В Україні можуть заборонити жорстокі стандарти для тварин: про що йдеться і де ще таке є

• У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону №11328, покликаний обмежити шкідливі для домашніх тварин маніпуляції.
• Йдеться про операції, які змінюють зовнішній вигляд хвостатих заради косметичного ефекту.
• Активісти також вимагають припинити експлуатацію улюбленців у заходах, що несуть небезпеку для їхнього здоров’я.

У 2013 році Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист домашніх тварин, частина її положень запрацювала у 2021 році. Втім, повномасштабне вторгнення Росії принесло нові ризики для домашніх улюбленців. Це вимагає жорсткіших заходів.

Заборона розповідає про законопроєкт щодо захисту тварин в Україні.

Законопроєкт №11328: основні положення

Документ №11328 розробляли за участі юристів гуманістичного руху UAnimals та інших громадських організацій. Документ ініціювали 27 депутатів від партій «Слуга народу», «Європейська Солідарність», «Батьківщина», «Голос», «Довіра».

Акт пропонує, зокрема, заборонити купірування хвоста та вух, позбавлення голосу, видалення зубів і пазурів тваринам, коли для цього немає відповідних медичних показань. Також він містить наступні положення:

• заборонити використання улюбленців у рекламі, розважальних заходах, на виставках, змаганнях тощо в разі відсутності належних умов або загрози для здоров’я тварини.
• доповнити закон «Про захист тварин від жорстокого поводження» поняттями: «залишення тварини напризволяще», «особа, яка утримує домашню тварину», «племінна домашня тварина», «догхантери» тощо. Автори вважають, що це допоможе притягувати порушників до відповідальності за жорстоке поводження з чотирилапими.
• розробити та впровадити інформаційні та освітні програми про гуманне ставлення до улюбленців.

«Ці норми закріплюють один з основних принципів Європейської конвенції про захист домашніх тварин: ніхто не повинен завдавати тваринам болю та страждань. Далі документ розгляне Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування», — кажуть в UAnimals.

Європейська конвенція про захист домашніх тварин: чи працює в Україні

Заборона купірування та інших хірургічних операцій для тварин, не спрямованих на лікування — одна зі статей Європейської конвенції про захист домашніх тварин. Україна ратифікувала її у 2013 році, за цей законопроєкт №0032 голоси віддали 335 депутатів. Документ визначає:

1. принципи утримання, розведення та дресування тварин;
2. вікові обмеження для людей, які можуть придбати улюбленців;
3. обмеження використання тварин у комерції;
4. правові засади для створення і роботи притулків;
5. обмеження використання чотирилапих у рекламі та розважальних заходах;
6. допустимі та не допустимі види хірургічних операцій для тварин;
7. правила вилову й усипляння безхатніх хвостатих.

Конвенція покладає на власників домашніх тварин відповідальність за їхнє життя і здоров’я. Згідно з положеннями, людина зобов’язана доглядати за улюбленцем та приділяти йому достатньо уваги. Документ забороняє продаж тварин неповнолітнім до 16 років без згоди їхніх батьків або опікунів. А вилов безпритульних тварин має відбуватися без заподіяння їм фізичних страждань.

Парламент затвердив перехід України на стандарти ЄС у сфері охорони тварин майже через вісім років після ратифікування конвенції. Відповідний закон набув чинності у 2021 році. Він скоригував норму щодо захисту тварин від жорстокого поводження та ввів нові правила в українське законодавство.

Однак вже у пояснювальній записці законопроєкту №11328 зоозахисники фактично зазначають, що чинний акт не працює повною мірою. Кажуть, що війна Росії в Україні збільшила кількість домашніх тварин, покинутих напризволяще. Страх, голод, безвідповідальність власників, знущання та стресові події ставлять під загрозу здоров’я та життя чотирилапих.

«Повномасштабне вторгнення РФ на територію України поставило перед нами нові виклики у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, тому норми Конвенції потребують подальшої імплементації. В Україні є необхідність вдосконалення законодавчого врегулювання відповідального та гуманного ставлення до тварин, розширення повноважень органів місцевого самоврядування у цій сфері», — вважають активісти. 

Купірування вух та хвостів тваринам: які країни заборонили 

Серед ветеринарів процедура купірування вух відома як косметична отопластика. Найчастіше її проводять для так званої стандартизації породи. Наприклад, вуха підрізають кане-корсо, а хвости — ротвейлерам.

Сама по собі операція передбачає видалення частини вушної раковини собаки, яке проводять цуценятам у віці від 7 до 12 тижнів. Після 16 тижнів процедура стає болючішою для тварини. Так само відбувається з хвостом — його часто видаляють або вкорочують, щоб підтримувати стандарти породи.

Купірування вух незаконне в більшості європейських країн та в усіх державах, що ратифікували Європейську конвенцію про захист домашніх тварин. Косметичне втручання все ще практикують у США, частково в Канаді й більшості регіонів Іспанії. Деякі американські штати вже намагалися заборонити процедуру.

Повна заборона на купірування вух собакам діє в Естонії, Фінляндії, Данії, Німеччині, Греції, Ісландії та Ірландії, Італії, Ізраїлі, Норвегії, Польщі тощо. Натомість у Франції, Чехії, Боснії і Герцеґовині дозволено купірувати улюбленцям лише хвости. А в Індії заборону на отопластику для тварин, яка діяла раніше, взагалі зняли.

Раніше Заборона розповідала про премію Коллера Дуллітла, яка пропонує приз у $10 млн вченим, які зможуть встановити двосторонню комунікацію з тваринами.