Україна замінована на 25%: як зброя забруднює все навколо та чи можна цьому запобігти

Розмінуванням України займаються і державні служби, і волонтери, і міжнародні організації, проте очевидно, що швидко очистити землю та воду не вийде. Досвід воєн говорить про те, що мінна небезпека залишається і після закінчення бойових дій.

Як снаряди впливають на людей, тварин та екосистеми, «Новини Донбасу» спитали у фахівця зі збереження екосистем Центру екологічних ініціатив «Екодія» Богдана Кученка.

Небезпека від снарядів: здоровʼя та екологія

Який вплив на здоровʼя людини мають постійні обстріли — ракетні та артилерійські? 

Найбільш очевидне — це проблема дихальної системи. Можуть виникати хронічні захворювання легень. Регулярне споживання важких металів у високій концентрації підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань. Або в не дуже високій концентрації, але протягом тривалого часу. Забруднення води може викликати проблеми з нирками. На кровоносну систему це теж впливатиме, якщо йдеться про забруднення дрібнодисперсними частками, які можуть глибоко проникати та отруювати організм зсередини.

Яку небезпеку для екології становлять різні види снарядів?

Насамперед після вибухів важкі метали забруднюють ґрунти та ґрунтові води. Під час дослідження, проведеного ще у 2022 році на Харківщині та Донеччині, ми виявили, що там, де сталися вибухи артилерійських боєприпасів, є високий вміст свинцю і міді. Це токсичні метали.

Але будь-який метал у високій концентрації починає шкодити екосистемі, живим організмам, в тому числі людям. Наприклад, якщо на цій землі вирощувати якісь продукти, які можуть поглинати метали або токсини, адже важкі метали потрапляють у ґрунтові води та далі в колодязі. Також є проблема забруднення ґрунтів рештками вибухових речовин — тротилу, гексогену, октогену. Вони і так токсичні, але коли розкладаються, то стають ще більш отруйними.

Коли ці ризики найбільші?

Коли стається багато вибухів, особливо якщо це вибухи вторинні. Приміром, якийсь склад боєприпасів, куди був приліт, і воно не все одночасно вибухнуло, а горіло, розривалося, частина боєприпасів була розірвана сусідніми вибухами й уся вибухівка з них висипалася. Тоді концентрація отруйних речовин може бути високою і спричиняти навіть більше забруднення, ніж важкі метали. Також є порушення механічної структури ґрунту, його ущільнення, плавлення. Ґрунти стають непридатними для використання: рослини в цих місцях певний час рости не будуть.

Вплив мінування

Мінування має такі самі впливи?

Процес розмінування впливає подібно до описаного вище. А у мінування дещо інший вплив, і він, зокрема, повʼязаний зі зміною режимів землекористування на великих площах. Державна служба з надзвичайних ситуацій заявляла, що близько чверті території України може бути заміновано. Зрозуміло, що реальні площі менші, просто є території, які потрібно перевірити хоча б поверхнево. Але навіть якщо територія вважається потенційно замінованою, зазвичай вона не використовується в господарській діяльності. Це в теорії. А на практиці буває таке, що землі сільськогосподарського призначення фермери самі намагаються розмінувати, наражаючи себе на небезпеку, і повертають до використання. Але якщо концентрація мін дуже висока, то зрозуміло, що ніхто самовільно не буде займатися розмінуванням, бо це неефективно і дуже небезпечно. Такі території будуть покинуті на певний час. З урахуванням прогнозів, це можуть бути роки, а в деяких випадках навіть десятиліття.

Для цих ділянок така покинутість — це радше плюс чи мінус? Бо ми знаємо приклад Чорнобильської зони, де без людського впливу рослинність стала дуже різноманітною.

