У Польщі через заборону абортів жінки змушені виїжджати за кордон для переривання вагітності. Як виглядає абортний туризм сьогодні?

Польське законодавство має одні з найжорсткіших антиабортних обмежень у Європі. Через це польки та українки, які знайшли прихисток у країні, змушені шукати можливостей перервати вагітність деінде. Редакторка Заборони Ірина Олійник поспілкувалася з активістами організацій, які на різних рівнях допомагають жінкам у цьому процесі попри жорсткий контроль влади, та зʼясувала, як вони справляються з безпрецедентними заборонами. 

У Польщі заборонені аборти. Як це сталося?

З 2020-го аборти в Польщі практично під повною забороною. Того року Конституційний трибунал країни на законодавчому рівні обмежив перелік випадків, коли дозволено переривати вагітність у легальний спосіб: вагітність становить загрозу для життя чи здоров’я жінки або є обґрунтована підозра, що вона стала результатом зґвалтування чи інцесту. В обох випадках аборт може провести лише лікар у період до 12 тижнів. Згідно з постановою польського суду, переривання вагітності є незаконним навіть у разі виявлення дефекту плода. Ініціатором посилення обмежень виступили представники консервативної партії «Право і Справедливість» на чолі з лідером Ярославом Качинським.

Через тотальну заборону абортів Польщею прокотилася хвиля масових протестів. У жовтні 2020 року тисячі осіб вийшли на вулиці міст із вимогою скасувати жорсткі обмеження, а у великих містах Польщі жінки в червоному вбранні служниць проводили акції протесту просто в католицьких церквах, щоби привернути увагу до порушення їхніх прав. 

Своєю чергою європейська комісарка з прав людини Дуня Міятович засудила такі дії влади та наголосила, що тотальна заборона лише призведе до практикування абортних послуг у підпіллі, а самі жінки будуть змушені виїжджати за кордон для переривання вагітності. Ці законодавчі обмеження поширюються і на українок, які через війну покинули Україну та знайшли прихисток у сусідній Польщі.   

Нині країна продовжує регресувати з точки зору гуманітарної безпеки жінок і доступності екстреної контрацепції. За даними звіту Європейського парламентського форуму із сексуальних та репродуктивних прав від 2022 року, у рейтингу доступності препаратів невідкладної контрацепції Польща опинилася наприкінці списку. У вересні 2023 року вчені з Вроцлава розробили методику, яка встановлює, чи робила жінка медикаментозний аборт. Завдяки аналізу крові тест може відстежити в організмі жінки активні речовини препаратів міфепристон та мізопростол. 

Як розповідала раніше в розмові із Забороною засновниця організації «Мартинка» Анастасія Подорожня, у країні передбачена кримінальна відповідальність за асистовану допомогу в проведенні аборту. Але якщо жінка самостійно замовляє та приймає препарат для переривання вагітності, тоді їй нічого не загрожує.

Як активісти допомагають жінкам перервати вагітність без порушення закону в Польщі?

Через складну ситуацію з доступом до екстреної контрацепції та забороною абортів за власним бажанням жінки змушені шукати інші шляхи, зокрема перервати вагітність у тих країнах, де це дозволено.

У цьому сприяють найбільші жіночі некомерційні організації — «Аборти без кордонів» та «Абортний Дрім Тім». За їхньою статистикою, протягом 2021–2022 року активісти допомогли 44 тисячам жінкам перервати вагітність медикаментозним шляхом. Більш як 1200 осіб змогли виїхати й зробити аборт у закордонних клініках Бельгії, Іспанії, Франції та Чехії, коли термін вагітності сягав понад 12 тижнів. В організації наголошують, що з початком російського вторгнення в Україні до активістів зверталися українки, які знайшли прихисток у Польщі. З березня до жовтня 2022 року кількість українок, яким допомогли з абортами, становить 1515 осіб. Більшість із них перервала вагітність таблетками вдома. «Аборти без кордонів» також допомогли в організації поїздок до закордонних клінік для здійснення хірургічного аборту 21 жінці з України.

Меланія за фахом гінекологиня та одна з активісток у команді «Абортного Дрім Тіму». Вона через соцмережі відповідає на безліч запитань стосовно медикаментозного аборту, а також надає медичну й психологічну підтримку всім жінкам, які звертаються до них.

«До моїх обовʼязків належить консультування жінок стосовно перебігу медикаментозного аборту, я відповідаю на запитання, як довго триватиме кровотеча та які можуть виникнути ускладнення під час цієї процедури», — розповідає в розмові з Забороною Меланія.

Втім, за її словами, організація не може напряму забезпечувати жінок такими препаратами, як міфепристон та мізопростол. Адже це вважатиметься асистуванням у перериванні вагітності, за що передбачена кримінальна відповідальність. 

Однак жінки в Польщі можуть отримати необхідні препарати від закордонних організацій. Наприклад, активісти з проєкту «Жінка для жінки» надсилають абортні препарати звичайним листом з Нідерландів. Такий лист жінка отримує протягом тижня. Саме в такий спосіб гарантується анонімність та безпека для всіх, зауважує Меланія.

Якщо термін вагітності сягає більше ніж 12 тижнів і медикаментозний аборт робити вже не рекомендовано, тоді активісти з «Абортів без кордонів» допомагають із виїздом в інші країни ЄС, де законодавство дозволяє переривати вагітність за власним бажанням. Переважно це Німеччина, Чехія та Велика Британія, продовжує Меланія. Активісти за потреби купують квитки на транспорт, орендують апартаменти й покривають усі необхідні витрати завдяки фінансуванню з закордонних благодійних фондів та донатам від людей. Також польські активісти звʼязуються з подібними організаціями в країнах ЄС, які, своєю чергою, налагоджують контакти з клінікою, де можна провести хірургічний аборт. 

Як польська влада перешкоджає діяльності активістів?

За словами активістів, з якими спілкувалася Заборона, за час існування цих організацій влада повсякчас намагається дискредитувати їхню діяльність та перешкоджати в отриманні грантів від різних європейських донорів, стверджує активістка Маріана. Вона пояснює, що керівна партія «Право і Справедливість» завдяки державним медіа постійно звинувачує активістів у підривній діяльності країни, називаючи їх «агентами» саме через іноземне фінансування.

А в березні 2023 року окружний суд Варшави ухвалив вирок у справі активістки організації «Аборти без кордонів» Юстини Виджинської, який став прецедентом. Виджинську засудили на вісім місяців громадських робіт — за те, що в лютому 2020 року активістка передала препарати для фармаборту жінці на 12-му тижні вагітності, жертві домашнього насилля. Однак прийняти препарат жінка так і не змогла: його відібрав чоловік та повідомив про інцидент у поліцію.

«Я сама зробила аборт на 12-му тижні, коли була в аб’юзивних стосунках. Я знаю, що означає бути в такій ситуації. Допомогти їй — була моя перша людська реакція», — розповіла Юстина Виджинська.