У країні Балтики знесуть радянські пам’ятники. Це тільки частина великого плану

• Литва потрапила під окупацію СРСР у 1940 році. Виведення радянських військ відбулося аж у 1993-ому.
• За демонстрацію, поширення та пропаганду символів радянського режиму в країні діють штрафи, але пам’ятники та назви вулиць не під забороною.
• Сейм Литви ухвалив документ, який остаточно виправить неточності у законодавстві.

У дружній державі запровадили масштабну дерадянизацію: планують позбутися усіх згадок про радянський тоталітарний режим, але з деякими винятками. Під заборону потраплять і символи, які використовує РФ під час вторгнення в Україну.

Заборона розповідає про ухвалений литовським Сеймом закон.

У Литві почали масштабну про декомунізацію

Сейм Литви ухвалив так званий закон про дерадянизацію. Ініціативу підтримали 103 парламентарі. За планом, документ набуде чинності з 1 травня 2023 року, пише LRT.

Закон, серед іншого, передбачає повну заборону на пропаганду тоталітарних та авторитарних режимів та їх ідеологій.

«Нині у Литві передбачена лише адміністративна відповідальність за демонстрацію, поширення та пропаганду символів деяких тоталітарних та авторитарних режимів. Однак відколи Росія розпочала війну в Україні, багато муніципалітетів виступили з ініціативою демонтувати статуї, пам’ятники та інші символи радянських солдатів», — кажуть у виданні.

Що конкретно робитимуть, згідно з документом:

• знесення пам’ятників, меморіальних об’єктів, які символізують радянський тоталітаризм чи авторитаризм;
• перейменування вулиць, площ, інших громадських місць, у назвах яких згадують радянські політики, полководці тощо;
• заборона на згадування людей, які були або є активними учасниками політичних, військових та репресивних структур окупаційної влади;
• заборона на розміщення на громадських обʼєктах назв організацій, подій чи дат, які символізують тоталітарні чи авторитарні режими та їхні ідеології;
• під забороною знаки військової агресії таких режимів проти іншої держави (тобто включно зі знаками, які використовує РФ при вторгненні в Україну), знаки радянської окупації Литви у 1940—1941 та 1944—1990 роках та нацистської окупації у 1939—1944 роках.

Винятком із цих правил стануть музеї, архіви, бібліотеки (якщо йдеться про організацію виставок), інформування громадськості про тоталітарні та авторитарні режими та їх наслідки, а також використання таких предметів та інформації з освітньою чи науковою метою. Також заборони не поширюватимуться на колекціонерів.

Закон визначає чітку процедуру, за якою відбуватиметься декомунізація:

1. Литовський центр досліджень геноциду та опору або муніципальна влада має визнати якийсь громадський об’єкт: пам’ятник, будівлю тощо, як такий, що пропагує тоталітарні чи авторитарні режими;
2. міжвідомча комісія, яка буде створена спеціально, надасть свою оцінку доцільності перейменування/знесення;
3. Центр досліджень геноциду ухвалює остаточне рішення;
4. наказ про виконання передається місцевим органам влади і є обов’язковим.

Раніше Заборона розповідала про історію суперечок щодо демонтажу пам’ятки російського імперіалізму в Одесі. Його таки демонтували, але після п’яти місяців скандалу.