди зараз — фотографуються з яблуком, символом видання, та виставляють ці світлини, а також знімки з газетою, у соцмережах. Газету розкуповують моментально — намагаються брати по 20-30 екземплярів, аби роздати друзям, бо розуміють, що це може бути останній випуск».

Редакційна друкарня Apple Daily, 18 червня 2021

Apple Daily належить медіамагнату Джиммі Лаю. Це місцевий Джордж Сорос [американський фінансист і меценат], якого ненавидить Китай, каже координатор Free Hong Kong Center. 73-річний мільярдер постійно критикував владу Китаю, а його ЗМІ є головними опозиційними виданнями Гонконгу. Наразі Лай відбуває 20-місячне покарання у в’язниці за участь у несанкціонованій акції протесту у 2019 році. Тоді в Гонконзі протестували проти закону про екстрадицію та закону про нацбезпеку.

Що передбачає закон про національну безпеку?

Це документ, який спрощує покарання протестувальників і суттєво обмежує автономію Гонконгу, пояснює Харитонов. Закон прийняли у червні 2020-го, у день 23-ї річниці передачі міста Китаю від Британії. Критики називають його «смертю Гонконгу», адже він криміналізує змову з іноземними агентами, заклики відділитися від країни, підрив державної влади, участь у терористичній діяльності. Наприклад, відповідно до закону, пошкодження громадського транспорту вже можна вважати тероризмом, а це — пожиттєве тюремне ув’язнення. Людей, яких підозрюють у порушенні закону, можуть прослуховувати. І навіть якщо якісь положення протирічать законодавству Гонконгу, пріоритет має пекінський закон. Тлумачити його статті може лише Пекін.

Торік гонконгці активно протестували проти цього закону. Тоді поліція арештовувала сотні людей, застосовувала водомети, перцеві балончики й кулі. Зрештою протести стихли, а закон прийняли і стали за ним саджати незгодних.

Протести в Гонконзі 18 листопада 2019

«Ухваливши цей закон, Китай порушив міжнародне право та угоди з Британією, за якими передавали Гонконг. За це проти республіки ввели санкції [як персональні — проти чиновників, що підтримали закон, — так і проти компаній, банків і держави загалом]. Втім, наразі закон продовжує діяти», — каже Харитонов.

Чому Китай вирішив обмежити свободу Гонконгу?

Дії Китаю пояснюються бажанням придушити будь-яку свободу на своїй території, захопити якомога більше земель і показати Заходу, хто пануватиме у світі, каже координатор Free Hong Kong Center.

До середини 19 століття Гонконг був у складі Китайської імперії. Але перейшов під управління Британією через Першу опіумну війну — тоді англійці прагнули контролювати ринок опіуму, а Китай ставав на заваді. У 1842 році країни підписали договір, за яким імперія відмовилася від Гонконгу й на 150 років там встановилася британська влада. Однак у 1997 році Британія вирішила передати місто Китаю й висунула умови: у Гонконзі мінімум до 2047 року діятиме своя конституція. Відповідно до неї у місті зберігається демократичний устрій, свобода слова, незалежна судова система, економіка, валюта тощо. Єдине, чого не можна було мати Гонконгу, — це армія і власне посольство.

«Китай порушував ці умови ще з 2003 року, — каже Харитонов. — Тоді в Гонконзі так само намагалися прийняти закон про нацбезпеку, але люди вийшли на протести й завадили цьому. У 2014-му уряд Пекіну заявив, що проведе вибори керівника адміністрації Гонконгу у 2017 році. Допустити на них планували заздалегідь визначених кандидатів. Люди вийшли на вулиці, відбулася «революція парасольок» і Пекіну не вдалося реалізувати свій план».

У 2016-му у Гонконзі пройшли демократичні вибори, але Китай став незаконно дискваліфіковувати незручних депутатів з парламенту. У 2019-му Пекін хотів ухвалити закон про екстрадицію правопорушників за запитом китайської влади. Це дозволило б владі саджати опозиціонерів. На вулиці вийшли понад мільйон людей, і протестувальники домоглися свого: законопроєкт відкликали. Однак потім протести переросли у нові — вже проти згаданого закону про нацбезпеку. Вони завершилися нічим як через арешти, так і через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.

«Тепер уряд скасував парламентські вибори, все більше активістів і політиків арештовують або ж вони вимушені виїжджати з Гонконгу», — каже Харитонов.

Дії Китаю експерт порівнює з діями Росії в Криму. Гонконг, по суті, окупували.

Протести в Гонконзі 14 листопада 2019

Китай — максимально комуністична країна, наголошує Харитонов. І Радянський союз не зник — він перемістився в республіку. Все найгірше з СРСР нині існує в Китаї, «тільки з елементами китайського капіталізму, але він не грає ролі, коли серп і молот та портрети Сі Цзіньпіна [голова Китаю] висять у дитсадках».

Китаю, як і Союзу раніше та Росії сьогодні, важливо утримувати території й захоплювати нові. Майже впродовж століття влада окуповувала землі: Східний Туркестан, Південну Монголію, Тибет. Оскільки Китай не був членом Організації Об’єднаних Націй, міжнародне право на нього не поширювалося. Західний світ, уточнює Харитонов, не реагував на дії Китаю, а Радянський союз його підтримував.

Протести в Гонконзі 21 вересня 2019

«Китай хоче показати всім, як він насаджує своє правління на території, де є незгодні. Адже коли китайці, попри обмежений інтернет-доступ, бачили, як живе Гонконг, вони теж прагнули свободи. А влада Китаю прагне придушити її у будь-який спосіб. Тому вони й хотіли відібрати економічно розвинутий Гонконг у Британії та включити його до складу країни як звичайне місто», — каже координатор Free Hong Kong Center.

Що далі буде з Гонконгом?

Наразі практично вся опозиція перебуває в екзилі. Світ готовий тиснути на Китай, але лише в межах санкцій. Також західні країни кажуть, що готові підтримувати тих, хто виїжджає з Гонконгу. За словами Харитонова, це єдине, що може зробити світ сьогодні.

Активісти й політики, які виїхали, планують створити тіньовий парламент Гонконгу, який діятиме за межами міста в різних країнах світу. Це, на думку опозиційних діячів, «може дати чіткий сигнал Китаю і владі Гонконгу, що демократія не у їхній владі». Вони планують «створити групу, яка відображатиме бачення та перспективи мешканців Гонконгу», однак наразі незрозуміло, як саме діятиме такий парламент.

Також продовжує діяти Міжпарламентський альянс по Китаю (IPAC), куди входять понад сто депутатів з Литви, Естонії, Британії та інших демократичних країн. Він має протидіяти політиці Китаю, відстоювати права людей, посилювати безпеку. Наприклад, Євросоюз вперше за останні 30 років ввів санкції проти Китаю за репресії проти уйгурів — національної мусульманської меншини, яку влада Китаю вважає «небажаними елементами».

Акція на підтримку уйгурів під посольством Китаю в Туреччині. Напис на плакаті: «Східний Туркестан під окупацією Китаю». 13 грудня 2019

«Але ніхто сьогодні не має ілюзій щодо майбутнього Гонконгу: у місті відбувається терор. Дехто каже, що місто померло. Я вважаю, що Гонконг надовго заснув», — каже Харитонов.

Нагору