'
Читаєте зараз
В Аргентині пройшов мегастрайк: хто і чому проти першого у світі президента-лібертаріанця

В Аргентині пройшов мегастрайк: хто і чому проти першого у світі президента-лібертаріанця

Daniil Tsarevskyi
  • В латиноамериканській державі 24 січня 2024 року тисячі громадян вийшли на протести проти реформ Хавʼєра Мілея.
  • Закон, який пропонує голова держави, містить 523 статті та має на меті зменшити втручання держави в економіку.
  • Документ починається з того, що оголошує надзвичайний стан у сферах економіки, соціального забезпечення, безпеки, оборони, тарифів, енергетики, охорони здоров’я, адміністративних і соціальних питань до кінця 2025 року.

Економічна криза, з якої прийшов рятувати Аргентину Хавʼєр Мілей, тільки поглибилась за два місяці при владі. Річна інфляція сягнула рекордного показника у 211.4%, а песо стало дешевшим відносно долара на 50%. Щоб погодити масштабні реформи, президенту вже довелось піти на компроміс з опозицією.

Заборона розповідає про складні перші місяці Хавʼєра Мілея на посаді президента Аргентини.

Страйк в Аргентині 24 січня: який привід

Громадяни Аргентини намагаються зупинити реформи Хавʼєра Мілея. Тисячі людей вийшли на вулиці та влаштували загальнонаціональний страйк, який призвів до затримки сотень авіарейсів, закриття шкіл та підприємств, пише The Guardian.

З моменту приходу до влади у листопаді 2023 року, Мілей вже встиг скоротити дев’ять з 18 міністерств та оголосив хвилю реформ. Вони передбачають значне скорочення видатків державного бюджету на соціальну сферу (пенсії, субсидії на енергетику та транспорт). 

Цікаво! Мілей став першим в історії лібертаріанцем, який очолив країну. Лібертаріанство — це рух, який виступає за індивідуальну свободу. Його прихильники вважають, що держава — це компроміс і необхідне зло, прагнучи скоротити його участь у житті суспільства.

Читати більше новин в Telegram

За два місяці при владі песо втратило в ціні 50% порівняно з доларом. 

Місячна інфляція у грудня 2023 року становила 25.5% проти 12.8% у листопаді. Річна інфляція досягла максимуму за три десятиліття — 211.4%.

«Це може бути початком дуже бурхливого періоду в Аргентині, оскільки уряд розпочинає радикальну програму реформ. [Економічний] біль, який ми спостерігали, надзвичайний… ціни зростають неймовірно швидко. Це справжній біль із реальними соціальними та політичними наслідками», — заявив директор Латиноамериканської програми Центру Вільсона Бенджамін Гедан.

«Закон Омнібус» Мілея: що передбачає

Основні реформи Хавʼєра Мілея передбачаються масштабним законопроєктом «Про основи та відправні точки свободи Аргентинців». Його ще називають «Законом Омнібус». Документ, який має 351 сторінку тексту та 664 статі, представили у грудні 2023 року, пише Buenos Aires Times.

Документ починається з того, що оголошує «надзвичайний стан у сферах економіки, фінансів, соціального забезпечення, безпеки, оборони, тарифів, енергетики, охорони здоров’я, адміністративних і соціальних питань до 31 грудня 2025 року». Це дозволить Мілею видавати закони, що поки заборонено аргентинською конституцією.

Окрім іншого, документ передбачав реформи виборів (хочуть ліквідувати  обовʼязкові попередні вибори PASO), переведення національних судів до столиці Буенос-Айрес та надання виконавчій владі права приватизувати державні компанії. Так, Мілей хоче продати Aerolíneas Argentinas, YPF, Correo Argentino та AySA та ще 41 установу.

«Метою законопроєкту є сприяння приватній ініціативі, а також розвитку промисловості та торгівлі за допомогою правової системи, яка забезпечує переваги свободи для всіх жителів нації та обмежує будь-яке непотрібне втручання держави для захисту конституційних прав»? — йдеться у першій статті документа.

Після дебатів в нижній палаті Конгресу документ довелось змінити. 23 січня Хавʼєр Мілей надіслав закон із понад 100 скасованими статтями. Так, президент відмовився від приватизації нафтової  YPF oil, а деякі інші підлягатимуть тільки частковій. Держава також зобов’язуватиметься підтримувати контроль над сферою супутникових телекомунікацій (компанії Nación і ARSAT). Адміністрація погодилась скоротити термін законодавчої прерогативи президента до року з можливістю продовження за схваленням Конгресу та піти на ряд інших поступок. В результаті пошуку компромісу з опозицією документ скоротили до 523 статей.

Раніше Заборона розповідала про позитивний ефект для України від перемоги Мілея на виборах в Аргентині. Група БРІКС втратила союзника, а вплив антизахідної коаліції перестав поширюватись на 45 мільйонів жителів.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій