У Києві завершився прайд-місяць: розповідаємо про три його головні події

У неділю, 19 вересня, в Києві пройшов Марш рівності, який завершив прайд-місяць в Україні. Упродовж цього часу громадська організація «КиївПрайд» провела низку заходів — від майстеркласів та показів кіно до вручення премії за заслуги у правозахисті та публічних дискусій про стан прав ЛГБТ+ спільноти. Заборона була головним інформаційним партнером «КиївПрайду» весь цей час. Розповідаємо про три головні події прайд-місяця.

Маніфест «КиївПрайду 2021»

3 вересня низка організацій підписали Маніфест «КиївПрайду 2021». Це документ, в якому містяться вісім вимог Маршу рівності. Маніфест підписали Жіночий консорціум України, «Когорта», LGBT Association LIGA, «Гей-альянс Україна», «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ», «Мережі параюристів», Blessing for People, «ZMINA. Центр прав людини», «Гей-Форум України», «Одеса Прайд 2021», Партія зелених України, TERGO, «Інсайт», «Військові ЛГБТ+ за рівні права», ГО «Клуб «Еней», Бюро соціальних та політичних розробок, «Точка опори» та Національна платформа ключових спільнот. Меморандум також підписала Заборона, оскільки ми вважаємо, що у всіх українців, незалежно від їхньої ідентичності, мають бути рівні права. 

Підписання Маніфесту — знакова подія, оскільки це вперше, коли Марш рівності супроводжується офіційними вимогами на такому рівні — з підписанням його багатьма сторонами, запрошенням політичних сил тощо. 

Маніфест вимагає ухвалити законопроєкт №5488, який має ввести в українське законодавство покарання за прояви дискримінації та злочини, вмотивовані гомофобією, трансфобією та іншими формами нетерпимості. Наразі цей законопроєкт внесено до порядку денного — це означає, що на одному із засідань парламенту нардепи мають його розглянути.

Крім цього, держава має впроваджувати й інші інструменти, які б могли боротися із закликами до дискримінації та насильства на адресу як ЛГБТ+, так і інших вразливих соціальних груп у публічному просторі.

Ще одна з вимог Маршу рівності 2021 — надати новий поштовх реформуванню правоохоронної системи, зокрема поліції, прокуратури та судової системи. Це, на думку авторів, потрібно для того, щоби злочини, вмотивовані нетерпимістю, розслідували, винних у них встановлювали та в судовому порядку призначали їм невідворотне покарання.

Наступна вимога — узаконити одностатеві стосунки, адже ЛГБТ-люди не можуть зараз мати тих самих прав, які мають гетеросексуальні українці: вони не можуть залишати своєму партнеру/ці спадок і успадковувати майно свого партнера/ки, не мають права на аліменти, не можуть відвідувати одне одного в лікарнях, розпоряджатися тілом у разі смерті, разом виховувати дітей тощо. 

Водночас ЛГБТ-спільнота вважає за потрібне створити в Україні центральний орган виконавчої влади, який опікуватиметься трьома спорідненими сферами: сімейною, демографічною та міграційною політикою.

Також держава має захищати ЛГБТ-підлітків від булінгу та загалом опікуватися проблемами насильства, зокрема й домашнього, стосовно ЛГБТ-спільноти. 

Остання вимога — впроваджувати зміни в систему охорони здоров’я, аби на психічне, сексуальне та репродуктивне здоров’я ЛГБТ-людей звертали більше уваги. Також необхідно збільшувати державне та муніципальне фінансування якісних послуг громадського здоров’я для всіх ключових груп населення.

KyivPride Awards 2021

18 вересня відбулося нагородження KyivPride Awards 2021. Це нагорода за особливі досягнення у галузі захисту прав ЛГБТ-спільноти. Усього було сім категорій: ЛГБТ+ активіст/ка року, ЛГБТ+ союзник/ця, ЛГБТ+ френдлі медіа, ЛГБТ+ френдлі бізнес, квір-блогер/ка року, ЛГБТ-подія року та витвір квір-мистецтва в Україні. 

У номінаціях перемогли:

Дзвенислава Щерба, активістка ГО «Amnesty International Ukraine» — ЛГБТ+ активістка року

Активістська діяльність Дзвінки почалася 2017 року. Дівчина говорить, що в активізмі поєднує феміністичний та ЛГБТ-напрям, оскільки обидва стосуються її ідентичності. Спочатку Дзвенислава брала участь у правозахисних акціях, а згодом долучилася до їх організації. 

Активістка розповіла Забороні, що, крім волонтерства на ЛГБТ+ та феміністичних заходах, вона регулярно проводить просвітницькі заходи про протидію дискримінації у суспільстві.

«Стереотипи існують у суспільстві через брак знань. Я переконана, що тільки завдяки активізму, коли ми об’єднуємо однодумців/иць, руйнуємо міфи, коли ми не мовчимо — це допомагає змінювати дискурс. Мій активізм про людей, які об’єднуються і вірять у свою ідею. І це про віру в майбутнє без стереотипів та дискримінації», — говорить Дзвенислава.

Тетяна Микитенко — ЛГБТ+ союзниця року

Тетяна Микитенко — українська журналістка, блогерка та ведуча щотижневого розважального шоу «Рагулі» на YouTube. У цьому шоу вона, зокрема, розбирає випадки сексизму та гомофобії у політиці, рекламі та шоу-бізнесі. Тетяна неодноразово висловлювалася на підтримку ЛГБТ-спільноти та регулярно відвідує ЛГБТ-акції.

Edward Reese — квір-блогер року

Едвард Різ — трансмаскулінна небінарна персона, зараз він працює проєктним менеджером у «КиївПрайді». Паралельно веде соцмережі — нещодавно почав викладати відео у TikTok, де розповідає про тонкощі транспереходу та проблеми, із якими йому доводиться стикатися.

Фільм «Будьмо, Гей. Діалоги про гідність», реж. Євген Лесной — витвір квір-мистецтва в Україні

Камінг-аут MÉLOVIN, 5 липня — ЛГБТ+ подія року в Україні

5 липня Костянтин Бочаров (Melovin), виступаючи на сцені фестивалю Atlas Weekend, несподівано поцілував спочатку дівчину, а потім хлопця, які були з ним на сцені. Потім співак дістав прапор ЛГБТ+. Пізніше в соцмережах він написав, що це був його камінг-аут як бісексуальної персони.

«ПриватБанк» — ЛГБТ+ френдлі бренд

У червні, коли у всьому світі тривав Місяць захисту прав ЛГБТ+, «ПриватБанк» випустив дизайн електронних карток, присвячений темі ЛГБТ+. 

StarLightMedia — ЛГБТ+ френдлі медіа року

Марш рівності 

Марш рівності завершив прайд-місяць та закрив серію прайдів у інших містах — Одесі та Харкові. 19 вересня ЛГБТ-люди та союзники/ці вийшли на вулиці Києва, щоб показати — тема прав ЛГБТ+ на часі і спільнота потребує рівних з усіма прав. За інформацією організаторів, у колоні йшло приблизно сім тисяч осіб, однак, за інформацією незалежної моніторингової місії OZON, участь у ході брало орієнтовно 4,5 тисячі людей. 

На Марш рівності приїхали люди з різних куточків України: Запоріжжя, Ужгорода, Львова, Одеси, Харкова тощо. Також у колоні йшли й іноземні представництва: Канада, Данія, Норвегія, Великобританія та інші.

Захід охороняли приблизно 1700 поліцейських та нацгвардійців. Здебільшого обійшлося без ексцесів. Спочатку одна із противниць маршу хотіла його зірвати та лягла на асфальт, де мала проходити колона. Натомість правоохоронці швидко відреагували та прибрали жінку з дороги. 

Під кінець маршу учасників організовано завели в метро, де вони зайшли у вагони та поїхали секретним маршрутом. Це зробили, щоб убезпечити учасників/ць від «сафарі» — полювання праворадикалів на ЛГБТ-людей, які брали участь у ході.