Читаєте зараз
Уряд Угорщини євроскептичний (і проросійський), але економічно залежить від ЄС. Як так сталося? І чи буде країна блокувати вступ України до НАТО та ЄС?

Уряд Угорщини євроскептичний (і проросійський), але економічно залежить від ЄС. Як так сталося? І чи буде країна блокувати вступ України до НАТО та ЄС?

Oleksandr Humeniuk

Угорщина залишається, мабуть, найєвроскептичнішою країною Європи. Вона блокує рішення щодо антиросійських санкцій та виступає проти інтеграції України в НАТО — і при цьому залежить від дотацій ЄС. Тоді чому її не виключать з ЄС та Альянсу? Та чи можливо це взагалі? Разом з експертами Заборона відповідає на це та ще декілька запитань.


Сучасну політику Угорщини описують як імперську. Це так? У чому її коріння? Відповідь очевидна: в імперській травмі 

Угорщина була одним з найсильніших гравців континентальної Європи: з 1867 до 1918 року країна перебувала у складі Австро-Угорщини, що складалася з Австрійської імперії та Угорського королівства. Влада імперії розповсюджувалась на території сучасних Австрії та Угорщини, а також на Чехію, Словаччину, Хорватію, Словенію, Чорногорію, частини Італії, Польщі, Румунії, Сербії та України. 

У 1914 році Австро-Угорщина стала каталізатором Першої світової війни, оголосивши війну Сербії. Цю чотирирічну війну часто називають періодом демонтажу імперій: після неї розпалися Російська, Османська, Германська та Австро-Угорська імперії. Це призвело до фрагментації Австро-Угорщини та відновлення Угорського королівства.

Проте у 1920 році було підписано Тріанонський договір, за яким Угорське королівство погоджувалося на від’єднання частини території. За договором, землі передали Чехословацькій республіці, Королівству Румунія, Королівству сербів, хорватів і словенців та Австрійській республіці.

Згодом за сприяння нацистської Німеччини та Італії у 1938 році був підписаний перший Віденський арбітраж: Угорщині повернули частину земель, втрачених внаслідок Тріанонського договору. У 1940 році відбувся другий Віденський арбітраж, яким було повернуто частину земель, раніше переданих Королівству Румунія. Однак після програшу країн Осі у Другій світовій війні обидва Віденські арбітражі були скасовані, а Угорщина повернулася до кордонів, встановлених Тріанонським договором.

Саме через Тріанонський договір з’явилося поняття «Великої Угорщини» — політична ідеологема, згідно з якою країна має існувати в кордонах Угорського королівства. Прихильники «Великої Угорщини» вважають Тріанонський договір несправедливим та мріють відновити територіальний статус Угорщини до Першої світової війни. 

На чому будується політика Віктора Орбана і як він використовує антизахідні та націоналістичні сантименти?

Угорська політична партія «Фідес», створена в 1988 році чинним прем’єр-міністром Віктором Орбаном, на момент заснування дотримувалася ліберальної риторики. Але вже за два роки за лідерства Орбана партія зайняла більш правоконсервативну позицію. Після перемоги «Фідес» на виборах 1998 року 35-річний Орбан став наймолодшим прем’єр-міністром в історії сучасної Угорщини. Після програшу його партії у 2002 році він пішов у відставку, однак 2010 року знову очолив уряд та обіймає посаду прем’єра і донині.

Попри правопопулістську політику і проблеми з економікою, Орбан — надзвичайно популярний політик. Хоча більшість досягнень його партії в минулому: у перший період прем’єрства Орбану вдалося зменшити інфляцію з 10% до 7.8%, скоротити дефіцит бюджету з 3.9% до 3.4%, скасувати плату за навчання в вищих навчальних закладах та повернути материнські пільги. За його першої каденції у 1999 році Угорщина була прийнята до НАТО. 

Однак починаючи з другого приходу до влади у 2010 році ефективність правління Орбана знижувалась. Економічна ситуація стала погіршуватись після всесвітньої економічної кризи 2008 року. Угорщина, як і всі інші країни ЄС, мала зовнішній борг (його розмір був одним із найбільших у ЄС на той час). Ситуація погіршилась через невигідні умови погашення — середній термін погашення становив лише 3,3 року. На фоні економічних проблем Орбан почав звертатись до націоналістичної ідеї «Великої Угорщини».

«Відповідь [на те, чому прем’єр має високий рейтинг] треба шукати в бажанні Орбана грати на тому, що хоче почути його електорат. Він знайшов нішу головного євроскептика в Європі, яку використовує у своїх популістських меседжах, щоб посилювати позиції та зберігати владу», — пояснює Забороні експерт з Українського інституту майбутнього Ілля Куса.

Режим Орбана — авторитарний? Чи є в Угорщині опозиція?

Попри тривалу гегемонію «Фідес» та Орбана, в Угорщині є міцна опозиція. На останніх парламентських виборах у 2021 році партії «Фідес» протистояв об’єднаний опозиційний альянс «Об’єднані для Угорщини», який очолював Петер Маркі-Зай. Лідер опозиції обіцяв зближення з ЄС, а також перегляд угод, укладених за часи правління Орбана з Росією та Китаєм. Опозиції вдалося набрати близько 34% голосів проти 54% набраних «Фідес».

«Можливо, на наступних виборах опозиція переможе, — говорить Забороні Ілля Куса. — Питання в тому, що опозиції довго не вдавалось домовитись між собою. По-друге, в Орбана під контролем чимало медіа. Взагалі Орбан більш вміло маніпулює громадською думкою, ніж його опоненти. Думаю, що втомлений від правління Орбана електорат буде зростати. В якийсь момент опозиція повернеться до влади». 

Угорщина виступає проти членства України в ЄС та НАТО. Ба більше: уряд стверджує, що таке членство неможливе без згоди РФ

У виступах Віктор Орбан звертається до прокремлівських наративів. Зокрема, один з найпопулярніших меседжів — переконання, що війна закінчиться, якщо перестати надавати зброю Україні. Ще одне підігравання Кремлю — перешкоди в інтеграції України до ЄС та НАТО. Так, Угорська влада апелює до скасування так званого мовного закону, внаслідок якого, на думку Орбана та його команди, права угорських меншин в Україні утискаються, що має викликати занепокоєння ЄС. 

Те ж саме стосується і вступу України до НАТО. Угорщина не поділяє оптимізму європейських партнерів та не хоче, аби Україна стала членом альянсу. Зокрема, віцеспікерка угорського парламенту Дора Дуро зробила таку заяву: «Без ризику початку війни вступ України [до НАТО] можливий лише в тому випадку, якщо Росія схвалить це у вигляді певної угоди».

Також офіційний Будапешт розкритикував перемовини формату Україна — НАТО, що відбулись 4 квітня (раніше Угорщина виступала проти їх проведення). 

Які наслідки можуть чекати на Угорщину за її проросійський курс?

Погіршення економіки і непривабливість країни для глобального капіталу, але не більше.

«Механізму виключення країни з ЄС чи НАТО не існує, якщо тільки сама країна не прийме таке рішення. Існують фінансові санкції всередині ЄС, але вони не передбачають покарання за певні зовнішньополітичні дії», — пояснює експерт у сфері міжнародних відносин Олександр Сушко. 

Окрім того, попри відсутність механізму виключення з ЄС чи НАТО, вихід Угорщини з альянсів — контрпродуктивний варіант для обох цих структур.

«Всі розуміють, що не можна виганяти країну і цим ще більше розколювати ЄС, — стверджує Ілля Куса. — В Угорщини є політичні союзники у країнах Вишеградської четвірки, яким необхідно, щоб цей блок країн виступав більш автономно і суб’єктивувався всередині ЄС. Тому, здається, страшних наслідків для Угорщини не буде».

Враховуючи важливість збереження стабільності всередині НАТО та ЄС, виключення Угорщини з цих організацій виглядає малоймовірним. Однак є інший тип покарання, і, на думку Олександра Сушка, воно вже діє:

«Наприкінці 1990-х Угорщина сприймалась як тигр Східної Європи — туди йшли великі інвестиції. Зараз Угорщина не сприймається міжнародним бізнесом: триває стагнація, країна втрачає людей. [Євроскептична політика] є частиною бачення керівною елітою місця Угорщини у світі: ставка робиться на взаємини з Росією для отримання пільг і знижок. Це, своєю чергою, знижує привабливість Угорщини як ринку».

Чи може Угорщина заблокувати членство України в ЄС та НАТО?

На думку експертів, з якими спілкувалася Заборона, позиція Будапешта стосовно вступу України до ЄС чи НАТО не настільки критична. Попри публічну антиукраїнську позицію, через торги щодо економічних преференцій для Угорщини з боку ЄС уряд Орбана планово підтримує рішення поступової української євроінтеграції.

«В ЄС є механізм призупинення та заморозки виплат з європейського бюджету. Угорщина дуже сильно на них спирається, — розповідає Ілля Куса. — Євроінтеграційні рішення і всі пакети антиросійських санкцій були прийняті, тому що Угорщина залежна від ЄС. Вони не можуть розвалювати рішення — вони можуть їх блокувати, вибиваючи преференції. Але не більше того».

Вступ України до НАТО — процес більш складний, аніж вступ до ЄС. Нещодавній приклад — блокування вступу Швеції через претензії Туреччини щодо політичної підтримки курдів шведським урядом. Судячи з усього, Україні доведеться домовлятися з керівництвом Угорщини. Тим більше що до початку широкомасштабного вторгнення РФ процес зближення офіційних Києва та Будапешта розпочався. Зокрема, до Києва приїздив Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, а також були повідомлення про підготовку зустрічі глав держав.

«Є два варіанти [співпраці України та Угорщини], — каже Ілля Куса. — Або ми дочекаємось, поки до влади в Будапешті прийде опозиція (хоча нікуди не дінеш половину електорату, який дійсно вірить в риторику Орбана), або Україна спробує нормалізувати стосунки з Угорщиною. Потрібно змиритися з тим, що вони використовують антизахідні сентименти і євроскептицизм у своїй риториці».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій