УГКЦ переходить на григоріанський календар: коли що святкувати

• Астрономічний рік триває не рівно 365 днів, але у запровадженій Цезарем системі літочислення не враховуються хвилини та секунди.
• До середини XVI століття всі християни жили за юліанським календарем, за яким звичайний рік триває 365 днів, а високосний 366.
• Щоб виправити невідповідність, був створений григоріанський календар. Він теж не 100% точний, але має меншу похибку. 

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) переходить на новий стиль відзначення релігійних свят. Отже всі фіксовані дати зсунули на 13 днів назад, тобто у відповідність з григоріанським календарем. Водночас зміни не стосуються Великодня та інших пасхальних свят.

Заборона розповідає про нові дати основних релігійних свят в УГКЦ, а також про різницю між григоріанським та юліанським календарями.

Греко-католицькі свята за новим стилем: основні дати

Архієрейський синод ухвалив зміни у системі церковного літочислення. Вони почнуть діяти з 1 вересня 2023 року. Відповідно до постанови, УГКЦ використовуватиме календар за новим стилем або, як його ще називають, григоріанський.

«Календар має два цикли, або два види свят. Одні з них ми святкуємо за сонячним календарем — це так звані нерухомі свята, які кожного року випадають на одну і ту саму дату. А є інша група свят, які ми святкуємо за місячним календарем — Пасхалія, тобто пов’язані зі святом Пасхи. Це є рухомі свята, бо Пасха припадає завжди на неділю і завжди на іншу дату. Ми переходимо на новий стиль лише для нерухомих свят. Пасхалію поки залишили такою, як вона є», — пояснив глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук.

Він додав, що парафії чи громадяни не обов’язково мають переходити на новий стиль одразу — до 2025 року вони можуть залишатися на юліанському календарі.

Коли відзначати основні свята:

• Різдво Христове — 25 грудня (замість 7 січня);
• Благовіщення Пресвятої Богородиці — 25 березня (7 квітня);
• Покрова — 1 жовтня (замість 14 жовтня), 
• Святого Миколая — 6 грудня (нині 19 грудня);
• Петра і Павла — 29 червня (замість 12 липня);
• Маковея — 1 серпня (замість 14 серпня);
• Спаса — 6 серпня (замість 19 серпня);
• Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста) — 15 серпня (замість 28 серпня);
• Здвиження — 14 вересня (замість 27 вересня);
• Андрія Первозванного — 30 листопада (замість 13 грудня);
• Марії — 26 грудня (нині 8 січня);
• Щедрий вечір або Маланка — 31 грудня (замість 13 січня);
• Василя — 1 січня (нині 14 січня);
• Другий святвечір — 5 січня (замість 18 січня);
• Водохреща — 6 січня (нині 19 січня);
• Стрітення — 2 лютого (замість 15 лютого).

Григоріанський та юліанський календарі: у чому різниця

Юліанський календар запровадили з ініціативи Юлія Цезаря у 46 році до нашої ери. Він був створений як заміна римському календарю, каже кандидат історичних наук з Вінницького педагогічного університету Анатолій Войнаровський.

«Римський був дуже невпорядкований. До того ж Цезар був верховним понтифіком, який кожного разу змушений був призначати початок нового року. У римлян новий рік починався з першого мартіуса, тобто березня. Цезар дав розпорядження перенести початок року на січень, тому що якраз у цей час сенат затверджував бюджет і військові походи. Це була перша календарна система: в ній існувало 12 місяців, рік тривав 365 днів, а подовжений (високосний) — 366», пояснив історик.

Систему літочислення впровадили для усіх християн у 325 році нашої ери. Нею користувалися аж до середини XVI століття — саме тоді Папа Римським Григорієм XIII помітив, що юліанський календар відстає від астрономічних явищ на 10 днів. 

Річ у тім, що астрономічний рік триває не рівно 365 днів, а 365 діб 5 годин 48 хвилин і шість секунд. Години враховували під час високосного року, а от хвилини і секунди ігнорувалися. Папа вирішив ліквідувати цю різницю і впровадив григоріанський календар. За ним у 1582 році після четвертого жовтня настало 15. З XVI до кінця XX століття невраховані хвилини у юліанському календарі набігли ще на три дні, тож у XXI столітті різниця становить 13 діб, а ще через 400 років буде вже 16 діб і так далі. 

Раніше Заборона розповідала про втрату Києво-Печерської лаври Московським патріархатом та розбиралася, чи може заповідник перейти у власність Православної церкви України.