У М’янмі переворот, владу (знову) захопила військова хунта. За її правління був геноцид народу рогінджа | Заборона
Читаєте зараз
У М’янмі переворот, владу (знову) захопила військова хунта. За її правління був геноцид народу рогінджа

У М’янмі переворот, владу (знову) захопила військова хунта. За її правління був геноцид народу рогінджа

Фото: Fabio Liggeri / Flickr

У М’янмі (Бірма до 2005 року) відбувся державний переворот. Військові захопили владу, затримали президента країни Він М’їна і главу партії «Національна ліга за демократію», а фактично — лідерку країни Аун Сан Су Чжі. У М’янми складна історія: до 2011 року тут була військова диктатура, яка привела країну до сильної бідності, узяла під контроль виробництво героїну, а ще влаштувала геноцид мусульман рогінджа та інших національних меншин. Заборона розповідає, що сталося в М’янмі й чого чекати від повернення військової хунти до влади.


У ніч на 1 лютого 2021 року військові М’янми здійснили державний переворот. Вони затримали всіх політичних лідерів країни, у тому числі двох ключових персон — президента Він М’їна і главу партії «Національна ліга за демократію» Аун Сан Су Чжі. В ефірі місцевого телебачення Myawaddy TV, яке належить військовим М’янми, диктор повідомив, що в країні вводиться надзвичайний стан як мінімум на рік — весь цей час М’янма перебуватиме під контролем військових. Владу отримав верховний головнокомандувач Мін Аун Хлаїн.

aung san suu kyi greeting supporters from bago state - <b>У М’янмі переворот, владу (знову) захопила військова хунта.</b>  За її правління був геноцид народу рогінджа - Заборона
Фото: Htoo Tay Zar / Wikimedia

Формальною причиною перевороту стали результати виборів. 8 листопада в країні пройшли парламентські вибори, на яких партія Аун Сан Су Чжі отримала 396 із 476 місць в об’єднаних нижній і верхній палатах парламенту. Однак військові заявили, що під час виборів відбулися «жахливі фальсифікації» й це «суперечить стабільній демократії».

Прибічники «Національної ліги за демократію» біля штабу партії в Янгоні 9 листопада 2020

Військові скористалися 417 статтею Конституції, яку самі ж і написали. Цей документ було прийнято у 2008 році. Він дає військовим право взяти владу в країні в разі «надзвичайного стану». Конституція М’янми взагалі дає військовим багато прав: резервує за ними як мінімум чверть місць у парламенті й забороняє змінювати документ без їхньої підтримки.

ye nan gyoung monastery - <b>У М’янмі переворот, владу (знову) захопила військова хунта.</b>  За її правління був геноцид народу рогінджа - Заборона
Фото: Linnaeus Tripe / Wikimedia

М’янма перебувала під владою військових 50 років. У країни складна історія, в якій багато громадянських конфліктів. Довгий час Бірма була британською колонією, але в 1948 році оголосила про незалежність. Це призвело до внутрішньої кризи, яка вилилася в громадянську війну — вона тривала кілька десятиліть. За цей час відбулося кілька переворотів, але влада все одно зберігалася за військовими. У 2008 році в М’янмі прийняли Конституцію, яка стала компромісом між військовими й цивільними, поклала край громадянській війні і стала початком лібералізації політичного устрою країни.

У 1990 році на виборах у Бірмі перемогла «Національна ліга за демократію» на чолі з Аун Сан Су Чжі, але військові скасували їх. За рік до того Су Чжі вперше помістили під домашній арешт — у цьому статусі вона провела загалом 15 років. У 2015 році в країні пройшли перші незалежні вибори, на яких партія Су Чжі отримала більшість місць у парламенті, а сама вона стала державною радницею — ця посада давала їй повноваження прем’єр-міністра. Ще тоді були підозри, що військові скасують вибори, тому що їхні кандидати не набрали потрібної кількості голосів. Але в Су Чжі хороша репутація на Заході, завдяки якій у країні розраховували на приплив інвестицій. Це критично важливо для М’янми, яка залишається однією з найбідніших і найменш розвинених країн світу.

Сотні людей зібралися, щоби вшанувати пам’ять монаха Ваї Бу Ла під час його кремації у Танхльїні. 10 січня 2021

За військової хунти в М’янмі переслідували мусульман рогінджа. Історично вони компактно проживають у регіоні Ракхайн, але в 1942 році, під час збройних зіткнень, рогінджа зайняли великі міста і створили в Ракхайні майже свою окрему державу. Водночас М’янма — країна, де головною релігією є буддизм. Зіткнення на етнічному ґрунті між буддистами й рогінджа відбувалися регулярно.

У 90-ті уряд Бірми провів паспортну реформу, за результатом якої рогінджа залишилися без документів. Так вони стали людьми без громадянства, які не могли отримати освіту або працювати.

rohingya refugees camp in 2019 - <b>У М’янмі переворот, владу (знову) захопила військова хунта.</b>  За її правління був геноцид народу рогінджа - Заборона
Табір біженців рогінджа в Укхії, Коксс-Базар, Бангладеш. Фото: Captain Raju / Wikimedia

У 2016 році на прикордонні пункти в Ракхайні напали озброєні загони, які вбили кількох поліціянтів і розграбували збройні склади. Відповідальність за напади взяло на себе повстанське угрупування «Армія порятунку рогінджа». Уряд М’янми скористався нападом як приводом для масового переслідування рогінджа. Їх заарештовували, вбивали, спалювали їхні будинки. Правозахисники говорили про тортури і групові зґвалтування. Рогінджа масово тікали з М’янми, а незалежних правозахисників у країну не пускали.

ООН і Amnesty International назвали переслідування рогінджа «злочинами проти людяності». За «консервативними оцінками» загинуло щонайменше 10 тисяч осіб, близько мільйона втекли з країни. Аун Сан Су Чжі теж багато критикували за її мовчазну позицію з цього питання й бездіяльність — західні політики вважають, що вона ніяк не намагалася запобігти діям військових.

Зараз у М’янмі не працюють інтернет і мобільний зв’язок. Associated Press пише, що в країні черги до банкоматів, багато хто знімає з будинків плакати партії Аун Сан Су Чжі, що традиційно використовуються для прикрашання вулиць. Військові виставляють загородження біля урядових будівель.

Найп’їдо, М’янма. Військові із танками заблокували дорогу біля парламента 1 лютого 2021

На переворот уже відреагували багато західних дипломатів, у тому числі і Сполучені Штати. Там висловили стурбованість діями військових і закликали звільнити Су Чжі. Однак правозахисники вважають, що такий розвиток подій був очікуваним.

«Військова хунта, яка правила М’янмою впродовж десятиліть, ніколи й не відходила від влади в країні, — каже співробітник правозахисної організації Human Rights Watch Джон Сіфтон. — Вони ніколи не підпорядковувалися цивільній владі, тож в певному сенсі зараз проявилася політична реальність, яка існувала весь цей час».

Кореспондент «Бі-бі-сі» Джонатан Хед вважає, що військові вибрали найбільш зрозумілий час для перевороту — тепер новий склад уряду, де переважна більшість місць у партії Су Чжі, не затвердять. Однак він зазначає, що в демократичних партій дуже вагома суспільна підтримка.

Активіст із М’янми перекреслює фотографії військового генерала Міна Ауна Хлаїна на акції протесту під будівлею Університету ООН в Токіо 1 лютого 2021

«70% виборців навіть проігнорували ризики, пов’язані з епідемією COVID-19, щоб у листопаді прийти і проголосувати за Аун Сан Су Чжі. На даний момент дії військових виглядають як божевілля і штовхають М’янму на дуже небезпечний шлях», — робить висновок Джонатан Хед.

Нагору