Якщо ці території заростають травʼяною рослинністю або деревами, із господарсько-економічного погляду це збитки. Для екології тут може бути деякий плюс, якщо йдеться про еродовані землі, які мали проблеми з використанням раніше. Там, де закон про охорону земель визначав, що частина ділянок підлягає консервації через те, що їх використання у віддаленій перспективі є небезпечним і призводить до втрати ґрунтів через водну ерозію. Тому їх доцільно консервувати, тобто відновлювати якусь природну рослинність, щоб зупинити процеси ерозії. Це може бути тимчасово або на постійній основі. Такі землі мали використовувати лише як пасовища, але на практиці цього не робили. Війна це змінила. Посилилося хімічне забруднення, є замінування, яке призводить до консервації. Просто неофіційно. Офіційно ж консервація досі не застосовується.

Чому?

Ця процедура прописана в законодавстві, всі ці деталі є. Просто вона доволі складна, дорога і часто невигідна для землевласників. Ми намагаємось порушити питання, щоб держава якось компенсувала втрати власникам, які змушені припинити користування своїми ділянками. Бо в деяких ситуаціях це вимушений захід саме через замінування.

Які ще є негативні наслідки мінування для ґрунтів? 

Через відсутність випасу, який неможливий в умовах замінування, може відбуватися поширення різних активних видів дерев і кущів, зокрема інвазійних. Тож ця територія заростає, і види просто зникають.

Відсутність втручань зробить ліс більш різноманітним. Але на півдні та сході багато лісів створені штучно. Без догляду вони не зможуть існувати та деградуватимуть.

Пожежі від мін і токсичні речовини

Яку небезпеку становлять міни для тварин?

Для них часто це є проблемою, особливо для копитних тварин. Вони, так само як і люди, можуть підриватися на мінах. Крім того, що вони самі гинуть, це може спричинити пожежі. Якщо погода суха, то пожежі швидко поширюються. 2022 року було багато лісових пожеж.

У Чорнобильській зоні виникали пожежі після того, як окупанти відійшли. Десь за місяць-два. Є дві версії причин цих пожеж. Перша — на боєприпасах були таймери, які активували залишені снаряди. Друга — підривалися тварини. Такі пожежі швидко поширювалися. Тому пожежна небезпека однозначно зростає через замінування і накопичення великої кількості відмерлої біомаси рослин.

Можливо, території, які немає змоги швидко розмінувати, треба відмежовувати від населених пунктів і територій, які не забруднені мінами, але при цьому теж можуть горіти.

Деякі міни можуть пролежати в лісах роками. Чи мають вони вплив на повітря, чи виділяють токсичні речовини?

Радіаційного впливу немає, тому що у нас не застосовуються боєприпаси, які містять радіоактивні матеріали. Забруднення може бути, якщо пошкоджують промислові обʼєкти. Щодо віддаленого впливу, якщо немає детонації, то з часом єдине, що може бути, — це корозія корпусів. Вони зазвичай зроблені з металу, тож іржавіють. Оксиди металів, які утворюються, потрапляють у ґрунт та локально його забруднюють. 

Як швидко це відбувається?

Це відбувається дуже повільно, метал потрапляє в ґрунт у невеликих концентраціях. Вплив менший, ніж під час детонації, яка забруднює і повітря. Що сильніший вибух, то вище в повітря підіймаються ці забруднювальні речовини. Згодом їх можуть підхопити вітри, рознести на великі площі. Але якщо немає горіння певних обʼєктів, немає вибухів, то це локальний вплив. Проте якщо боєприпасів багато, то на людей, які живуть поруч, це може впливати. Буде постійне забруднення від вибухів.

Найгірше стається, коли є пожежа на небезпечних промислових обʼєктах — там, де є нафтопродукти, синтетичні продукти, утворені шляхом перероблення нафти. Вони виділяють багато токсичних речовин, які можуть мати канцерогенну дію або просто викликати проблеми з диханням.

Тобто виходить, що для екології краще, якщо міни роками лежать у землі, ніж коли вони підриваються навіть на полігонах?

В принципі, так. В ідеалі було б добре винайти недорогий спосіб утилізувати їх без підриву. У наших же масштабах всі такі наявні способи будуть невиправданими, тож залишаються локалізовані та контрольовані підриви на полігоні. Але все одно це краще, ніж коли ці боєприпаси самовільно вибухають чи на них хтось підривається.