Рейдерське захоплення «АртПричалу» в Києві: шо сталося | Заборона
Читаєте зараз
У Києві невідомі захопили «АртПричал». Розповідаємо, що сталося та чому все шите білими нитками

У Києві невідомі захопили «АртПричал». Розповідаємо, що сталося та чому все шите білими нитками

Рейдерське захоплення «АртПричалу» в Києві: шо сталося

8 червня о 5 ранку до столичного мистецького простору «АртПричал» прийшли близько десяти невідомих людей у балаклавах, вигнали звідти охоронця та змінили замки. Інвестори простору написали заяву до поліції і там навіть відкрили справу щодо цього. Проте ситуація ніяк не змінилася: невідомі люди і досі займають приміщення, а правоохоронці не можуть вибити двері, бо «не бачать нікого всередині». Розповідаємо, що відбувається. 


Обдурили охоронця

Рано вранці 8 червня до приміщення «АртПричалу» під Гаванським мостом прийшли декілька людей. Вони зайшли всередину та сказали охоронцю, що у них тут виставка і їм треба готуватися. Він їх пустив. Потім зайшли ще декілька людей, потім — ще і ще. Як пояснює Забороні заступник директора «Голосіївської інвестиційної компанії» (ця компанія — інвестор простору) Дмитро Пшеслинський, загалом прийшло близько десяти людей. Вони виставили за двері охоронця та змінили замки.

«АртПричал» — це мистецький простір у Києві під Гаванським мостом. Там періодично відбуваються культурні заходи: виставки, вечірки, вручення премій, спектаклі, концерти тощо. Він з’явився в травні 2012 року, коли Київська міська держадміністрація оголосила конкурс на залучення інвестора, щоб облаштувати артпростір. Перемогло товариство з обмеженою відповідальністю «Голосіївська інвестиційна компанія».

«Коли ми виграли конкурс, то уклали з КМДА інвестиційний договір, у межах якого передбачено, що ми засклимо арку під мостом з обох сторін. Це закрита частина артгалереї. Але це частина мосту — тобто взагалі ніяка не будівля», — каже Забороні Дмитро Пшеслинський.

Компанія-хамелеон

Люди, які захопили галерею, називають себе представниками юридично-консалтингової компанії «Пакс енд лекс». Вони розповіли представникам «АртПричалу», що нібито компанія «Ордер Прайм» винна їхній компанії 348 тисяч гривень і суддя ухвалив стягнути ці гроші. А оскільки, за словами цих людей, приміщення за електронним реєстром належить цій компанії, то вони його забирають в рахунок боргу. Як юридичну адресу приміщення, яке вони прийшли відбирати, вони назвали вулицю Набережно-Хрещатицьку, будинок 8-в. 

Компанія «Ордер Прайм» дійсно існує — її створили на початку цього року. Раніше вона була зареєстрована в Києві, але не за адресою «АртПричалу». Зараз компанія взагалі має інших власників і зареєстрована в Одесі. 

До того ж приміщення «АртПричалу» — це частина мосту і будинком ніяк не може бути. Фактично у «АртПричалу» взагалі немає чіткої адреси: простір розташований в арці під Гаванським мостом зі сторони Набережно-Хрещатицької вулиці.  Юридична адреса — Причал №1-2. Гаванський міст, арка під ним та, відповідно, «АртПричал» — це комунальна власність міста. Її не можна купити, продати або відчужити.

Ми не знайшли постанови суду, яка нібито стягує з «Ордер Прайма» гроші на користь «Пакс енд лекс». У реєстрі є тільки актуальна постанова від 2 червня, якою Господарський суд Одеської області переніс засідання з розгляду цієї справи на 1 липня 2021 року. Тобто рішення про те, хто, кому і скільки винен, в принципі ще не розглядалося в суді.

Поліція не може нічого зробити

Колективи «АртПричалу» та «Голосіївської інвестиційної компанії» написали заяву до поліції через ситуацію. До заяви долучився представник комунального підприємства «Київавтошляхміст», на балансі якого зараз перебуває Гаванський міст та, відповідно, арка під ним.

Правоохоронці відкрили справу за статтею про самоуправство. Однак люди, які захопили простір, перебувають всередині цілодобово: вони зачинили всі двері та завісили прозорі частини тканиною так, щоби ззовні нічого не було видно. Представники «АртПричалу» просять вибити двері та заарештувати порушників. Однак в поліції говорять, що не бачать, щоби всередині хтось був, а отже, двері ламати не будуть.

«Щоби поліція їх побачила, їй треба чергувати біля входу хоча б добу. Бо ці люди виходять вночі за продуктами. Але поліція не може там сидіти добу. Ламати двері правоохоронці не можуть, оскільки кажуть, що не бачили, як люди туди заходили, і не бачать їх там зараз», — пояснює Пшеслинський. 

Вже звичні методи

Це не перший випадок рейдерського захоплення культурних об’єктів столиці. Рівно два роки тому, на початку червня 2019 року, у Культурному центрі «Кінотеатр «Київ» повідомили про схожу ситуацію та назвали її рейдерством. Купка чоловіків з «Муніципальної варти» заблокувала прохід на другий та третій поверхи будівлі. Виявилося — через те, що Київська міська держадміністрація вирішила здати це приміщення в оренду іншій компанії. «Київ» не працює й досі, а мер Києва Віталій Кличко нещодавно заявив, що кінотеатр не працюватиме ще щонайменше рік.

Раніше, у 2009 році, до приміщення книгарні «Сяйво» на Великій Васильківській увірвалися, за різними даними, від 100 до 200 невідомих людей, які заварили металевими листами вікна та поливали окропом усіх, хто хотів потрапити всередину. Усе відбувалося через зміну власників книгарні та суди, які спочатку визнали цю зміну недійсною, а потім взагалі повернули приміщення до комунальної власності.

Нагору