Читаєте зараз
Декларування допомоги та подвійне оподаткування (в Україні та країні, що дала прихисток) для біженців. Заборона пояснює, чи працює це на практиці

Декларування допомоги та подвійне оподаткування (в Україні та країні, що дала прихисток) для біженців. Заборона пояснює, чи працює це на практиці

Anastasiia Opryshchenko

Громадяни, які переїхали за кордон, не звільняються від сплати податків та подання податкових декларацій в Україні. А якщо особа перебуває за кордоном більш ніж пів року, вона стає податковим резидентом іншої держави й підпадає під подвійне оподаткування. Також особи, що отримували допомогу у Європі як біженці, мають внести ці дані у декларацію. Заборона розповідає, які податкові правила діють для українських біженців, як і навіщо подавати декларації про допомогу, та як це все працює.


Податкові правила для українців за кордоном

Податки за кордоном сплачують всі — навіть іноземці, які працевлаштовані в одній країні, але постійно проживають в іншій. Це правило поширюється і на українців, які масово евакуювалися через повномасштабне вторгнення. Обов’язок сплачувати податки в державі постійного проживання виникає навіть без зміни громадянства чи отримання особою будь-якого іншого статусу. Податки платять особи, що мають або статус громадянина, або статус податкового резидента. Українці, які евакуювалися через війну, отримують допомогу залежно від їхнього статусу перебування за кордоном: туриста, біженця чи набутого статусу тимчасового захисту.

Біженці з України, які більш як пів року (183 дні) перебувають у країнах ЄС та отримують дохід в Україні, стають податковими резидентами країни свого перебування. Цей статус передбачає сплату податків одразу в дві країни. За приховування доходу передбачені серйозні штрафні санкції: у разі приховування доходу чи інших об’єктів оподаткування з платника стягується сума податку, вирахувана з прихованого доходу, а також штраф у п’ятикратному розмірі від нарахованої суми податку.

У більшості країн першою підставою для набуття податкового резидентства є наявність власного або орендованого житла. Якщо таке житло є у двох країнах, тоді податкове резидентство визначається за наявністю так званого центру життєвих чи економічних інтересів у певній країні. До переліку економічних інтересів входить:

  • постійне місце проживання;
  • офіційне місце роботи;
  • зареєстрований бізнес чи ФОП;
  • відкриті банківські рахунки;
  • регулярна сплата податків та комунальних платежів;
  • тісні родинні зв’язки;
  • місце, у якому постійно навчається неповнолітня дитина цієї особи (дитсадок, школа чи вуз);
  • абонементи до спортзалів, басейнів, секцій.

Якщо центр економічних інтересів особи знаходиться в Україні, то це достатня підстава для того, аби не платити податки з доходів за кордоном. Заборона вже розповідала, що для уникнення сплати податків одразу двом державам фізичним особам-підприємцям, які перебувають у країнах ЄС, достатньо оформити онлайн-довідку про податкове резидентство (вже доступно у «Дії»).

Також можна подати такі документи, аби не сплачувати подвійні податки:

  • довідка про сплату податків в Україні;
  • актуальне місце реєстрації в Україні;
  • докази про наявність зареєстрованого в Україні ФОП (документи щодо реєстрації та податкові декларації);
  • довідки про наявність актуальних рахунків в українських банках;
  • довідки про відвідування дитиною особи навчальних закладів в Україні;
  • квитанції про сплату комунальних платежів в Україні.

Однак ці документи поширюються тільки на податки за 2022 рік — надалі уникати податків у країні, де людина проживає, буде складніше. Одна з причин — те, що 19 серпня 2022 року Україна приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін податковою інформацією (CRS). Наразі передбачені цією угодою стандарти ще не імплементовані, однак в майбутньому вона може дозволити українській податковій автоматично надсилати всю інформацію про українців, які є податковими резидентами інших країн, до податкових цих країн. Крім цього, кожна країна має свої правила оподаткування, тому для українських біженців неможливо уніфікувати цю процедуру.

Важливо, що інформація про зарплати, які біженці отримують від українських роботодавців на рахунки в українських банках, недоступна для іноземних податкових органів. Тому нарахувати свої податки на дохід біженців іноземні податкові поки що не можуть.

До того ж більшості українських біженців питання подвійного оподаткування не стосується, оскільки вони живуть на власні заощадження, допомогу з України або на соцвиплати. Люди, які вже працевлаштувалися, здебільшого працюють на низькокваліфікованих роботах із зарплатами до тисячі євро — у Європі це неоподатковуваний мінімум.

Українці, які поїхали за кордон, мають право на соціальну допомогу, яку можна отримувати не лише речами, але й у грошових виплатах. Водночас Закон України «Про запобігання корупції» все ж передбачає, що соціальні виплати у грошовій формі потрібно декларувати як дохід. Тому українці, які отримують допомогу в іноземній валюті, мають декларувати виплати.

Що за декларація виплат та навіщо це робити?

З 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року. Інформацію про отримання допомоги від іноземних держав, їхніх державних фондів та від іноземних компаній громадянами, що отримали статус тимчасового захисту, треба внести у декларацію. Про це йдеться у статті 179 Податкового кодексу. При цьому обов’язку платити податки з іноземної допомоги немає.

Олена Макеєва, голова ради директорів міжнародних аудиторських, бухгалтерських, юридичних і консалтингових компаній (GGI Global Alliance) пояснює у розмові із Забороною, що декларувати іноземну допомогу слід в щорічній декларації до 1 травня 2023 року. Підтвердженням можуть бути рішення іноземних органів та банківські виписки. Законодавчих норм, які б дозволили не декларувати такі іноземні доходи, немає.

«У податкових органів є достатньо механізмів, аби отримати інформацію про те, що особа не вказала весь прибуток, навіть коли автоматичний обмін (CRS) ще не запроваджений. Облік осіб, які залишили Україну через війну, ведеться прикордонними органами, ООН та іншими міжнародними інституціями. Окрім того, Україна підписала угоду про допомогу у податкових справах», — пояснює Макеєва.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори — конституційний обов’язок громадян та їхня особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності. За неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

  • в розмірі 340 грн за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
  • в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації.

Однак Макеєва підкреслює, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України. Відповідно до положень, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно подати декларацію він звільняється від відповідальності за несвоєчасну подачу документів протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

В Україні подавати річні декларації про майновий стан і доходи зобов’язані такі категорії осіб: 

  • фізичні особи-підприємці (ФОП);
  • люди, які отримують податкову знижку або придбали майно / отримали спадщину, що підлягає оподаткуванню;
  • ті, хто виїхав за кордон на постійне проживання.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет на сайті Державної податкової служби України.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій