Україна приєдналася до міжнародного обміну податковими даними — фінансовий стан громадян стане прозорішим. Тепер ніхто не зможе ухилятися від податків? Чи не все так просто?

20 березня Верховна Рада прийняла закон №8131 про автоматичний обмін податковою інформацією в рамках міжнародної багатосторонньої угоди (MCAA CRS). Завдяки цьому Україна покращить податкову звітність з іншими країнами-членами угоди. В рамках міжнародного обміну в наступному році українська податкова зможе отримати величезний масив даних стосовно рахунків українських фізичних та юридичних осіб за кордоном. Заборона розповідає, як працює цей обмін та якими будуть наслідки для платників податків.

Що відомо про міжнародний обмін? 

CRS функціонує у 110 країнах світу, включно з ЄС. Впровадження стандарту було однією з обов’язкових вимог для України у рамках євроінтеграції. Завдяки цьому обмін податковою інформацією щодо діяльності юридичних та фізичних осіб, які працюють та сплачують податки у країнах, що приєдналися до багатосторонньої угоди, вийде на новий рівень. 

Єдиний стандарт обміну даними про платників податків існує з 2014 року. Його розробила Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Головна мета — налагодити взаємний доступ до інформації про сплату податків резидентами та нерезидентами, отримання ними відсоткових виплат, дивідендів або прибутку від продажу активів (включно з трастами та фондами).

Зокрема, приєднання української податкової до CRS сприятиме кращій звітності та перевірці інформації про рахунки податкових резидентів України. Фактично персональна інформація стосовно українських фізичних чи юридичних осіб, які працюють на території інших країн та платять там податки, буде надходити від іноземних фінансових установ у Податкову службу України. Дані, які підлягатимуть обміну, стосуватимуться залишків готівки на рахунках, депозитів у банках, цінних паперів та інвестиційних рахунків. Про повний перелік правил щодо подвійного оподаткування та декларування для громадян України, які перебувають за кордоном, Заборона писала тут. 

Як міжнародний обмін допоможе виявити неоподатковані кошти українців за кордоном?

Відповідно до загального стандарту CRS, фінансові установи (банки, інвестиційні та страхові компанії, трасти) та уповноважені органи збиратимуть персональні відомості про власника рахунку. Серед них:

• ПІБ, адреса проживання;
• держава, у якій власник рахунку є податковим резидентом (тобто проживає у країні більш як пів року);
• дані про фінансову установу (або про кілька фінустанов), де відкриті рахунки;
• баланс рахунку/рахунків та дохід, отриманий від фінансових активів (пасивних інвестицій);
• річний баланс відповідних рахунків та всі доходи, що зараховуються на ці рахунки.

Обмін вказаною інформацією працює в обидві сторони: Україна відправлятиме дані про податкових резидентів країн-учасниць, що приєдналися до стандарту, а іноземні держави, своєю чергою, надсилатимуть зібрану інформацію про податкових резидентів України до Державної податкової служби (ДПС).

Згідно з міжнародним стандартом, фінансові структури також передають відомості про рахунки нерезидентів податковим органам. Це іноземні громадяни та особи без громадянства, у яких є посвідка на проживання в Україні, або українські громадяни, які тимчасово перебувають на території нашої держави та мають підтвердження постійного місця проживання в іншій країні. ДПС теж потрапить до одержувачів таких даних.

Для отримання більш детальної інформації українська податкова служба може скористатися системою EOIR. Вона містить специфічні дані, яких немає у звітах стандарту CRS, але податкова може отримати необхідні деталі за окремим запитом. До таких відомостей належить інформація про бізнес-діяльність українських резидентів. Наприклад, чи є громадянин України кінцевим власником іноземної компанії, чи керує він трастом, зареєстрованим в іншій країні. Те ж стосується й іноземців, які хочуть придбати в Україні житло чи відкрити бізнес. Всі дані про їхній прибуток будуть передаватися податковим структурам в рамках такого обміну.

Обмін інформацією не створить нових податкових обов’язків, але, зокрема, надасть податковій службі нові інструменти для збору інформації про доходи українців — насамперед отримані за межами України, пояснює Смердов. 

У тих, хто отримував доходи за кордоном, але не декларував їх в Україні, можуть виникнути проблеми з податковою службою. Розглядається блокування доходів та накладення податкових санкцій на громадян, які приховували свої статки та не сплачували податки в Україні.

Коли розпочнеться обмін податковою інформацією?

Від 1 липня 2023 року закон №8131 вимагатиме від банків, інвестиційних та страхових компаній проводити перевірку рахунків клієнтів, щоб сформувати готові звіти для автоматичного обміну. 

