В Україні заборонили імпорт книжок з РФ та Білорусі для захисту від пропаганди. Утім, норми закону суперечать Конституції України. Що не так із законом № 2309?

Володимир Зеленський підписав закон про заборону ввезення книжок з Росії, Білорусі та окупованих територій України. Рік тому документ підтримали у Верховній Раді, пояснюючи його доцільність захистом українського культурного простору. Однак у Мінʼюсті й МЗС висловили занепокоєння через невідповідність закону Конституції України та стандартам ЄС, мовляв, документ передбачає мовні обмеження й порушує права українських нацменшин. Разом з експертами Заборона проаналізувала, чи справді закон має дискримінаційні ознаки та як боротьба з російською книгою на державному рівні тривала ще до повномасштабного вторгнення Росії.

Чому закон № 2309 пролежав рік без підпису Зеленського?

Закон, що передбачає заборону видавничої продукції з РФ, Білорусі й тимчасово окупованих територій України, Верховна Рада ухвалила ще рік тому. Одним з ініціаторів законопроєкту став голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. 

Документ вносить зміни до законів України «Про видавничу справу», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Для остаточної легалізації закону його мав підписати президент Володимир Зеленський. Та з 2022 року документ лежав в Офісі президента без погодження. 

Ситуація змінилася в травні цього року, коли активіст Тарас Шамайда зареєстрував на сайті офіційного інтернет-представництва президента України електронну петицію про необхідність підписати закон № 2309. Розголосу справі надали українські письменники, діячі культури та видавці, які влаштували в соцмережах флешмоб, закликаючи Зеленського підписати закон. За місяць петиція набрала понад 25 тисяч підписів, необхідних для розгляду очільником держави.

Урешті-решт, 22 червня 2023 року Володимир Зеленський підписав закон, наголошуючи, що «вважає його правильним». Згідно з документом, заборона поширюється на ввезення й розповсюдження будь-якої книговидавничої продукції з Росії та Білорусі, зокрема видань російських авторів (які мають громадянство РФ) і частково книг російською мовою з інших країн.

У пояснювальній записці до закону йдеться, що документ спрямований на «захист культурно-інформаційного простору від російської пропаганди та загалом негативного впливу Росії в умовах збройної агресії».

За законом іноземні книги мають продавати в країні мовою оригіналу або перекладати державною мовою, мовами корінних народів України та ЄС.

Як закон діятиме на практиці?

Продукція з РФ та Білорусі буде під повною забороною, тоді як література російською мовою, яку ввозитимуть в Україну з інших країн, проходитиме ретельну перевірку на наявність пропаганди, зауважує в розмові з Забороною юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.

«Допускається ввезення російськомовних книжок, якщо ця продукція пройшла експертизу і [в текстах] не було виявлено елементів російської пропаганди, ксенофобії та антиукраїнських меседжів, — пояснює Головенко. — Державний комітет телебачення і радіомовлення опікуватиметься цими питаннями та вестиме реєстр видавців і видань. Також для контролю будуть залучені митниця й прикордонники». 

Заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак розповів Забороні, що, згідно з законом, експертизу російськомовної літератури з інших країн проводитимуть ще до ввезення книг в Україну. Для цього офіційні імпортери мають подати один оригінал примірника для ознайомлення, а також пакет документів з даними про автора, країну походження книги та кількість книг, що планують ввезти в Україну. На основі цього ухвалюватимуть рішення про дозвіл на ввезення російськомовної літератури в Україну, зазначили в Держкомтелерадіо.

«Через центри надання адміністративних послуг до Держкомтелерадіо надходитимуть зразки такої книжкової продукції. І після цього фахівці будуть її аналізувати й вирішувати, надавати дозвіл чи ні, — наголошує Червак. — Експертиза відбуватиметься згідно з критеріями, які Держкомтелерадіо зобов’язалося затвердити своїм наказом. Такий наказ ми підготуємо та зареєструємо в Міністерстві юстиції. І тоді вся система контролю почне працювати вже повноцінно».

Закон також передбачає функціонування двох реєстрів для книжок російською мовою. Перший — для видавничої продукції антиукраїнського змісту — створили в Держкомтелерадіо 2016 року у відповідь на закон, що обмежує доступ таких книжок на український ринок. Другий реєстр, за словами Червака, ще в розробці. Він стосуватиметься видавничої продукції російською мовою, що дозволена для ввезення та розповсюдження на території України.

У Держкомтелерадіо пояснили, що дозволи на ввезення книжок російською мовою з інших країн будуть вносити в електронну систему «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Завдяки цьому Митна служба України разом з прикордонниками зможе контролювати ввезення книжок з третіх країн.

За розповсюдження заборонених книжок з Росії та Білорусі закон передбачає адміністративне покарання — штраф у розмірі двох мінімальних заробітних плат (13,4 тисячі гривень). У разі повторного порушення сума штрафу зростає до 10 мінімальних заробітних плат (67 тисяч гривень).

Законотворці заспокоюють, що заборона не стосуватиметься фізичних осіб — якщо книжки ввозять для особистого користування, а не для продажу. Закон дозволяє ввозити в Україну книжки російською мовою за дотримання таких умов:

Чому закон № 2309 може стати проблемою для євроінтеграції України?

У Міністерстві юстиції України запропонували застосувати право вето, оскільки норми закону № 2309 суперечать статтям 10 та 24 Конституції України.

«Стаття 10 Конституції стосується мовного регулювання. У ній згадано і російську мову як мову нацменшин в Україні. Ця стаття передбачає використання й захист російської та інших мов національних меншин в Україні. Водночас стаття 24 Конституції стосується рівності конституційних прав і свобод громадян. Відповідно, закон може дискримінувати тих споживачів, які хотіли б споживати видавничу продукцію російською мовою, без державного втручання», — пояснює Роман Головенко.

У Міністерстві закордонних справ наголосили, що закон не відповідає нормам європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині захисту прав національних меншин та заборони дискримінації за мовною ознакою. Тому ухвалений закон може ускладнити процес переговорів про вступ України до ЄС.

«Мін’юст та МЗС передбачили, що Європа вважатиме обмеження в законі надто надмірним. Тобто йдеться про певну дискримінацію, — зауважує Головенко. — Але це питання балансу національної безпеки України й прав нацменшин, які хочуть споживати продукцію саме російською мовою».

Після підписання закону президент Володимир Зеленський повідомив, що документ надіслали інституціям ЄС для додаткової оцінки. Зокрема, щоби зрозуміти, чи можуть окремі норми закону вплинути на виконання зобов’язань України щодо захисту прав нацменшин у контексті приєднання країни до Євросоюзу.

В Україні на державному рівні боролися з поширенням антиукраїнських книжок ще з 2016 року. Як це було? 

Російські книжки в Україні почали забороняти ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. З 2016 року в Україні діяв закон, що обмежував ввезення книжок з Росії, але тоді це стосувалося тільки літератури антиукраїнського змісту. Перевірку здійснювали фахівці Державного комітету телебачення і радіомовлення.

«Цей закон запроваджував дозвільну процедуру, відповідно до якої Держкомтелерадіо надавав або не надавав дозвіл на ввезення книжкової продукції з території країни-агресора, — розповідає Богдан Червак. — До нас надходила книжкова продукція, яку офіційні імпортери мали намір завезти й розповсюджувати на територію України. Після цього фахівці Держкомтелерадіо проводили аналіз книжок та давали свій висновок. І це фактично допомогло припинити легальним шляхом ввезення на територію України російської пропагандистської та антиукраїнської літератури, яку великими накладами виготовляли в РФ».

З початком повномасштабного вторгнення в березні 2022 року Держкомтелерадіо видав наказ, що призупинив видавання й дію дозволів на ввезення будь-якої видавничої продукції з території Росії. 

Червак наголошує, що відтоді російська книговидавнича продукція надходила в Україну через треті країни. Тому в Держкомтелерадіо звернулися до облдержадміністрацій з проханням сприяти, щоби через торговельні мережі не поширювалася література, виготовлена в РФ. Однак лист мав рекомендаційний характер, тож російські книжки траплялися на полицях українських магазинів навіть після 24 лютого 2022 року.

«Це були невеликі обсяги, інформація [про продаж виданих у Росії книжок] переважно надходила від громадських активістів. І це була мотивація звертатися до президента України з проханням підписати закон № 2309, оскільки без його імплементації був би легальний шлях через законотворчу недосконалість для [ввезення] партій російських книжок, зміст яких не відповідає національним інтересам України», — наголошує Червак. 

Як заборона на книжки з РФ впливає на український книжковий ринок?

На думку співрозмовників Заборони, низка законотворчих ініціатив допомогла значно змінити книжковий ринок на користь українського перекладу й українських авторів. Однак, за словами Червака, випадки продажу книжок з Росії та Білорусі й досі трапляються в книжкових мережах України. У такому разі він радить громадянам особисто звертатися зі скаргами до Держкомтелерадіо, щоби відомство відповідно на це реагувало разом із правоохоронцями.

«Динаміка очевидна: український ринок позбувається книжок, виготовлених у Російській Федерації та надрукованих російською мовою, і дедалі більшає книжок українською мовою та виготовлених українськими видавництвами», — говорить Богдан Червак. 

Експерти, з якими спілкувалася Заборона, наголошують, що масове зникнення книговидавничої продукції з РФ та зменшення російських перекладів може вплинути на різноманіття книжкової продукції в крамницях. Однак український ринок здатен адаптуватися.

«Мова про так званий перехідний період. Незважаючи на фінансову скруту та проблеми, які сьогодні переживає книговидавнича галузь, перехідний період буде коротким, — зауважує Червак. — Оці прогалини заповнять якісною українською літературою, якісними українськими перекладами. Ситуація вирівнюється вже і буквально за п’ять років стабілізується остаточно».