УПЦ МП виселяють з храмів: як це відбувається на практиці

• Служба безпеки України наприкінці листопада 2022 року провела низку обшуків у монастирях та храмах. Серед них Києво-Печерська та Почаївська лаври.
• Храми/монастирі/собори вважаються культурною спадщиною України і перебувають у власності держави. Священнослужителям певної єпархії їх надають виключно в оренду. Опікується цим Мінкульт.
• У випадку з обома храмами на початку 2023 року було розірвано договори оренди.

Теоретично після закінчення дії договору представники Московського патріархату мають добровільно залишити територію храму. Однак, приміром, у Почаївській та Києво-Печерській лаврах, намісники виступили проти та навіть не пустили представників заповідників, частинами яких є храми. Такі дії кваліфікуються як перешкоджання користуванню майном держави — є ціла процедура, як діяти у такому випадку.

Заборона розповідає про виселення УПЦ МП з найбільших українських храмів та про те, яким чином це відбуватиметься у інших релігійних спорудах.

У Московського патріархату заберуть Почаївську лавру

Служба безпеки України наприкінці листопада 2022 року провела низку обшуків у монастирях та храмах, які підпорядковуються Українській православній церкві Московського патріархату. Серед них була і Почаївська лавра, що на Тернопільщині. Це найбільша православна святиня Волині та друга після Києво-Печерської лаври в Україні. 

Там знайшли пропагандистські матеріали, які заперечують існування українського народу, мови, та самої України як держави. Це, ймовірно, стало офіційним приводом не продовжувати оренду з УПЦ МП, який закінчився у березні 2023 року. Міністерство культури вже розпочало процес повернення Почаївської лаври під контроль держави, розповів очільник відомства Олександр Ткаченко.

«Керівником державного заповідника подано позов до суду про те, щоб повернули церкву, з якою закінчилася угода про користування УПЦ МП на території Лаври», — пояснив початок процедури міністр.

Намісник монастиря УПЦ МП на території Почаївської лаври митрополит Володимир не пустив представників заповідника до церкви. За законом це кваліфікується як перешкоджання користуванню майном держави. Тож до поліції було подано офіційне звернення — незабаром буде відкрито кримінальне провадження щодо.

«У Почаївській лаврі процес розпочався. Також будуть і деякі інші процеси щодо інших установ, де припинили діяти договори оренди чи користування відомими обʼєктами, що належать до історичної спадщини України», — сказав Ткаченко.

Цікаві факти про Почаївську лавру:

• збудована, згідно з офіційною версією, 1240 року. Через напад монголо-татарської орди ченці з Києва тікали і оселялись у різних місцях. Одним з таких і стала Почаївська гора. Спочатку вони жили у печерах, але згодом розбудували цілий комплекс;
• певний час лавра була у підпорядкуванні греко-католицької церкви. Успенський собор  — головний у комплексі — збудований саме у цей період;
• відому ікону Почаївської Божої Матері було короновано Папою Римським у 1773 році;
• 1831 року, після польського повстання, монастир повернувся у православ’я;
• у лаврі є книга про історію святині українською мовою. Але деякі сторінки з історії обителі пропущені. Зокрема, не згадується про XVIII століття, коли лавра була одним із найголовніших осередків українського культурного руху;
• за СССР храм діяв як святиня Російської православної церкви. З 1988 до 1990 року намісником лаври був нинішній митрополит і глава УПЦ (МП) Онуфрій (Березовський);
• коли було проголошено незалежність України, намісником лаври став єпископ Яків (Панчук), який підтримував Київський патріархат. Одним із перших його рішень було запровадження богослужінь українською. Проти нього піднявся бунт серед богослужителів і Якова вигнали з монастиря.

УПЦ МП: виселення з Києво-Печерської лаври

Наприкінці грудня 2022 року керівництво національного заповідника «Києво-Печерська лавра» повідомило УПЦ МП, що не продовжує договір оренди на Успенський та Трапезний собори, який закінчився 31 грудня 2022 року.

Вже у березні-2023 заповідник надіслав патріархату лист про повне розірвання договору оренди. Священників попросили покинути лавру до 29 березня.

«У цьому листі жодної інформації про юридичні підстави для таких дій не зазначено… Єдиною підставою для відселення монахів з православної святині є лише забаганка чиновників з Мінкульту, так само як це було і за радянської влади у 60-х роках минулого століття», — відповіли представники МП.

Пізніше намісник Свято-Успенського монастиря Павло (Лебідь) заявив, що УПЦ МП не має наміру виселятися з Києво-Печерської лаври. Також у мережі з’явилося відео з його служби, на якій він закликав вірян «до останнього відстоювати свої права».

Однак офіційних причин для виселення може бути кілька. Одна з них — будівництво каплиці на території Десятинної церкви комплексу, яка охороняється ЮНЕСКО.

«Частина парафій МП в Україні користується історичною та культурною спадщиною. Це реальні механізми впливу, й не потрібно для цього ухвалювати нові закони. Наприклад, щодо Києво-Печерської лаври, це взагалі легко зробити. Щонайменше вони порушили договори оренди, будуючи нові споруди в буферній зоні ЮНЕСКО. А якщо згадати, як священники лаври ставилися до коронавірусних обмежень з 2020 року, перетворивши її на осередок розповсюдження інфекції, можна було б говорити про ліквідацію цієї конкретної релігійної організації», — зазначив релігієзнавець Дмитро Горєвой.

Раніше Заборона розповідала про державні кроки для закриття УПЦ МП: чи реально взагалі це зробити та яка є альтернатива. Після проведення обшуків, введення санкцій і вручення підозр одіозним лідерам уряд має розробити відповідний законопроєкт.