В Україні вводять відповідальність за сексуальні домагання. Як це працюватиме?

В Україні посилили протидію насильству щодо жінок і домашньому насильству у зв’язку з ратифікацією Стамбульської конвенції. Закон, на який з моменту подання у Верховну Раду до підписання президентом пішло майже півтора року, набере чинності через шість місяців від дня його публікації. 

Спеціально для Заборони журналістка Олена Суліковська поговорила з правозахисницями про зміни, які впроваджує документ.

Сексуальні домагання: покарання

Фактично закон узгоджує українське законодавство про забезпечення рівних прав між чоловіками та жінками, а також норми про адміністративні правопорушення.

Згідно з ним, за образливі, принизливі дії сексуального характеру, виражені вербально чи невербально, зокрема з використанням електронних комунікацій, передбачені штрафи (від 1360 до 2720 гривень), громадські роботи (від 20 до 40 годин), виправні роботи (один місяць з відрахуванням 20% заробітку), а також адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Юристка та експертка із запобігання та протидії домашньому насильству Таїса Рубаняк зазначає, що визначення сексуальних домагань і порядок притягнення до відповідальності за це є однією з найпозитивніших змін у новому законі. 

«В українському законодавстві не було визначення сексуального домагання, а також відповідальності за вчинення цього правопорушення. Якщо до цього моменту побутували міфи стосовно сексуальних домагань як вигадок “неадекватних жіночок”, обділених увагою, то зараз ми отримаємо видимість цього злочину в нашому суспільстві», — переконана правозахисниця. 

Так, вона наводить аналогію зі вчиненням домашнього насилля до 2018 року: поки не змінили законодавство, не було чіткого визначення та форм захисту. Після, зокрема, зʼявилася відповідальність за психологічне, економічне та фізичне насилля. 

Програми для кривдників та збільшення адмінпокарання

Раніше стаття 22 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» передбачала можливість звільнення від адміністративної відповідальності на підставі малозначущості. Тобто кривдники могли отримати тільки усне зауваження. Зараз це скасовано. 

З-поміж іншого закон також встановлює адмінвідповідальність за вчинення насильства за ознакою статі. Зокрема, збільшують адміністративне затримання у випадках вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі або невиконання термінового заборонного припису. Так, для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення у необхідних випадках затримання можуть збільшити до 12 годин. 

Зокрема, під час розгляду справ про адмінправопорушення, пов’язаних із домашнім насильством та насильством за ознакою статі, суди зможуть направляти на проходження корекційної програми для кривдників. Це комплексна програма, яку формують на основі результатів оцінки ризиків. Вона спрямована на зміну насильницької поведінки кривдника й формування нової неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до вчинків та їх наслідків, зокрема до виховання дітей. А також — на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі чи обовʼязки жінок та чоловіків, пояснює юристка ГО «Ла Страда — Україна» Юлія Дмитрук.

За її словами, ця норма не нова у законодавстві, адже передбачена ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Однак раніше її застосовували нечасто, бо на місцях було мало фахівців, які могли б упроваджувати цю програму в громадах.

Водночас Таїса Рубаняк сумнівається, що в Україні станом на сьогодні є достатньо людських та фінансових ресурсів для повноцінного втілення програми.

«До програми реабілітації для кривдника потрібно залучати психологів, соціальних працівників та інших фахівців, які будуть на нього працювати. Стамбульська конвенція передбачає корекційну програму, і наше законодавство — теж. Та чи готові ми реалізувати цю програму, якщо кривдник умовно заплатить штраф 340 гривень, а на програму для нього витратять 34 тисяч гривень?» — зауважує Рубаняк.

Як зафіксувати сексуальний злочин?

Якщо людина піддається будь-яким ознакам насилля, потрібно обовʼязково звертатися до поліції, наголошує правозахисниця Таїса Рубаняк. Що стосується доказової бази — потрібно зберігати листування та скриншоти. Якщо ж насилля відбулося у місці, де були камери (у сквері, парку, магазині тощо), — правоохоронці можуть врахувати записи як доказ.

Якщо ж напад на постраждалу відбувається зненацька, де немає свідків подій, відео- чи аудіозаписів, або ж на тілі постраждалої_ого немає слідів ушкоджень, притягнути кривдника до відповідальності буде складно. Але варто в будь-якому випадку звертатися із заявою до поліції, щоб із нападником провели профілактично-роз’яснювальні бесіди (за умови, якщо його можна ідентифікувати), розповідає юристка Юлія Дмитрук. 

З її практики для належного притягнення до відповідальності важливо показати правоохоронцям повторення кількох епізодів насильства. І не обов’язково, щоб вони були одного виду. У такому випадку кривдник не зможе уникнути покарання. Адже навіть якщо йому вдасться уникнути серйозної відповідальності за свої дії перший раз, при повторенні злочину попереднє звернення матиме значення.

Що таке Стамбульська конвенція?

Стамбульська конвенція — це міжнародна угода Ради Європи щодо насильства проти жінок та домашнього насильства. Вона охоплює заходи з запобігання та протидії насильству, захисту його жертв, переслідування та покарання кривдників. 

Документ встановлює кримінальну відповідальність за:

• психологічне насильство;
• фізичне насильство;
• переслідування;
• сексуальне насильство (зґвалтування та сексуальні домагання);
• примусовий шлюб;
• каліцтво жіночих геніталій;
• примусовий аборт;
• стерилізацію.

Конвенцію відкрили до підписання у Стамбулі 11 травня 2011 року, а за три роки — 1 серпня 2014-го — вона набрала чинності. Першою її ратифікувала Туреччина, до якої приєдналися десятки інших країн. З-поміж них і Україна, яка взяла на себе низку зобов’язань, зокрема щодо належного розслідування фактів насильства та притягнення кривдників до відповідальності.Так, у травні 2020 року петиція про ратифікацію Стамбульської конвенції на сайті президента набрала понад 25 тисяч голосів. І тільки 21 червня 2022 року президент Володимир Зеленський підписав документ про її ратифікацію.