Читаєте зараз
У Казахстані тривають запеклі «газові протести». Розповідаємо головне

У Казахстані тривають запеклі «газові протести». Розповідаємо головне

Vласть
Казахстан сейчас. Что случилось? Цена на газ, отставка правительства — последние новости

2022 рік розпочався для Казахстану масштабними мітингами проти підвищення цін на скраплений газ. Вони почалися на заході країни й за короткий час охопили великі міста. А прохання громадян врегулювати ціни на газ поступово змінилося вимогами підвищення рівня життя та відставки місцевої влади. Заборона переказує головне з хроніки інтернет-журналу Vласть про останні події в Казахстані — як розпочинався протест і до яких масштабів виріс.


З чого все починалося: перші протести та реакція на них

2 січня 2022 року жителі Жанаозена — одного з найбільших міст Мангістауської області на заході Казахстану — випустили відеозвернення з вимогою знизити вартість зрідженого газу зі 120 (7,5 гривень) до 60 тенге (3,7 гривні) за літр. У регіоні газом заправляється більшість автомобілістів, однак за нинішнього рівня мінімальних зарплат у Казахстані, який з 1 січня 2022 року склав 60 тисяч тенге (138 доларів), нові розцінки стали непіднімними для громадян. Після цього сотні людей зібралися на площі Жанаозена, щоби підтримати ці вимоги та висловити загальне невдоволення політикою влади.

Одним із перших ситуацію прокоментував керівник управління енергетики та ЖКГ Мангістауської області Бердібек Картбаєв. За його словами, подорожчанню газу сприяв початок торгів паливом на електронній біржі, а також підвищення відпускної ціни до 95–100 тенге (5,9–6,2 гривні) за літр в Атирауській області, де АЗС Жанаозена закуповують частину палива.

Через деякий час у Міністерстві енергетики Казахстану заявили, що ані акімат [уряд] регіону, до якого апелюють протестувальники, ані саме міністерство не контролюють вартість газу. Вона формується лише ринком, який підвищує ціни у відповідь на зростання попиту. І через це вони не переглядатимуться.

У ніч на понеділок, 3 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв доручив уряду терміново обговорити ситуацію в регіоні. Протестувальників він закликав не порушувати суспільного порядку. Водночас висловити солідарність із Жанаозеном вийшли кілька сотень жителів Актау, адміністративного центру Мангістауської області — вони зібралися в центрі міста та перекрили дорогу.

Поступово до вимог мітингувальників у Жанаозені та Актау стали приєднуватися працівники нафтових підприємств Мангістауської області. Окрім цін на газ нафтовики обурилися й загальним підвищенням цін на товари народного споживання.

Перші затримання та нові вимоги протестувальників

До полудня 3 січня в найбільших містах Казахстану влада посилила наряди поліції. Поліція Алмати перекрила проїзди та проходи до центральних площ міста. У центрі міста аж до вечора не працював мобільний інтернет. Водночас поліція не підтверджувала, що введення режиму підвищеної готовності було пов’язане з подіями на заході країни. А в столиці Казахстану Нур-Султані поліцейських стягнули до будівлі міського акімату та пам’ятника хану Кенесари, першовідкривачу столиці. Там затримали кілька груп, які зібралися висловити солідарність із протестувальниками.

В уряді Казахстану заявили, що Агентство із захисту та розвитку конкуренції виявило цінову змову між автозаправними станціями Мангістауської області й тепер має намір розпочати розслідування. АЗС тим часом «за власною ініціативою» на невизначений термін знизили вартість газу до 85–90 тенге (5,3–5,6 гривні) за літр.

Про зниження цін заявив і аким [глава обладміністрації] Мангістауської області Нурлан Ногаєв, який увечері того ж дня вийшов до протестувальників у Жанаозені. Державні ЗМІ повідомляли, що Ногаєву вдалося роз’яснити причини підвищення вартості газу. Проте на відео із зустрічі видно, що протестувальники відмовилися розмовляти в наказному тоні та вимагали опустити ціни вже до 50 тенге (3 гривень) за літр. «Не можете розв’язати проблему — йдіть геть», — скандували протестувальники, відкривши Ногаєву коридор для виходу з центру протесту.

В Алмати та Атирау тим часом розпочалися перші затримання. А в Мангістауську область організували перекидання Національної гвардії Казахстану — до аеропортів та інших частин міст стягували автобуси та вантажівки військового типу, щоби створити перешкоди для протестувальників.

Попри це, учасники протесту по всій країні продовжили залишатися на площах. А надвечір 3 січня жителі Мангістауської області розширили початкові вимоги:

  • підвищити заробітну плату;
  • знизити безробіття;
  • розв’язати проблему дефіциту питної води;
  • відправити у відставку уряд, акимів міста та області.

Режим НС, відставка уряду та штурм резиденції президента

Вдень 4 січня урядова комісія анонсувала зниження ціни на газ у Мангістауській області до 50 тенге (3 гривні). Але протести на цьому не закінчилися.

До кінця дня акції протесту охопили майже весь Казахстан — наймасовіші пройшли в Атирау (понад 5 тисяч осіб), Актобе та Уральську. У різних містах протестувальники перекривали вулиці та навіть залізничні переїзди. В Алмати, Нур-Султані, Шимкенті, Уральську та Талдикоргані поліція затримувала протестувальників, в Алмати — особливо жорстко. Проти одного із затриманих активістів, Артема Сочнева, за його словами, порушили кримінальну справу за «розпалювання соціальної ворожнечі».

На площі Республіки в Алмати в ніч на 5 січня силовики почали застосовувати світло-шумові гранати, коли там було кілька тисяч протестувальників.

У Казахстані майже повністю перестав працювати мобільний інтернет, а ключові месенджери — Telegram, WhatsApp та Signal — заблоковані.

На ранок 5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв ввів режим надзвичайного стану в Алматинській та Мангістауській областях, а також у Нур-Султані. Він діятиме до півночі 19 січня 2022 року. На весь період у регіонах запроваджено комендантську годину: з 23:00 до 7:00 обмежена свобода пересування, в’їзд та виїзд зі столиці та регіонів, заборонені мітинги, демонстрації та масові заходи.

Вранці 5 січня Токаєв підписав указ про відставку уряду. Проте, попри це, протести продовжились.

Близько полудня за Києвом протестувальники увірвалися до будівлі акімату Алмати — там вибиті вікна та двері. Згодом на першому поверсі будівлі почалася пожежа. Паралельно із цим кілька тисяч людей намагалися прорватися на територію Алматинської резиденції президента Токаєва.

За даними МВС Казахстану, «за порушення громадського порядку» в регіонах затримали понад 200 людей. У відомстві також розповіли про 95 постраждалих співробітників МВС. Міськздрав Алмати повідомив, що по допомогу до медзакладів міста звернулися 190 осіб, більшість із них — співробітники поліції. Семеро людей перебувають у реанімації. Скільки постраждало протестувальників на цей момент, невідомо. У МОЗ Казахстану заявили, що в них таких даних немає.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору