Небезпечні породи собак: що мають знати власники - Заборона
Читаєте зараз
Уряд затвердив перелік небезпечних порід собак — його критикують майже всі. Професійна кінологиня пояснює, що з цим переліком не так

Уряд затвердив перелік небезпечних порід собак — його критикують майже всі. Професійна кінологиня пояснює, що з цим переліком не так

Небезпечні породи собак: що мають знати власники

10 листопада Кабінет Міністрів затвердив список із 50 небезпечних порід собак і ввів обов’язкове страхування тих собак, які можуть заподіяти шкоду людині. Окрім цього, до закону про жорстоке поводження з тваринами внесли низку доповнень, які зобов’язують власників «небезпечних порід» дотримуватися певних правил. Однак більшості вказаних порід немає в Україні, і невідомо, за якими критеріями їх визнали небезпечними. Ми поговорили з кінологинею Марією Батченко та розповідаємо, що з цим переліком не так та чому закон насправді не піклується про власників собак. 


Таке поняття, як «небезпечні» собаки, було і раніше. Закон визначає як небезпечних собак тих, що проявили неспровоковану агресію. Цей факт мав підтвердити відповідний протокол. Зараз Кабінет Міністрів затвердив додатковий перелік, де вже чітко вказані певні породи, які за замовчуванням називаються небезпечними (ми писали про повний перелік тут).

Що змінює цей перелік? Собаки потенційно небезпечних порід вигулюються тільки в наморднику і на повідці незалежно від місця вигулу. Власник небезпечної породи також зобов’язаний реєструвати собаку у відповідних міських органах (ось тут можна подивитися, як і де це зробити). Ці документи потрібно мати із собою під час транспортування (наприклад, ви везете собаку у потязі чи трамваї), купівлі, продажу собаки, на виставках та змаганнях. Якщо власник втратив посвідчення, реєстрацію треба проводити наново. 

Також власник собаки небезпечної породи має укласти договір обов’язкового страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам. Ще треба пройти спеціальний тест під назвою «собака-компаньйон» — він покаже рівень пристосованості вихованця до міського життя.

Що не так?

Основна проблема цього переліку, як кажуть зоозахисники, — це незрозумілість критеріїв, за якими породи визнали небезпечними. Організація UAnimals 5 років боролася за ухвалення закону про жорстоке поводження з тваринами. Її співзасновниця Ольга Чевганюк каже Забороні, що до визначення небезпечних порід мають залучатися спеціалісти — зоологи, ветеринари, зоопсихологи. Чи консультувалися з ними під час затвердження списку і чи давали вони якусь статистику небезпечних порід собак — невідомо, підкреслює вона.

Кінологиня Марія Батченко каже, що порода не визначає агресивність собаки. Офіційної статистики щодо нападів в Україні немає, говорить експертка, однак у світі найбільше на людей нападають не пітбулі, а спанієлі та невеликі декоративні собаки.

«Збитки від маленьких собак мінімальні і це не фіксують офіційно. Потрібно враховувати виховання, темперамент, стан здоров’я, а також контекст ситуації», — пояснює Батченко. 

Критикує Батченко і програму «собака-компаньон». Це тест на те, чи слухається собака господаря на вулиці (наприклад, не відходить від нього без команди) та чи має навичку сидіти на прив’язі під магазином. Але новий закон про захист тварин від жорстокого поводження забороняє так лишати собак. 

«У нормативі є частина, яка перевіряє адаптацію собаки до умов міста, але я жодного разу не бачила, щоби хтось проводив це тестування так, як там написано — в людних місцях, де є велосипеди та шум дороги. Все зводиться виключно до перебування на майданчику», — каже кінологиня.

Окрім цього, зазначає Батченко, у списку є породи, яких або немає в Україні, або вони не становлять загрози для людей. Але до списку не потрапили собаки, які були виведені для службових цілей. 

«Ірландський вовкодав, зазначений в переліку, — давно безпечна собака. Він просто спринтер (хорт) — бігає в полі і не несе загрози людям. Але до списку не потрапила бельгійська вівчарка — службова собака, яку використовують спецпризначенці. Вона розведена для ефективної атаки саме на людей. Тому цей список складали явно не кінологи», — говорить Марія.

Що загрожує господарям собак за недотримання правил?

  • штраф за вигул собаки без намордника складе від 170 до 340 грн;
  • для посадовців — від 340 до 850 грн;
  • після повторного правопорушення штраф збільшується з 340 до 510 грн;
  • для посадовців — від 510 до 1020 грн;
  • у випадку заподіяння шкоди майну чи здоров’ю людини власнику тварини загрожує штраф від 3400 до 5100 гривень із конфіскацією тварини;
  • згідно з постановою уряду, власники небезпечних порід собак зобов’язані під час реєстрації або перереєстрації укласти договір обов’язкового страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам.

Що закон не врахував?

Власники собак постійно стикаються з низкою проблем, які закон або ніяк не регулює, або регулює частково. Найчастіше це складнощі з вигулом собак.

«В Києві банально немає урн, — каже Марія Батченко. — Тих, що створені для собак, мало і вони по суті дресувальні. Вивозу екскрементів тварин теж немає. Офіційних майданчиків для вигулу дуже мало і вони в жахливому стані. Свою собаку я туди точно не пущу».

Її собака — бордер-коллі. Вона не входить до списку небезпечних порід, тому не має носити намордник. Марія поки що не отримувала жодних штрафів, але знає, що за прогулянки без повідця штрафують регулярно. «Правоохоронні органи часто проводять рейди парками. На жаль, найчастіше під такі рейди потрапляють люди з добре адаптованими і керованими вихованцями», — скаржиться вона.

Ще одна з ключових проблем — безконтрольне розведення собак, яких потім продають з підробленими документами. Більшість із цих собак — непородисті. Через велику кількість неофіційних розплідників багато собак опиняються на вулиці або у притулку.

 «Але адекватних умов для собак у притулках немає. Через це більшість тварин приїжджають у нову родину дуже проблемними. І не завжди це можна виправити», — додає Марія.

А як в інших країнах?

Кожна країна має свій перелік порід, які вважаються потенційно небезпечними. Наприклад, у США їх 3, у Німеччині — 4, в Іспанії — 9, у Великобританії — 4. Критерії для надання такого статусу засновані на силі укусу собаки. Однак, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, складно відстежити жертв укусів собак та статистику нападів. Тому легше реєструвати випадки шпиталізації та смерті від укусів собак.

У всіх країнах господарі мають зареєструвати собаку небезпечної породи і підписати документи про страхування. В Іспанії усіх собак без винятку чипують і ставлять на облік за місцем проживання. У Великобританії поліція може забрати небезпечну собаку у власника — наприклад, навіть якщо вона добре поводиться, але власник не виконує усіх правил з її утримання.

Майже в кожній країні за законом собаки мають вигулюватися на повідці. Небезпечні породи мають бути тільки у наморднику. Інакше штраф в Іспанії, наприклад, може складати навіть 3000 євро. Вільний вигул собак дозволяється тільки у спеціальних місцях, визначених мерією міста. Однак, на відміну від України, інші держави створюють якісні умови для вигулу.

У Фінляндії 2003 року було прийнято закон, що дозволяє собакам перебувати без повідця лише у спеціально відведених місцях. Слідом розробили програму будівництва парків для вигулу. Сьогодні їх лише в Гельсінкі понад сто. За нормами площа парку становить 4 гектари. В Ізраїлі теж є закриті майданчики, а ще є пляжі для собак. У Тель-Авіві їх чотири.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору