В РФ горів багатостраждальний Адмірал Кузнецов: хроніка біди з єдиним авіаносцем

• Авіаносець введено в експлуатацію у 1991 році. Після розвалу Союзу він перейшов до складу військового флоту РФ.
• За роки експлуатації на ньому виводили тільки три види літаків: Су-33, МіГ-29К і Су-25УТ.
• З 2018 року судно перебуває на планову капітальному ремонті, за цей час воно тричі втрапляло в біду.

Єдиний авіаносець Росії перебував на ремонті майже щороку з моменту введення в експлуатацію. З ним пов’язано немало курйозних та навіть абсурдних ситуацій: так, наприклад, бойові літаки, що базувалися на кораблі, щонайменше двічі не долітали до посадкової смуги, а під час одного з ремонтів затонув найбільший у світі плавучий док.

Заборона зібрала хроніку аварій, пов’язаних з крейсером.

«Адмирал Кузнецов»: що за корабель

Щоб розширити флот, СРСР у 1960-х розпочав декілька проєктів із суднобудування. Одним з головних завдань було створення авіаносця — корабля, який мав стати морською базою для бомбардувальників та винищувачів, пише Military Today.

Було розпочато три проєкти:

• 85 000-тонний авіаносець на 60-70 літаків (так і не реалізували);
• 1143.5 — майбутній «Адмирал Кузнецов»;
• 1143.7 — 75 000-тонний «Уляновськ» (будівництво припинилося з розвалом Радянського союзу).

Тож єдиним завершеним проєктом став 1143.5, той самий Кузя. Робота над ним тривала до 1991 року, після розвалу Союзу корабель включили до морського флоту РФ. 

Ще у ході будівництва назву корабля міняли калька разів: спочатку була «Рига», а після смерті Леоніда Брежнєва у 1982 році авіаносець перейменували на його честь. Ще через п’ять років — на «Тбілісі», а вже безпосередньо перед випробуваннями назву змінили на теперішню.

Корабель мав бути розроблений для експлуатації надзвукових винищувачів Су-27К, МіГ-29К, Як-4, а у перспективі також важчих і потужніших Як-43, що дозволило б йому конкурувати з крейсерами цього ж типу США. Однак на практиці в море виводили тільки Су-33, МіГ-29К і Су-25УТ (останній тільки для навчань, тобто без озброєння). 

Літаки раннього попереджання, які також мали розміщуватися на судні, у результаті так і не внесли у проєкт будівництва, тому замість них використовується Ка-31 — бортові вертольоти. На авіаносці також відсутні спеціальні літаки радіоелектронної боротьби та оборонного придушення, які, обов’язково є на всіх американських авіаносцях.

Короткі характеристики:

• довжина палуби — 306 м;
• ширина — 75 м;
• водотоннажність — 60 000 тонн;
• екіпаж — 1960 осіб, серед яких 518 офіцерів.

Пожежі на авіаносці Кузя

Перші проблеми з кораблем розпочалися через три роки після спуску на воду:

• у 1994 році, ще у період випробувань, його на рік відправили на ремонт котлових установок, адже крейсер працює на тепловій енергії;
• у 1995 році корабель відправляють у Середземне море на навчання, під час яких було проведено спільні демонстраційні польоти літаків США та Росії. Весь похід, який тривав близько року, судно мало серйозні проблеми з енергетичною установкою, корабель неодноразово втрачав хід. Тому у 1996 році він знову стає на ремонт — цього разу на два роки;
• у 2007 році корабель у складі групи військових кораблів РФ вдруге вийшов у Середземне море і по завершенню походу став на капітальний ремонт. У військово-морських силах РФ заявляли, що на кораблі була оновлена ​​головна енергетична установка, виконані роботи з ремонту котельного обладнання, системи кондиціонування повітря, механізмів для підйому літаків на льотну палубу, корабельні траси. Це була підготовка корабля до місії у Сирії.

Саме на шляху до сирійського узбережжя у вересні 2016 року, ймовірно, на кораблі сталася перша пожежа. У Міноборони Росії спростували це твердження, але за крейсером було зафіксовано клубні густого чорного диму, пише «Настоящее время».

Вже у листопаді того ж року один із винищувачів, що базувався на кораблі, а саме МіГ29-К, впав у воду під час зльоту. Пілоту вдалося катапультуватися, але літак було знищено. У грудні стався подібний інцидент — розбився багатоцільовий винищувач Су-33. Літак здійснив спробу сісти на палубу крейсера, але викотився за її межі.

Місію корабля у Сирії завершили у 2017 році. Майже рік він був пришвартований у Мурманську, а у 2018 році там же розпочали вже другий капітальний ремонт судна, який триває досі і не без проблем:

• у ніч на 30 жовтня 2018 року під час виводу авіаносця потонув найбільший плавучий док у світі ПД-50. Нібито стався скачок напруги, через що два крани доку впали: перший, висотою близько 15 метрів, на авіаносець, в результаті чого той отримав пошкодження (про масштаби у Міноборони РФ замовчують), а другий —  безпосередньо на док, потопивши його;
• після цього корабель перевели на 35-й судноремонтний завод у Мурманську. Там 12 грудня 2019 року під час зварювальних робіт іскра потрапила в трюм з розлитим паливом, у результаті чого виникла пожежа. Вогонь гасили майже добу. Під час інциденту постраждали понад десять людей, ще двоє загинули.

До грудня 2022 року корабель перебував там. Чи виконували увесь цей час ремонтні роботи, точно невідомо, але інцидентів за два роки, принаймні висвітлених у ЗМІ, не траплялося.

Нова пожежа спалахнула на авіаносці, що стоїть у Мурманську, 22 грудня нібито через ремонтні роботи, пише «РИА Новости».

За даними державного осійського ЗМІ, пожежу вдалося загасити, корабель не отримав пошкоджень. Однак як довго гасили вогонь, як і кадрів з місця подій, не опублікували. Відомо, що було евакуйовано 20 осіб.

Раніше Заборона розповідала про російський атомний підводний човен, який помітили у небезпечній зоні. На субмарину були нанесені рашистські позначки «Z».