Прийнято закон про криптовалюту: що це означає для власників цифрових активів | Заборона
Читаєте зараз
В Україні почне діяти закон, який регулюватиме обіг криптовалюти. Чому він потрібен та чи будуть зміни в користуванні цифровими грошима в Україні

В Україні почне діяти закон, який регулюватиме обіг криптовалюти. Чому він потрібен та чи будуть зміни в користуванні цифровими грошима в Україні

Прийнято закон про криптовалюту: що це означає для власників цифрових активів

8 вересня Верховна Рада України прийняла в другому читанні законопроєкт про віртуальні активи. За нього віддали голоси 276 депутатів. Криптовалюта існує вже понад 10 років, проте Україна тільки нещодавно вийшла на цей ринок. Закону, який би повноцінно регулював будь-які операції з цифровою валютою, довгий час не було. Заборона розповідає, що таке криптовалюта, чому закон важливий для економіки і власників, та що зміниться з впровадженням нового законодавства.


Що таке криптовалюта?

Криптовалюта або віртуальний актив — це цифрові гроші, які функціонують за допомогою механізму асиметричного шифрування. Ще їх називають асиметричними криптосистемами з відкритим ключем. Система має таку назву через те, що для шифрування даних використовують один ключ, який робить з інформації перелік кодів, а для розшифровування цих же кодів назад до оригінальних даних потрібен інший. Ключ, за допомогою якого шифрують інформацію, є відкритим, і користуватися ним може будь-хто. Однак для розшифрування даних потрібно використати інший ключ, який є секретним (закритим).

Важливо розуміти, що зараз віртуальні активи — це не тільки криптовалюта. Це можуть бути активи, які мають цифровий вираз вартості, чітку систему обігу та ідентифікації, і з якими можливо вільно проводити операції на валютному ринку.

При цьому віртуальні активи не існують одразу в цифровому просторі. Створення віртуальних монет називається «майнінг». Це процес, який відбувається в результаті складних комп’ютерних математичних обчислень. В процесі цих обчислень велика кількість користувачів єдиної системи підбирають певний шифр (хеш), який є криптографічним ключем. Коли користувач знаходить ключ до розшифровки, віртуальний актив переходить на спеціальний рахунок користувача. Він може обміняти його на іншу конвертовану валюту, на справжні гроші, товари чи послуги.

Якщо ж користувач не хоче займатися розшифруванням сам, він завжди може просто завести спеціальний онлайн-гаманець для збереження цифрових монет. «Придбати біткоїни можна було і раніше — через звичайний термінал, за допомогою якого поповнюють рахунок на телефоні або платять за комунальні послуги», — повідомляє Радіо Свобода.

Цінність криптовалют у тому, що вони не належать конкретному банку і не прив’язані до жодної країни. Цифровий актив як дані дуже складно вкрасти, бо всі транзакції записані на Blockchain — а це єдиний ресурс, що містить дані про тисячі різноманітних інформаційних систем по всьому світу, які постійно змінюються. А самі транзакції підтверджуються відповідними підписами (закритими ключами), які неможливо підробити. Саме захищеність даних робить цю валюту такою зручною. Вона дозволяє повністю контролювати потік «цифрових грошей» та відстежувати усі операції з ними.

Однак є й негативні моменти у створенні віртуальних грошей. Наприклад, на цьому вже навчились заробляти шахраї — вони обдурюють нових користувачів, не обізнаних в темі цифрових активів. Шахраї прикидаються, ніби торгують на міжнародних фондових біржах, і у такий спосіб збирають гроші під виглядом інвестицій у прибуткові проєкти. Крім цього є ще декілька ризиків. Криптовалюта створюється за допомогою комп’ютерних обчислень — це потребує багато електроенергії. Тому «майнінг» іноді призводить до крадіжки електроенергії та її дефіциту. Також більшість установок для створення криптовалют базуються в країнах, де джерелом електроенергії є спалювання викопного палива, а це негативно впливає на довкілля.

Яка була ситуація з цифровими грошима в Україні?

Впродовж останніх років в українському законодавстві ніяк не закріплювались положення щодо криптовалюти. Однак цифрові активи частково регулювалися деякими законами України, наприклад, «Про запобігання корупції», що зобов’язував декларувати криптовалюту і частково визначив її як нематеріальний актив, який можна оцінити в грошовому еквіваленті. Також в законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» віртуальним активом дозволяється торгувати в цифровому форматі чи використовувати для платежів та інвестицій.

При такому незначному регулюванні виявилось, що найбільше власників криптовалюти серед народних депутатів України. За відкритими даними сайту Opendatabot, лише в Міністерстві оборони та поліції за 2020 рік 652 українських чиновники задекларували 46 351 біткоїн на 75 мільярдів гривень. 

Чому потрібне законодавче регулювання?

Відсутність єдиного закону залишала можливість для зберігання та обміну грошима у криптовалютах без декларування, і не перешкоджала криптокомпаніям проводити віртуальні операції без сплати податків. Крім цього, Україна не мала можливості співпрацювати з міжнародними партнерами, які вже давно користуються цифровими активами.

Міністр цифрових трансформацій Михайло Федоров написав на своїй сторінці в телеграм, що вартість цифрового активу в криптоіндустрії перевищує відмітку у 2 трильйони доларів США — це дуже гарні показники для економічного сектора, який існує не так давно. «У нас є потенціал зайняти провідні позиції на світовому крипторинку. Україна — одна з лідерів з використання криптовалют у світі, за даними Chainanalysis», — написав міністр.

Ще до прийняття закону у Міністерстві цифрової трансформації пояснили, що для українців віртуальні активи стали зручними у використанні: «Ми маємо низку обмежень у більш традиційних сферах: відсутній фондовий ринок, обмежений доступ до світового ринку капіталів, водночас вхід на ринок нерухомості високий. До того ж у нашій країні є обмеження законодавства та банківської системи щодо міжнародних переказів».

Крім відкритого бізнесу, автономне існування цифрових грошей дає змогу багатьом користувачам зберігати свої заощадження, аби ті не зникли через зниження курсу національної валюти.

Що передбачає закон?

Ухвалення закону в цій сфері надасть юридичний захист користувачам та учасникам ринку, оскільки віртуальні активи зрештою отримають визначений правовий статус. Криптобіржі матимуть змогу офіційно співпрацювати з банками та відкривати там рахунки. У Міністерстві цифрової трансформації пояснюють: бізнес зможе працювати офіційно та захистити власні віртуальні активи від ймовірних зловживань. Країна отримає додаткові податкові надходження в бюджет, які сплачуватимуть криптокомпанії.

Однак у другому розділі ст. 4 «Закону про віртуальні активи» зазначається, що на території України криптовалюта не буде засобом платежу. Згідно з законом, її можна буде обмінювати на інші віртуальні активи, гроші або цінності. А володіння, користування і розпорядження віртуальним активом збережуться в системі обігу віртуальних активів. Державне регулювання буде здійснювати Міністерство цифрової трансформації. Закон про віртуальні активи та захист їхніх користувачів отримає юридичний статус тільки після підпису президента.

Нагору