До кінця 2023 року має відбутися перевірка даних про клієнтів, на чиїх рахунках містяться суми понад $250 000, а до 31 грудня 2024 року — перевірка клієнтів, на чиїх рахунках є менше ніж $250 000. І вже з наступного року Україна направить підзвітну інформацію за півріччя іншим країнам-учасницям. 

«Якщо все запуститься як заплановано, то відомості передаватимуть з середини 2023 року. Відомості за більш ранні періоди не передаватимуться. Насамперед обмін торкнеться всіх резидентів України (включно з ФОПами), які мають відкриті за кордоном рахунки. Також це стосуватиметься компаній з бенефіціарами серед резидентів України», — говорить Смердов.

Автоматичний обмін стосуватиметься не тільки банків, а й інших фінансових установ. З великою ймовірністю такі платіжні системи як Mastercard, Visa, PayPal, Payoneer також надаватимуть відповідну інформацію податковим.

Багато українців мають гроші на іноземних рахунках. Якщо громадянин України захоче вивести свої накопичення з іноземних банків на українські рахунки, невідомо, як ці доходи будуть перевірятися, та чи будуть оподатковуватися.

«Алгоритм роботи податкових, за нашою оцінкою, буде таким, — каже Смердов. — У разі виявлення податковою службою коштів на рахунках за кордоном буде направлений запит для з’ясування та підтвердження таких коштів. Якщо за результатами буде виявлено, що такі кошти неоподатковані, будуть здійснюватись додаткові нарахування податків та штрафних санкцій».

Як податковою інформацією обмінюються в інших країнах?

Обмін інформацією може вважатися успішним лише тоді, коли країна володіє необхідними технічними й адміністративними можливостями для використання отриманої інформації у виявленні нерозкритих активів і зборі належних податків.

У системі автоматичного обміну є проблеми технічного характеру. Наприклад, коли недоступні ідентифікаційні номери платника податків (ІПН), імена та адреси не можуть бути зіставлені, або податкові використовують різні формати ІПН. 

Систему CRS також критикують за можливість уникнути сплати податків — наприклад, використовуючи підроблені схеми проживання. Власник рахунку отримує громадянство або посвідку на проживання в іншій країні, але не переїжджає туди — це лише плутає фінансові установи та податкову.

Є країни, які повністю або частково уникають міжнародного обміну — це так звані країни податкового притулку. Наприклад, Швейцарія залишає за собою право не розкривати банківську таємницю — такий закон діє там від 1934 року і стосується захисту приватної інформації клієнтів банку. У такий спосіб швейцарські банки отримують прибуток за зберігання мільярдів іноземних неоподаткованих активів на своїх рахунках.

США здебільшого користуються власною системою обміну даними — FATCA (ця схема обміну даними подібна до CRS, але не розкриває всіх відомостей про особу). Згідно з системою, США мають право не ділитися інформацією про рахунки, що належать резидентам інших країн — дані можуть залишатися нерозкритими для оподаткування в країні проживання фізичної чи юридичної особи. Але при цьому США отримають всю інформацію про платників податків з інших країн.

Хоч у 2019 році майже 100 країн здійснили обмін інформацією, що дозволило податковим органам отримати дані про 84 мільйони фінансових рахунків, відкритих в офшорах із загальним обсягом активів у €10 трильйонів, в багатьох країнах існує проблема з ухиленням від податків. 

Згідно з дослідженням німецької онлайн-платформи, яка спеціалізується на даних щодо окремих секторів економіки, країни ЄС втратили у 2015 році близько €824 мільярдів у вигляді податкових надходжень. Та щороку країни ЄС продовжують втрачати мільярди через наявність податкових притулків на кшталт Швейцарії, де приймають податкову інформацію від інших країн, але не показують своєї.

Оскільки обмін інформацією через CRS та EOIR працює в обидві сторони, ймовірно, після того як Україна зможе повністю доєднатися до міжнародної системи, може початися пошук прихованих доходів і активів українських громадян за кордоном. 

Важливо, що країни, які давно приєдналися до обміну податковими даними, мають всю необхідну інформацію про українців та їхні доходи. Адже Україна приєдналася до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (Multilateral Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters, MCMAA) у 2009 році та отримала можливість здійснювати податкову співпрацю з іншими країнами-членами конвенції (і тими країнами, які не є учасницями конвенції). Але як тільки Державна податкова служба України надішле перший звіт у рамках CRS, вона одразу отримає величезний масив відомостей про українських платників податків за кордоном.

«Для держави, звісно, ситуація з оподаткуванням покращиться, оскільки податкові органи отримають додатковий інструмент для збільшення надходжень, — наголошує Смердов. — Однак з боку платників податків, звісно, ситуація протилежна, оскільки для них збільшуються ризики донарахувань за іноземними надходженнями».