'
Читаєте зараз
В Україні хочуть не пускати правозахисників та журналістів до в’язниць

В Україні хочуть не пускати правозахисників та журналістів до в’язниць

Ilona Kivva
Автор:
  • У ВРУ зареєстровано законопроєкт №5884 щодо змін у проведенні пенітенціарних інспекцій. Його ініціював Кабінет міністрів як частину реформи кримінально-виконавчої системи.
  • Передбачені зовнішні та внутрішні перевірки у тюрмах, але з попередженням адміністрації і тільки обмеженим колом людей.
  • В Україні подібна система функціонувала до 2014 року. Після змін були викриті численні факти катувань та тортур.

Документ фактично виключає журналістів та правозахисників зі списку осіб, які мають право навідуватися у місця несвободи. Це закриє систему для незалежного моніторингу: випадки знущань можуть почастішати, винні уникатимуть покарання.

Заборона розповідає про проєкт закону у Раді, а також про наслідки його ухвалення зі слів правозахисників.


Пенітенціарні інспекції: коротко про законопроєкт №5884

У Верховній Раді ще у вересні 2021 року зареєстрували документ щодо змін у системі пенітенціарних інспекцій. Його ініціював Кабінет міністрів України.

Законопроєкт станом на 18 липня 2023 року досі перебуває у статусі наданого для ознайомлення. Однак 12 липня Міністерство юстиції, яке і опікується пенітенціарними установами, прозвітувало про проміжкові результати реформи кримінально-виконавчої системи. Заступниця очільника відомства Олена Висоцька представила на розгляд комітетів ВРУ з питань правової політики та з питань правоохоронної діяльності ряд законопроєктів. Серед них був і №5884.

Зокрема, передбачається введення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій. Це така форма контролю за додержанням прав і свобод людей, що перебувають у в’язницях та СІЗО.

Читати більше новин в Telegram

Пропонують впровадити два види перевірок:

  • внутрішні, або адміністративні — це планові і раптові перевірки, але з попередженням адміністрації тюрми. Їх зможуть здійснювати органи СБУ, військового управління, Мін’юсту, МОЗ, міграційної служби, а також поліцейські управління;
  • зовнішні — здійснюються Уповноваженим Верховної Ради з прав людини та членами спостережних комісій, але при уповноважених суб’єктах.
Перевірка у Темнівській виправної колонії № 100. Фото: ХПГ

«Кожен з цих актів потребує окремого публічного обговорення і експертного дослідження. Але серед цього пакету Мін’юст активно просуває документ №5884, який рекламує як такий, що створить ефективну систему контролю за дотриманням прав та законних інтересів засуджених. Але насправді актом вчергове намагається позбавити представників громадськості права здійснювати моніторингові візити до місць позбавлення волі», — кажуть представники Харківської правозахисної групи (ХПГ).

Річ у тім, що ухвалення законопроєкту фактично закриє для правозахисників доступ до місць несвободи, який взагалі став можливим тільки у 2014 році. Тоді ВРУ ухвалила закон щодо адаптації правового статусу засуджених до європейських стандартів. Серед іншого, були внесені зміни до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу — право на візити без попереджень та спецдозволу надали представникам громадськості в статусі помічників народних депутатів, а також лікарям і журналістам.

«Як ми можемо дізнатися про порушення прав людини в місцях несвободи? Тільки побувавши в цих закладах безпосередньо, через спілкування з ув’язненими на умовах анонімності. Тож саме завдяки цьому мандату правозахисники здійснили сотні візитів без попереджень, виявили сотні порушень прав людини, оприлюднили цю інформацію, намагалися ініціювати державне реагування через компетентні органи», — пояснили у ХПГ.

Правоохоронці тягнуть ув’язненого. Фото: Офіс генпрокурора

Приклади порушень, які набули розголосу та правових наслідків після візитів моніторингових організацій:

  • факти масового побиття, зґвалтувань і катувань в Олексіївській виправній колонії №25, що у Харківській області;
  • порушення прав людини в Темнівській виправній колонії №100, до довічно ув’язнених застосовували катування;
  • численні випадки порушень у Качанівській виправній колонії № 54, яку Мін’юст у 2021 році назвав найкращою з тих, що є в Україні;
  • тортури та відмова у наданні медичної допомоги ув’язненим  Харківській виправній колонії № 43
  • катування та вибивання з ув’язнених грошей у Бердянській колонії №77, яке влаштовували керівники установи впродовж 2016 – 2021 років. Їх затримали тільки у 2023 році. За словами міністра юстиції Дениса Малюські, по 77 колонії були проведені сотні внутрішніх перевірок. Після цього випадку Уповноважений з прав людини визнав, що система Мін’юсту не працює і принципи жорстокого поводження не тільки не викорінюються, а  і розбудовуються в виправній системі Мін’юсту.
Постраждалий від катувань у Бердянській колонії №77 Микола Молоков. Фото: Харківська правозахисна група

Проєкт закону №5884 фактично виключає зі списку тих, хто має право відвідувати тюрми, правозахисників та журналістів, тож система має знову стати закритою. 

«Також цей проєкт має передати функції прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових у кримінальних справах тим органам, які і є по суті порушниками прав людини. Але найголовніше — все це робиться нібито на виконання вимог перехідних положень Конституції та рекомендацій ЄСПЛ, ЄКЗК. Хоч відповідно до статті 22 КУ, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», — зауважили правозахисники.

Раніше Заборона розповідала про політику підтримки постраждалих від тортур. У разі вчинення протиправних дій будь-яка людина може звернутись до суду.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій