В Харківській області чиновник разом із товаришем розстріляли собак з рушниці. Що робити, якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами?
4 квітня поблизу села Гороховатка Харківської області двоє чоловіків розстріляли зграю собак. Пізніше виявилося, що один із них пов‘язаний із місцевим депутатом. Поліція відмовилася проводити слідчо-оперативні дії на місці злочину, а дописи про подію та причетних до неї блокує фейсбук. Заборона розібралася в ситуації та радить, що робити, якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами.
Двоє чоловіків на машинах, одна рушниця та три мертві собаки
Анна та Дмитро Григоренки гуляли біля водосховища, коли поблизу зупинився автомобіль. Звідти вийшов чоловік років 50, дістав рушницю та почав стріляти по безпритульних собаках, які спали поблизу. Від пострілів вони розбіглися в сторони.
Коли Дмитро пішов до чоловіка, щоби завадити йому вбивати тварин, приїхав ще один автомобіль. Звідти вийшов інший чоловік років 60 і почав сваритися з Дмитром. Його товариш продовжував стріляти. Загалом пострілів було 10, однак на місці подій знайшли лише 4 гільзи марки Rio — гільз для спортивного полювання.
Тоді Дмитро набрав номер поліції та став надиктовувати дані про автомобілі стрільців. Він запропонував чоловікам дочекатися поліції разом, але ті облаяли його, сіли до автомобілів та поїхали геть.
Коли подружжя підійшло до місця, де лежали собаки, вони побачили одне цуценя, яке залишилося живим. За декілька хвилин з боку, куди летіли кулі, вийшли двоє хлопців 19 та 9 років. Вони підгодовували місцевих собак і саме принесли їм корм.
«Якби вони з’явилися трохи раніше, то потрапили б під обстріл. Відстань від стрілка до того місця була такою, що куля влучила б у них», — кажуть зоозахисники зі слів свідків.
Поліція займає сторону нападників
Патрульні приїхали за 10 хвилин — вислухали свідків, прийняли заяву, але до вбитих собак не підходили.
«Таке правопорушення вимагає від правоохоронців викликати слідчо-оперативну групу, щоби дослідити місце злочину, зібрати докази (наприклад, гільзи) та відправити тіла вбитих собак на експертизу. Натомість поліціянти з якоюсь метою сфотографували Дмитра й поїхали. Це груба недбалість та покриття злочину», — каже Забороні юристка громадської організації Ursa Major Наталія Коваленко.
Наталія Коваленко
Згодом заяву Дмитра таки внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Цей факт підтверджує й поліція Харківщини: провадження відкрили за статтею про жорстоке поводження з тваринами. Якщо провину стрільців доведуть, їм загрожує до трьох років ув’язнення.
Але якби поліціянти зафіксували, що померло три собаки, то покарання могло б бути більшим: від 5 до 8 років. Андрій Мацука — слідчий, який веде цю справу — сказав Забороні, що якщо слідство встановить смерть більше двох тварин, справу перекваліфікують. Натомість він відмовився відповідати, чи долучили до справи фото з місця розстрілу.
Водночас на офіційному сайті поліції ця ситуація описана так: зграя собак з ознаками сказу нібито напала на машини чоловіків і вони були вимушені відстрілюватися.
Окрім цього, чоловіки стріляли в період «сезону тиші»: у цей час забороняється стріляти зі зброї в лісі та на об’єктах благоустрою. До 15 червня чоловіки не мали права виїжджати на полювання.
Тіла відправили не на ту експертизу
Поліція, за словами зоозахисників, не хоче проводити експертизу.
«Анна і Дмитро поховали собак на місці, але тіла можна викопати та відправити на експертизу. Подружжя попросило слідчого дати направлення на ексгумацію. Той відмовився, сказавши, що вони лише свідки, а не потерпілі, тому поліція впорається своїми силами. Але як поліція може впоратись своїми силами, якщо не знає, де поховані тварини?» — каже Забороні голова організації «Ліга допомоги тваринам» Зоя Савченко.
Зоя Савченко
Активісти дізналися, що тіла собак нібито вже Обласній ветеринарній лабораторії.
«Ця установа не має права проводити експертизу щодо кульових поранень на тілах собак, але може встановлювати ознаки сказу у тварин. Вони зараз намагаються версію цього єгеря такими «доказами» підтвердити», — пояснює Наталія Коваленко.
Зоозахисники хочуть розкопати поховання, бо підозрюють, що поліція відправила до ветлабораторії якихось інших собак.
Фото: Rahat_20 / Pixabay
Один із нападників — місцевий чиновник та друг депутата
Після інциденту Анна виклала в соцмережі допис про інцидент, вказавши номер автомобіля, який вдалося сфотографувати. Після цього знайшлися власники машин. Водієм, який розстрілював собак, виявився 52-річний житель Борової Роман Галуза. Його товариш на «Ниві» — 60-річний Віталій Шевченко, голова Борівського Мисливсько-рибальського товариства «Хантер» та один із засновників Борівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок. Стрільців впізнали й свідки Анна та Дмитро.
Зоозахисники скаржаться, що фейсбук почав блокувати дописи про ситуацію. Голова організації «Ліга захисту тварин» Зоя Савченко розповіла Забороні, що її дописи фейсбук спочатку блокував, а потім взагалі видалив сторінку без можливості відновлення.
«Після того, як мій допис видалили, я попросила волонтерів, щоби вони розповсюдили інформацію соцмережами. Тоді фейсбук почав блокувати і їхні дописи», — каже Зоя.
Допис також заблокували на сторінці громадської організації Ursa Major. В організації кажуть, що фотографії вбитих тварин були заблюрені: отже, за це точно не могли видалити. Після листування з техпідтримкою соцмережі допис вдалося повернути.
Анна Гриненко, яка була свідчинею розстрілу, також написала у фейсбуці, що майже всі дописи щодо справи блокуються.
У деяких із дописів фігурує ім’я Дмитра Шенцева, нардепа від «Опозиційної платформи — За життя» та місцевого бізнесмена. Шенцев є засновником Борівського Мисливсько-рибальського товариства «Хантер» — того, яке очолює Шевченко, що фігурує в цій справі. Місцеві зоозахисники кажуть, що вони разом їздять на полювання та загалом товаришують.
«Аня та Діма — не місцеві, вони мають в тому районі дачу. Натомість місцеві жителі дуже бояться мати справи з місцевою владою, яка пов’язана зі стрільцями», — вважає Зоя Савченко.
Що робити, якщо ви стали свідком жорстокого поводження з тваринами?
Якщо ви побачили, як хтось жорстоко поводиться з тваринами, перше, що треба зробити — зафіксувати це на фото та відео. Також слід знайти ще одного свідка окрім вас. Без цього довести провину та покарати винного буде практично неможливо, каже Забороні співзасновниця ГО UAnimals Ольга Чевганюк.
Далі слід викликати поліцію. Треба телефоном описати ситуацію та сказати, що у вас є фото та відео, які підтверджують правопорушення. Коли поліціянти приїдуть, ви маєте записати їхні прізвища та імена. Якщо вони відмовляються приймати заяву або проводити слідчі дії, дзвоніть 102 та кажіть, що хочете поскаржитися на дії поліції.
Ольга Чевганюк
«Є дві статті, за якими можуть покарати за жорстоке поводження з тваринами: стаття 299 Кримінального Кодексу України та стаття 89 Кодексу про адміністративні правопорушення. За першою статтею можуть покарати, якщо в результаті жорстокого поводження тварину покалічили або вбили. Якщо ж це не призвело до тілесних ушкоджень тварини, буде адміністративна відповідальність», — пояснює Чевганюк.
Отже, будь-яке знущання, яке завдало тварині фізичного болю або страждань — побої, насильство або навіть порушення правил її утримання — це привід для виклику поліції.
«Навіть якщо ви не були свідком самого знущання, але побачили його наслідки, також треба звернутися до поліції. Якщо ви цього не робите, ви нібито дозволяєте людині робити такі речі. Дуже часто після жорстокого поводження з тваринами починається жорстоке поводження з людьми», — каже зоозахисниця.
Навіть якщо ви не постраждали в цій ситуації особисто, ви є заявником у справі, тому вам мають надавати доступ до її матеріалів.
Важливо надати справі інформаційного розголосу. Якщо у вас є знайомі журналісти або лідери думок, попросіть їх висвітлити ситуацію.
