У Киргизстані новий президент: у нього кримінальне минуле, а парламент він захопив силою. Розповідаємо детально

10 січня в Киргизстані обрали нового президента. Його призначили після повалення влади під час жовтневих протестів 2020 року. Люди вийшли на вулиці через масові фальсифікації на парламентських виборах, коли 7-відсотковий бар’єр не подолали 12 з 16 партій, що брали участь.

Тепер главою держави став Садир Жапаров, який отримав майже 80% голосів. Сьогодні він обіцяє перетворити Киргизстан на президентську республіку й кардинально змінити Конституцію.

Побудувати кар’єру Жапарову, ймовірно, допомогли колишній президент Киргизстану Курманбек Бакієв, який втік з країни, і наркобарон світового масштабу Камчибек Кольбаєв. Спеціально для Заборони киргизстанська юристка і правозахисниця Лейла Назгуль Сейїтбек розповідає, хто такий Садир Жапаров і до чого призведе його правління.

Шлях завдовжки в 10 років

Квітень, 2010 рік. У Киргизстані громлять будівлю парламенту, міліція стріляє по демонстрантах, а чинний президент Курманбек Бакієв тікає в Білорусь. Тисячі людей вийшли на вулиці, щоби повалити главу держави й уряд. П’ять років Бакієв вибудовував у Киргизстані автократію — його партія отримала максимальну кількість місць у парламенті, опозиція взагалі втратила мандати, рівень корупції ріс, а політичних опонентів вбивали.

Після протестів країну очолила Роза Отунбаєва, вибрали новий парламент. А вже в травні на YouTube з’явилися записи телефонних розмов людей, які планували повернути владу до рук Бакієва. На записах голоси, схожі на голоси сина і брата — Максима й Жаниша.

Двоє чоловіків обговорювали плани на майбутні парламентські вибори 2010 року. А ще — сценарії захоплення влади підставними людьми в країні. Звучали плани з раптового й жорсткого встановлення контролю, про наміри привести в політику людину, яка сподобається народу й проголосить себе главою Киргизстану.

Але найближчим часом жоден з озвучених сценаріїв не справдився, а про злиті записи забули. З того моменту Киргизстан пережив ще не один протест і не одного президента. У 2020-му, скориставшись таким протестом, президентом став Садир Жапаров. Прихильники незаконно звільнили Жапарова з в’язниці, а потім змусили депутатів призначити його прем’єром. Завдяки тому, що він не був особливо помітною фігурою за часів президента-втікача Бакієва, люди не були негативно налаштовані до нього. А завдяки націоналістичній риториці й популістським обіцянкам змінити життя народу на краще Жапаров обійшов усіх конкурентів.

«До цього ми довго йшли. І досягли не за чотири місяці, а за десять років — з 2010 року йшла робота», — заявив він у січневому інтерв’ю.

«Ми» — це сам Жапаров, нинішній голова Державного комітету національної безпеки (ДКНБ) Камчібек Ташиєв і спікер парламенту Талант Мамитов. Усі ці люди давно відомі в киргизстанській політиці.

Жапаров, Ташиєв і Мамитов

Садир Жапаров — не остання людина в оточенні колишнього президента Бакієва. До 2005 року він, фізкультурник за освітою, працював у колгоспах і дрібних приватних фірмах. А після — пішов у політику й очолив опозиційну фракцію «Келечек» на парламентських виборах.

Масові порушення законів під час виборів і безпідставні відсторонення кандидатів змусили людей вийти на вулиці. У 2005-му в Киргизстані стався державний переворот. Саме так пост президента отримав тодішній прем’єр-міністр Курманбек Бакієв, а кар’єра Жапарова різко пішла вгору. Він став спочатку радником президента, потім — очолив створене Бакієвим Агентство з запобігання корупції.

Бакієв повторив долю свого попередника, втративши владу в результаті революції 2010 року. Жапаров тоді зник із політичної арени на кілька місяців, але незабаром повернувся. В цьому йому допомогли міжетнічні зіткнення між киргизами й узбеками на півдні країни. Це давній конфлікт, але він загострився під час революції. Жапаров і колишній міністр надзвичайних ситуацій Камчибек Ташиєв вирушили туди, щоби нібито розв’язати ситуацію, але очевидці стверджують, що політики лише підтримували етнічних киргизів.

З націоналістичною ідеологією Жапаров не прогадав: він, Ташиєв та колишній обласний прокурор Талант Мамитов на парламентських виборах 2010-го отримали мандати саме від Націоналістичної партії «Ата-Журт» («Вітчизна»), ставши найбільшою партією в парламенті. Однак пройти в парламент їм було недостатньо. У жовтні 2012 року — тоді країну очолював Алмазбек Атамбаєв — Жапаров, Ташиєв і Мамитов закликали людей штурмувати Білий дім.

Формальною причиною протесту стала націоналізація золоторудного комбінату «Кумтор». Він належить канадській корпорації «Центерра», а Киргизстан володіє 27% акцій. Жапаров заявляв, що договір укладений на невигідних для країни умовах. Більш ймовірна причина протесту — спроба захопити владу в країні.

Поки Жапаров у бронежилеті й зі зброєю проник до парламенту, його союзники-депутати, Мамитов і Ташиєв, повели людей штурмувати парламентський паркан. Із собою в них був великий арсенал: травматичні пістолети, пістолети Макарова, мисливські карабіни із сотнями патронів, металеві ломи, камені й ножі.

Але штурм не вдався. Депутатів-організаторів заарештували — за спробу захоплення державної влади кожному з них дали по півтора року замість двадцяти, про які просили прокурори. Однак уже у 2013-му звинувачення зняли. Суддю, який це зробив, відсторонили, але згодом він став депутатом від «Ата-Журт», а тепер — генеральним прокурором.

Жапаров організував ще безліч протестів під приводом націоналізації «Кумтора». Після одного з таких мітингів у травні 2013 року жителі Іссик-Кульських сіл захопили електропідстанцію і знеструмили золотовидобувне підприємство. Тоді ж невідомі вимагали 3 млн доларів у менеджера канадської «Центерри» в обмін на припинення мітингів. Під час наступного мітингу взяли в заручники представника уряду з Іссик-Кульської області й погрожували спалити його. У справу втрутилася міліція й заручника звільнили.

Допитані свідки говорили, що Жапаров і Ташиєв причетні до цих справ. У підсумку на Садира Жапарова порушили кримінальну справу за статтями про погрозу вбивством, захоплення заручника й хуліганство. Він мав сісти на понад 11 років, але втік до Мінська.

Свої люди

У 2017 році Садир Жапаров оголосив у Фейсбуці, що повертається в Киргизстан. Він збирався зустрітися з тисячами своїх прихильників, провести мітинг і взяти участь у президентських виборах. Жапаров був упевнений, що його націоналістичну риторику й тему націоналізації гірничорудних підприємств не забули. Але все склалося інакше.

Прихильників на кордоні було небагато — куди більше прийшло правоохоронців. Жапарова відразу заарештували й посадили в СІЗО.

Однак мітинги за його звільнення організовували аж до 2020-го. На них приходили охоронці сім’ї президента-втікача Бакієва. У цей час підтримка чинного президента Сооронбая Жеєнбекова серед населення падала на тлі економічних проблем і корупції. А фальсифікація голосів на виборах 2020-го тільки посилила невдоволення в суспільстві. Це знову призвело до протестів. Ними і скористалися, щоби звільнити Жапарова. Ташиєв і Мамитов зібрали групу прихильників, увірвалися до в’язниці і вивели звідти Жапарова. Потім завели в парламент кілька чоловіків у спортивних костюмах і з їхньою допомогою змусили депутатів затвердити Жапарова прем’єр-міністром, а суди — скасувати вироки у його справі.

Коли протестувальники захопили Білий дім і звільнили Жапарова з в’язниці, у державну резиденцію приїхав кортеж кримінального авторитета Камчибека Кольбаєва. Він — один із найбільших наркобаронів і мафіозі Євразійського континенту. Лейла Сейїтбек припускає, що Кольбаєв був одним із тих, хто брав участь у переговорах про дострокову відставку уряду.

Нинішній президент Киргизстану й наркобарон, швидше за все, знайомі не перший рік. Крім того, у них досить багато спільних знайомих, каже юристка. Наприклад, права рука Кольбаєва Улан Чолпонбаєв був депутатом парламенту від партії «Ата-Журт» у тому ж скликанні, що й Жапаров.

Після всіх жовтневих подій дострокові вибори президента в Киргизстані призначили на січень 2021-го. На них переміг Жапаров. Ташиєв став головою Державного комітету національної безпеки, а Мамитов — спікером парламенту.

Сьогодні при владі опиняється все більше людей з оточення колишнього президента Бакієва. Наприклад, його особистого охоронця Курманбека Баяманова призначили керівником контррозвідки. Колишній прокурор, однокласник і близький друг Максима Бакієва Куаничбек Рісбаєв став начальником Головного слідчого управління державної служби по боротьбі з економічними злочинами.

Більше влади, менше прав

Садиру Жапарову країна дісталася в складному стані: економічна криза, розколоте суспільство, міжетнічні конфлікти, недовіра до влади.

Щоб отримати більше голосів, Жапаров дав багато обіцянок, серед яких були викорінення корупції та реформа судів. Але коли він очолював комітет із питань запобігання корупції за режиму Бакієва, Киргизстан був серед антилідерів у рейтингу за рівнем корупції від Transparancy International.

У цьому році в Киргизстані проведуть конституційну реформу. За задумом Жапарова, зазначає Сейїтбек, президент стане одночасно і главою держави, і главою виконавчої гілки влади.

Також, згідно з текстом нової Конституції, у Киргизстані з’являться нові норми на кшталт «моральних цінностей і моральних принципів», буде створений новий наднаціональний орган «Курултай» — свого роду Рада старійшин, що скликається президентом, якому звітуватиме парламент. Зникне низка заборон, наприклад, на тортури й експлуатацію дитячої праці, приберуть кримінальне переслідування за поширення інформації, що ганьбить честь і гідність особи, та інше. Раніше Заборона писала про те, як у Киргизстані викрадають і ґвалтують наречених.

Вибори Жапарова й конституційний референдум у Киргизстані — це початок чергового етапу розвитку авторитаризму на всіх рівнях, початок придушення свободи слова, початок націоналізму. Це призведе до протестів — як мирних, так і насильницьких, впевнена Еріка Марат, професорка Університету національної оборони у Вашингтоні. Минулі десять років показали, що якою б недосконалою не була влада, парламентська система дозволяла політикам і бізнесменам залагоджувати всі питання в парламенті, а не на вулиці. Жапаров, каже професорка, скористався тим, що багато хто був розчарований бездіяльністю президента Жеєнбекова в період пандемії, його слабкою економічною політикою. Жапарова підтримали економічно знедолені верстви населення й корумпована еліта.

«Але президентська система правління має одну мету: посилення повноважень Жапарова понад ті, що дозволяє нинішня Конституція, і зміцнення його центральної ролі — такої ж, як і в Путіна, Назарбаєва та інших центральноазійських сусідів», — впевнена експертка.