Читаєте зараз
УГКЦ ухвалила новий календар, ПЦУ на підході. Чим це важливо для українців

УГКЦ ухвалила новий календар, ПЦУ на підході. Чим це важливо для українців

Markiian Oliiarnyk
  • Греко-католики офіційно перейдуть на новий календар з 1 вересня 2023 року.
  • В ПЦУ остаточне рішення може бути ухвалено на Архиєрейському соборі 24 травня.
  • Більшість вірян підтримують реформу, однак існує побоювання, що вона може призвести до розколу в українських конфесіях.

На тлі повномасштабного вторгнення Росії українське суспільство, а разом із ним і духовенство, розпочало активний процес відмежування від усього, що пов’язано з країною-терористкою. Так, 6 лютого 2022 року Українська греко-католицька церква оголосила про перехід на новий календар замість юліанського, яким послуговуються московські попи. До того синод Православної церкви України фактично дав дозвіл парафіям самостійно обирати стиль літочислення.

Заборона розповідає про процес зміни стилю церковного календаря в УГКЦ і ПЦУ та про те, навіщо цей процес взагалі потрібен.


Календарна реформа в УГКЦ: коли перехід

Архієрейський синод Української греко-католицької церкви на з’їзді 1-2 лютого 2023 року ухвалив рішення про перехід на новий стиль календаря для нерухомих свят (ті, які мають фіксовану дату). При цьому порядок пасхального циклу залишиться незмінним.

«Взявши до уваги численні прохання віруючих та провівши попередні консультації із духовенством та монашеством нашої Церкви про назрілу потребу реформи Літургійного календаря УГКЦ в Україні, а також зважаючи на душпастирські рації: УГКЦ в Україні перейти з 1 вересня за новим стилем [початок Індикту] 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії», — йдеться у постанові Синоду.

За словами глави УГКЦ блаженнішого Святослава (Шевчука), коли проводилося опитування серед представників церкви, було вирішено розпочати календарну реформу, якщо рівень її підтримки буде близько 70% серед вірян. «А виявилося, що є підтримка майже 90%, і то практично в кожній єпархії. Тобто бажання та потреба календарної реформи виявилася набагато вищою, ніж ми могли сподіватися, і це не може не тішити», — наголосив владика. При цьому парафії, які ще не готові до переходу, з дозволу свого єпископа зможуть відзначати нерухомі свята за старим стилем аж до вересня 2025 року

Читати більше новин в Telegram

Щодо святкування Пасхи греко-католицькі священнослужителі вирішили поки не вносити змін, очікуючи на оновлення канону. Річ у тім, що у тому ж 2025 році відзначатиметься 1700-річчя Першого вселенського собору, і до цієї події між Римом та Константинополем ведуться переговори, щоб усі християни світу святкували Великдень в один день.

«Будемо разом працювати, долучатися до процесів вселенського християнства для реформи Пасхалії. Сподіваюся, що це буде справа, хоч недалекого, та все ж майбутнього», — додав предстоятель Української греко-католицької церкви.

Новоюліанський календар в ПЦУ: що ухвалив Синод

Православна церква України, як і УГКЦ, також взяла курс на зміну календарного стилю. 2 лютого 2023 року Священний синод ПЦУ затвердив порядок надання благословення на використання новоюліанського календаря.

Парафії та монастирі, які бажають дотримуватися нового стилю, мають погодити це рішення спочатку на парафіяльних зборах чи духовних соборах. Потім через єпархіального архиєрея звертатися з відповідним запитом до Священного синоду за благословенням.

Важлива умова: рішення про подання такого прохання має бути підтримане не менше, ніж двома третинами членів відповідної громади, та належним чином документально оформлене. Після отримання синодального благословення парафія\монастир мають право перейти на новоюліанський календар через два тижні або пізніше, як вирішить настоятель.

«Отримання відповідного благословення є винятком, який здійснюється за ікономією. Тому Священний синод рекомендує громадам і монастирям без реальної пастирської доцільності не поспішати з поданням прохань, очікуючи загальноцерковного рішення», — йдеться у постанові ПЦУ.

Засідання Священного синоду ПЦУ 2 лютого 2023 року. Фото: Православна церква України

Питання про загальну календарну реформу буде розглянуте Архиєрейським собором, який має відбутися 24 травня 2023 року. Якщо рішення буде позитивним, перехід, ймовірно, відбудеться так само, як і в УГКЦ, тобто з 1 вересня.

«До 1 вересня, коли починається новий церковний рік, час ще є. На мою думку, як одного з членів Архиєрейського собору, є всі аргументи та підстави прийняти позитивне рішення, одночасно забезпечивши можливість громадам, які цього бажають, зберегти попередню календарну традицію. Бо досвід реформ в минулому свідчить: проблеми виникають там, де реформа впроваджується “в одну мить”, без підготовки, згори та без можливості альтернативи для тих, хто не готовий до її сприйняття», — зазначив заступник голови Управління зовнішніх церковних зв’язків ПЦУ, митрополит Білоцерківський Євстратій (Зоря). 

Зміна церковного календаря в Україні: за та проти

Перехід на новий календарний стиль в Україні вже доволі давно є предметом обговорення як серед вірян, так і серед представників секулярного суспільства. В першу чергу дискусії точилися довкола питання, коли ж святкувати Різдво — 25 грудня, як майже в усьому світі, чи 7 січня, як у деяких православних церквах, зокрема російській? 

