В Україні дозволили мобілізувати засуджених: хто саме може вийти з в’язниці

• Український парламент 8 травня ухвалив законопроєкт № 11079-1 про добровільну мобілізацію засуджених.
• Вони зможуть вийти на волю за умовно-достроковим звільненням, щоб пройти військову службу за контрактом.
• Така можливість доступна не всім людям, які відбувають покарання.

Фахівці обов’язково перевірятимуть стан ментального здоров’я охочих доєднатись до війська. Також цього права позбавлені люди, засуджені за тяжкі злочини. Йдеться про вбивство декількох людей, зґвалтування, держзраду тощо. Втім, щодо деяких пунктів є важливі уточнення.

Заборона розповідає про закон про мобілізацію засуджених в Україні.

Судимі у ЗСУ: закон №11079-1

Законопроєкт підтримали на засіданні Верховної Ради 8 травня. За нього проголосували 279 народних депутатів. При цьому з акту прибрали деякі ризики, на яких раніше наголошував антикорупційний комітет, повідомив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Так, документ №11079-1 пропонує на час дії мобілізації та воєнного стану надати можливість увʼязненим виходити на волю за умовно-достроковим звільненням (за рішенням суду) для проходження військової служби за контрактом. Щоб зробити це, необхідно буде написати заяву у своїй пенітенціарній установі та пройти медогляд у вʼязниці. Вже потім можна потрапити до центру комплектування.

Ця категорія мобілізованих буде проходити службу в спеціальних підрозділах, наголосила одна з ініціаторок документа (партія «Слуга народу») Олена Шуляк. Адміністративний нагляд за звільненими здійснюватиметься командиром військової частини, куди вони потрапляють.

Засуджені проходитимуть військово-лікарську комісію, також оцінюватимуть їхній психічний стан. При цьому військова частина самостійно вирішуватиме, чи готова мобілізувати увʼязненого. 

Водночас до лав Збройних сил не зможуть потрапити люди, засуджені за:

• злочини проти основ національної безпеки України (державну зраду);
• умисне вбивство двох та більше людей або вбивство, поєднане із сексуальним насильством;
• зґвалтування, сексуальне насильство, розбещення неповнолітніх тощо;
• вироблення та реалізацію наркотиків;
• тероризм;
• водіння в нетверезому стані, що призвело до смерті кількох людей;
• корупцію.

Щодо останнього пункту є уточнення. Перелік людей, позбавлених можливості скористатись законом, включає і тих, хто займав особливо відповідальне становище. Йдеться про міністрів, депутатів, їхніх заступників і помічників тощо. Мобілізуватись заборонили й тим, хто відбуває покарання за посягання на життя правоохоронців.

Фахівці Центру протидії корупції звернули увагу, що деякі корупціонери все ж зможуть уникнути обмеження свободи в обмін на службу у війську. Річ у тім, що в списку немає посадовців Офісу президента, керівників держпідприємств, слідчих, прокурорів і суддів.

Ексув’язнені на фронті: чи є вже приклади в Україні

Юрист, народний депутат 8-го скликання та офіцер ЗСУ Ігор Лапін каже, що не розуміє, чому колишні засуджені позбавлені обов’язку захищати Батьківщину. Багато з них стали на захист України з початку повномасштабної війни.

«Мене питали: а чи хотів би ти, щоб у тебе в підрозділі були засуджені? Так у мене вони були. Ніхто на це не зважав 24 лютого. Людина просто прийшла в ТЦК, її мобілізували та відправили воювати без якихось перевірок. Навіть скажу, що в багатьох моментах з ними простіше. Багато з них живуть за «поняттями»: якщо він слово дав, то буде його тримати. А якщо ти грамотний командир, маєш правильний підхід до солдатів і цінуєш їх, вони будуть тебе поважати та виконувати накази», – розповів про свій досвід офіцер.

Він також підтримав добровільну мобілізацію ув’язнених. Щоправда, таке право не мають отримувати ті, хто сидить за особливо тяжкі злочини – наприклад, сексуальне насильство, каже Ігор Лапін.

«Тяжкість злочину визначається мірою його покарання. Нетяжкі – до 5 років позбавлення волі, тяжкі – від 5 до 10 років. Все, що вище – це вже особливо тяжкі злочини. Під класифікацію «тяжкий злочин» підпадають звинувачення у ненавмисному вбивстві, наприклад, при скоєнні ДТП з летальним кінцем, або при перевищенні самооборони. Навіть за продаж трави дають від 6 до 10 років, що вважається тяжким злочином. Так, людина могла оступитися. Але якщо вона хоче йти захищати країну, чому не можна їй цього дозволити?», – каже військовий.

На думку військового-юриста, треба переглянути також справи тих, хто засуджений за воєнні злочини. Наприклад, за невиконання наказу. Лапін підкреслив, що більшість таких людей потрапили до в’язниці лише через те, що не хотіли виконувати відверто злочинних наказів своїх командирів.

Раніше Заборона розповідала про різницю понять «воєнний стан» і «стан війни». Останнє формулювання вказано в Конституції, але не оголошено в Україні (це може зробити лише агресор).