Голод у світі: ООН опублікувала звіт, згідно з яким після пандемії десята частина людства недоїдає | Заборона
Читаєте зараз
У світі голодує близько десятої частини людства. Чому це відбувається та що із цим робити

У світі голодує близько десятої частини людства. Чому це відбувається та що із цим робити

У світі голодує близько десятої частини людства

12 липня Організація Об’єднаних Націй опублікувала звіт, де зафіксувала різке загострення голоду у світі у 2020 році. Приблизно 811 мільйонів людей недоїдали у 2020 році. Це близько десятої частини всього населення планети. В ООН це пов’язують із пандемією коронавірусу. Цей звіт — перше серйозне дослідження із глобальною оцінкою ситуації в період пандемії та прогноз наслідків після неї. Заборона переповідає основні тези зі звіту.


Хто голодує?

Майже половина всіх, хто недоїдає — це 418 мільйонів людей, які живуть на території Азії. Понад третина — 282 мільйони — живуть в Африці, та найменша доля, 60 мільйонів, мешкають у Латинській Америці та поблизу Карибського басейну. Однак найбільш різкий рост голоду стався саме в Африці, де недоїдання — проблема 21% населення. Це найвищий показник з усіх регіонів, які досліджувалися.

У звіті зазначають, що крім цього, близько 2,3 мільярда людей у всьому світі досі не мають доступу до достатньої кількості харчових продуктів цілий рік. За один рік цей показник підскочив на стільки ж, на скільки збільшився за п’ять років, що йому передували. При цьому на кожних 10 чоловіків, у яких є проблеми з доступом до харчів, припадає 11 жінок.

Окремо у звіті виділяють дітей: понад 149 мільйонів дітей до п’яти років мають проблеми з ростом або вагою через недостатнє харчування.

Три мільярди дорослих та дітей досі не мають доступу до здорового харчування — здебільшого через бідність. Майже третина жінок репродуктивного віку страждають на анемію [стан, за якого не вистачає здорових еритроцитів та/або гемоглобіну, щоби забезпечити достатній вміст кисню в тканинах організму] через недоїдання.

Діти стоять у черзі за їжею під час роздачі обіду благодійною організацією «У голоду немає релігії» / ПАР, Йоганнесбург, лютий 2021

Чому це відбувається?

Пандемія поставила під загрозу доступ до продовольства в деяких регіонах планети. За оцінками, близько 9,9% всіх людей недоїдали у 2020 році у порівнянні з 8,4% у 2019 році. 

Проте й до пандемії, від початку року, спостерігали регрес у боротьбі з недоїданням. Особливо ця проблема характерна для країн, які постраждали від конфліктів, екстремальних кліматичних явищ, економічних спадів тощо. 

Що із цим робити?

Слід просувати продовольчі системи — це сукупність чинників, що визначають продовольчий характер економіки тієї чи іншої країни: виробництво, логістика, зберігання, переробка харчових продуктів, маркетинг, торгівля, традиції споживання, управління відходами тощо. У звіті говорять, що наразі ці програми працюють недостатньо ефективно.

По-перше, в ООН радять державам інтегрувати політику гуманітарної допомоги та миротворства в зонах конфліктів. Наприклад, соціально захищати мирне населення, щоби сім’ї не продавали останнє в обмін на їжу.

По-друге, слід підвищувати стійкість до змін клімату в цих продовольчих системах. Наприклад, можна страхувати невеликі фермерські господарства від кліматичних ризиків.

По-третє, підвищувати спротив економічним лихам. Наприклад, за допомогою фінансових програм, які підстрахують населення в разі непередбачуваних обставин, як-от пандемія: додаткове фінансування бізнесу, соцвиплати тощо.

Водночас важливо регулювати ціни на харчові продукти. Держави можуть на це впливати, наприклад, заохочуючи вирощування овочів, фруктів або зернових культур.

Діти стоять у черзі за їжею / Зімбабве, Хараре, грудень 2021 року

Також держави мають боротися проти бідності та нерівності в суспільстві, укріплювати харчове середовище та змінювати поведінку споживачів. Наприклад, шляхом зниження вмісту солі та цукру в продуктах та захисту дітей від негативного впливу реклами нездорових харчів.

У звіті також закликають до створення «сприятливого середовища для механізмів та інститутів управління». У державах мають обговорювати ці проблеми, розширювати права і можливості жінок і молоді, а також доступ до даних і нових технологій. 

Перш за все, закликають автори, світ має діяти зараз — інакше в найближчі роки, через тривалий час після того, як наслідки пандемії минуть, чинники голоду і недоїдання будуть відновлюватися з новою інтенсивністю.

Нагору