Українські полярники дослідять дно Південного океану: чому це важливо
На українському науковому судні «Ноосфера», що перебуває в Антарктиці, стартувало нове міжнародне дослідження. Його спільно проводять Україна та Польща, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.
Так, у межах співпраці вперше було відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану. Дослідження відбувалося в протоці Пенола (район станції «Академік Вернадський») на трьох різних глибинах.
На кожній з них були знайдені різні морські організми:
- на глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки і голотурії (їх ще називають морські огірки);
- на глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву змієхвістки: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії);
- на глибині 120 м були зібрані різні види голкошкірих та колонії малорухомих видів мохуваток.
Поки зразки зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах. Після доправки в лабораторію науковці робитимуть виділення та прочитання генетичного коду відібраних організмів та вивчатимуть, скільки металу є в їхніх мінеральних скелетах.
Науковці пояснили, що зміна клімату призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH). Тому змінюється і фізіологія тварин, зокрема, вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води і відкладати їх у кістках, мушлях, панцирах тощо.
Забруднений металами скелет слабшає. Також окислення води негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію (він розчиняється у кислому середовищі). Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських мешканців ламкою та вразливою.
«Завдяки цим дослідженням вчені зможуть оцінити чутливість/стійкість водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану та виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці», — кажуть вчені.