З кожним роком ідея відзначати народження Хреста разом з усім світом почала набувати дедалі більшої популярності, і однією з причин цього процесу послужила війна Росії з 2014 року. Подібні ідеї дедалі активніше почали просувати й деякі представники духовенства, при чому як  греко-католицької, так і православної церков. І згодом це питання розрослося до масштабу проведення повноцінної календарної реформи.

Церкви не висловлювались категорично проти переходу, втім в обох церквах вважають процес цей процес доволі тривалим. Адже йдеться не лише про одну дату відзначення Різдва, а про повну зміну календарної традиції. Але повномасштабне вторгнення РФ 2022 року спонукало максимально відгородитися від впливу країни-терористки, і зміна церковного літочислення стала одним із найбільш очевидних рішень.

Зустріч предстоятелів УГКЦ та ПЦУ Святослава та Епіфанія. Фото: Україна молода

«Ми стали на шлях реформи церковного календаря. Минулого [2022] року я говорив, що потрібен час, потрібно декілька років. Але у зв’язку з війною ми бачимо, що цей процес відбувається дуже швидко і динамічно. Тому ми реагуємо на запит наших вірян»,— розповів предстоятель Православної церкви України, митрополит Епіфаній (Думенко).

Наприкінці 2022 року глави УГКЦ та ПЦУ домовилися створити спеціальну робочу групу для всебічного вивчення переходу обох українських церков на григоріанський чи новоюліанський календар. Група заслухає аргументи як прихильників, так і противників календарної реформи.

Однією з ключових переваг переходу на новий стиль вважається краща точність літочислення з астрономічної позиції. Григоріанський календар ввели у XVI столітті якраз через неточність юліанського, який був запроваджений ще до нашої ери. У XX столітті з’явився ще й новоюліанський, за яким нині живуть чимало православних церков світу. Він мало чим відрізняється від григоріанського, за винятком порядку визначення дати Великодня. 

«Якщо мій годинник не йде, я віддаю його в ремонт, а не живу з ним далі, бо він мені подобається. Мені потрібен актуальний час, а не із запізненням, бо я не буду нікуди встигати. Так подібно десь з юліанським церковним календарем — він помиляється і відстає. Саме тому маємо різницю у 13 днів», — пояснив керівник департаменту інформації УГКЦ, отець Ігор Яців.

Українцям цікавий перехід не тільки через релігію, але й політику. Так, на думку голови інформаційно-видавничого центру Волинської єпархії Православної церкви України Віталія Собка, завершення календарної реформи в Україні завдасть суттєвого удару по іміджу так званого «русского мира», який намагається нав’язати країна-терористка.

«За неточний і застарілий юліанський календар дуже сильно тримається російська церква, а також ті церкви, які тяжіють до неї або перебувають під її впливом. За старим юліанським календарем живуть грузинська, єрусалимська, сербська, македонська, російська церкви. І ми з ними», — зазначив церковний служитель.  

Противники календарної реформи в рядах ПЦУ та УГКЦ кажуть, що зміна календаря може призвести до розколу в самих конфесіях. І головні лобісти переходу цілком усвідомлюють таку загрозу. Це помітно в обережному підході керівництва обох українських церков до процесу та лояльності до тих парафій, які ще не готові прийняти новий порядок. 

«Це не просто побоювання, а дуже серйозна небезпека. Зараз у багатьох церквах, де відбувся перехід, сталися розколи на так званих старостильників і новостильників. Подекуди ці розколи є глибокими та великими. Старостильні православні християни, які не захотіли переходити, налічують велику кількість громад. В Україні й так православ’я поділене. А тут може статись так,  що сама Православна церква України може розділитись через це питання», — пояснив отець Віталій Собко.

Окрім того, існує побоювання, що одномоментне впровадження нового календаря може уповільнити перехід громад із московського патріархату до Православної церкви України. А на території нашої країни саме віряни УПЦ МП є найзапеклішими поборниками реформи та розриву зв’язків з РПЦ. 

Також серед аргументів «проти» іноді можна почути, що старий юліанський календар, попри свої неточності, став складовою української національної ідентичності. Саме до нього прив’язані дати традиційного укладу життя — різноманітні народні прикмети, прогнози погоди тощо

Свята за новим календарем: які дати зміняться

З впровадженням новоюліанського календаря дати нерухомих свят змістяться у часі на 13 днів назад. Щоб краще зрозуміти, коли саме готуватися до найголовніших свят, Заборона зібрала ключові зміни:

  • Різдво Христове — 25 грудня замість 7 січня;
  • Собор Пресвятої Богородиці (Марії) — 26 грудня замість 8 січня;
  • Щедрий вечір (Маланки) — 31 грудня замість 13 січня;
  • Василя — 1 січня замість 14 січня;
  • Водохреща — 6 січня замість 19 січня;
  • Мучениці Тетяни — 12 січня замість 25 січня;
  • Стрітення Господнє — 2 лютого замість 15 лютого;
  • Благовіщення Діви Марії — 25 березня замість 7 квітня;
  • Різдво Івана Хрестителя — 24 червня замість 7 липня;
  • Преображення Господнє (Спаса) — 6 серпня замість 19 серпня;
  • Успіння Пресвятої Богородиці — 15 серпня замість 28 серпня;
  • Різдво Пресвятої Богородиці — 8 вересня замість 21 вересня;
  • Покров Пресвятої Богородиці (Покрови) — 1 жовтня замість 14 жовтня.
  • Андрія Первозванного — 30 листопада замість 13 грудня;
  • Миколая Чудотворця — 6 грудня замість 19 грудня.

Раніше Заборона розповідала про особливості місячного календаря, за яким визначають китайський Новий рік, зокрема про те, як він з’явився та сучасні китайці його тлумачать.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій