Науковцям пропонують $10 млн за діалог із тваринами: що за дивовижна премія

• Премія Коллера Дуллітла пропонує приз у $10 млн вченим, які зможуть встановити двосторонню комунікацію з тваринами.
• Вчені мають успішно поспілкуватися з хвостатими у стилі Тесту Тюрінга: вони мають розмовляти з експериментаторами, не знаючи, що контактують із людьми.
• Засновники премії вважають, що розмовляти з представниками інших видів навчаться за допомогою штучного інтелекту.

Ідея використання ШІ наразі пріоритетна, адже нещодавно фахівці розробили алгоритми для перекладу писку кажанів і гризунів. В майбутньому сподіваються створити каталоги звуків та поведінкових моделей звірів і птахів, що дозволить людям відповідати їм.

Заборона розповідає про перспективу спілкування людей з тваринами.

Премія Коллера Дуллітла: що за проєкт

Ініціатором створення нагороди є фонд британського приватного підприємця та філантропа Джеремі Коллера та Тель-Авівського університету, пише The Guardian.

Організатори премії Коллера Дуллітла обіцяють щорічні винагороди в розмірі $100 000 доларів для підтримки досліджень. Гран-прі складає $10 млн на інвестиції або $500 000 доларів готівкою для команди, яка виконає поставлене завдання.

Науковий комітет, що оцінюватиме учасників проєкту, очікує від них успішної комунікації з чотирилапими у стилі Тесту Тюрінга. За такого мовного випробування піддослідні мають розмовляти з ученими, не знаючи, що вони розмовляють з людьми.

На думку засновників премії Коллера Дуллітла, нові досягнення штучного інтелекту щодо вивчення поведінки тварин можуть залучатися в таких експериментах. 

«Коли я грав музику з мавпами бонобо [вид шимпанзе], я був приголомшений їхнім інтелектом і музикальністю. Якщо ми хочемо успішно впоратися з екзистенціальною загрозою для нашої планети, нам потрібно відновити зв’язок із природним світом, включно із всіма його мешканцями. Я дуже сподіваюся, що наші нащадки навчаться ставитися до всіх живих істот на планеті зі співчуттям», — каже музикант Пітер Габріель, який брав участь у розробці премії.

Комунікація людей з тваринами: чи можливо це

Здобутки в напрямку розуміння нелюдських створінь вже були: кілька років тому науковцям вдалося розробити алгоритми для перекладу писку кажанів і гризунів, пише The Washington Post.

Доктор Елісон Баркер та її колеги виявили, що голі землекопи цвірінькають особливим чином, коли вітаються. Виявилося, що цей повсякденний звук несе величезну кількість соціальної інформації. Вчені проаналізували 36 000 тихих цвірінькань, записаних у семи колоніях гризунів.

Кожна колонія мала не лише свій голос, але й власний діалект, що передавався з покоління в покоління. У часи соціальної нестабільності — наприклад, коли відсторонили королеву колонії — ці діалекти було зруйновано. Після появи нової лідерки гризуни звучали вже по-новому.

Автоматичні системи, що за алгоритмами виявляють шаблони у великих обсягах даних, давно провели аналіз людської мови. Так з’явилися голосові помічники, що розпізнають репліки користувачів, програмне забезпечення для транскрипції та онлайн-перекладачі. Тепер технологію застосовують для розшифровки спілкування тварин.

Зараз групи вчених реалізують ще більш амбітні проєкти — вони прагнуть створити каталог криків ворон, відобразити синтаксис кашалотів і навіть створити технології, які дозволять людям відповідати представникам інших видів фауни у їхній манері.

«Спробуймо знайти Google Translate для тварин», — сказала Діана Рейсс, 

співзасновниця Interspecies Internet, мозкового центру, який займається вивченням міжвидового спілкування.

Раніше Заборона розповідала про дипломатію орангутангів, яку хочуть запровадити в Малайзії. Схожий метод підтримки зовнішньополітичних відносин винайшов Китай.