В Україні бізнес пригрозив зупинити підприємства: до чого тут справа Мазепи

Daniil Tsarevskyi
  • Державне бюро розслідувань 18 січня 2024 року затримало бізнесмена Ігоря Мазепу.
  • Засновника та генерального директора Concorde Capital підозрюють у створенні злочинного угруповання та розкраданні земель Київської ГЕС.
  • Представники бізнесу кажуть, що під час арешту та обшуків могло бути порушено Конституцію України.

Український бізнес виступив на захист Мазепи, який був одним з ініціаторів руху «Маніфест 42». Попри це, Державне бюро розслідувань обіцяє довести протиправність дій учасників оборудки.

Заборона розповідає про неоднозначну справу Ігоря Мазепи.

Розслідування ДБР: у чому звинувачують

Державне бюро розслідувань (ДБР) підозрює Ігоря Мазепу у розкраданні земель Київської ГЕС. Будівництво на території споруди заборонене законом. Підозри вручили ще трьом бізнесменам, а його вважають ініціатором оборудки. Загалом встановлено 12 людей, які причетні до схеми. Йде розслідування щодо заволодіння близько 300 га землі приблизною вартістю в 1.1 млрд гривень.

Місцеві чиновники та працівники Держгеокадастру Київщини начебто видавали землю на території ГЕС для ведення господарства, зокрема, підставним особам. Потім її викупали компанії бізнесменів. Вони будували елітне житло, яке згодом продавали, але по документах наступний власник отримував лише земельну ділянку. Скоріш за все, це робилось для того, щоб забудова не значилась у податкових документах. Також, щоб не вводити житловий будинок в експлуатацію, видавались довідки із неправдивими даними. Згідно з ними, будівлі були зведені до 1991 року.

«От такому ‘чесному’ бізнесу ми наступили на хвіст. Хочу вас запевнити, що ДБР продовжить свою роботу і доведе незаконність кожної дії ділків. Наша мета – вільна від корупції Україна із прозорими правилами для інвесторів та комфортними умовами для розвитку бізнесу», — заявив директор ДБР Олексій Сухачов.

Читати більше новин в Telegram

Обвинуваченим загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна. Судове засідання щодо обрання запобіжного заходу Мазепі тривало 9 годин. На ньому затвердили тримання під вартою до 27 лютого 2024 року, а також альтернативу у вигляді внесення застави в розмірі 350 млн гривень.

«Маніфест 42»: бізнес проти арешту

У відповідь на затримання Ігоря Мазепи, рух «Маніфест 42» погрозив зупинити підприємства, якщо влада продовжить ігнорувати «свавілля тилових силовиків». Йдеться про нібито незаконні обшуки у компанії бізнесмена. Вони чекають кроків від керівництва держави до 1 лютого 2024 року — інакше робота підприємств буде зупинена на годину, йдеться в заяві руху.

«Маніфест 42 також просить президента України Володимира Зеленського оголосити свою позицію щодо обшуків на території підприємств без рішення суду та допуску адвокатів з урахуванням 42 статті Конституції, яка гарантує право на підприємницьку діяльність, розраховуючи на звільнення Ігоря Мазепи із СІЗО», — йдеться в заяві.

«Маніфест 42» був створений бізнесом влітку 2023 року із заявленою метою захисту від свавілля тилових силовиків, корупційних чиновників і суддів, чорних нотаріусів і реєстраторів. Його підписали 42 представники підприємств та інвесторів, серед них голова Асоціації підприємців ветеранів АТО Сергій Позняк, Ігор Мазепа, співвласник Nemiroff Яків Грибов, СЕО ОККО Василь Даниляк, президент «Оболоні» Олександр Слободян, співвласник клінік «Добробут» Олег Калашніков, глави «Фармака» Філя Жебровська та «Астарти» Віктор Іванчик, Сергій Сипко з Agrofusion.

Юристка Juscutum Юлія Коломієць сумнівається в законності арешту Мазепи. Бізнесмена затримали на кордоні, але той факт, що він не покинув країну раніше, після вручення восьми підозр іншим фігурантам справи протягом 2023 року, ставить під питання намір ухилитись від кримінальної відповідальності.

Також у Concorde Capital повідомили, що обшуки в офісах компанії та за місцем проживання бізнесмена нібито відбулись без судових рішень, що також порушує Конституцію України. 

«Верховний суд у справі №573/2028/19 від 8 квітня 2021 року постановив, що невідкладний обшук можна проводити лише за необхідності врятування життя людей та майна або у разі безпосереднього переслідування підозрюваного», — пояснила Коломієць.

Адвокат Ігоря Мазепи Олексій Носов вважає, що затримання повʼязане з діяльністю бізнесмена проти свавілля силовиків. Сторона захисту буде подавати апеляцію. Носов стверджує, що у справі немає жодного доказу проти клієнта. 

«Окрім того, що Державне бюро розслідувань намагається зробити злочинне угрупування з однієї з найбільших в Україні інвестгруп, ДБР взагалі не має право розслідувати цю справу, адже мова йде про фізосіб. Це підслідність Національної поліції», — каже Носов.

У ДБР стверджують, що отримали оперативну інформацію про наміри Мазепи покинути територію України з метою переховування від слідства. Цим також частково пояснюється розмір застави яку просило обвинувачення — 700 млн грн. 

Ігор Мазепа: хто такий

Concorde Capital — одна із найбільших інвестиційних компаній України. Її засновник — бізнесмен Ігор Мазепа. 18 січня 2024 року його затримали на контрольно-пропускному пункті «Медика — Шегині», повідомили соціальні мережі інвестиційного фонду.

Він отримав дві освіти за спеціальностями «Міжнародна економіка» та «Право» у Київському національному економічному університеті. Працював з інвесткомпаніями з 1997 року, а у 2004-му заснував власну — Concorde Capital і відтоді є її генеральним директором. Такрж він інвестор мережі Добробут, заміського комплексу SHELEST, онлайн-магазину MAKEUP та інших.

За часів Петра Порошенка, Мазепа був радником голови адміністрації президента Бориса Ложкіна.

У травні 2023 року Мазепа анонсував створення антирейтингу правоохоронців та суддів, які використовують свою повноваження для тиску на бізнес. У червні 42 підприємці виступили з маніфестом на підтримку ініціативи, а також захист 42-ї статті Конституції «Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом». Серед підписантів голова Асоціації підприємців ветеранів АТО Сергій Позняк, СЕО «ОККО» Василь Даниляк, співвласник клінік «Добробут» Олег Калашніков, президент «Оболоні» Олександр Слободян та інші. Реєстр, до якого вносились правоохоронці, які здійснюють тиск на бізнес, запрацював у грудні 2023 року. До нього увійшли 17 суддів та співробітників прокуратури.

Раніше Заборона розповідала про справу підозрюваних у корупції Гринкевичів. Сімʼя підозрюється у завданні збитків державі на суму більше ніж 1.2 млрд гривень.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій